У даній статті ми проаналізуємо алгоритм захисту прав одного з батьків (громадянина України), який вивіз дитини з країни його законного перебування на територію України, без згоди другого з батьків (іноземця). Наприклад, громадянка України уклала шлюб з іноземцем на території Франції, народилася дитина, який є громадянином Франції, а мати без згоди батька вивезла дитину на територію України і категорично відмовляється повертати його.
1. У зазначеній ситуації підлягають застосуванню норми Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Згідно з наведеною Конвенції, громадянка України без згоди батька не має права вивезти дитину з Франції на територію України на постійне місце проживання. Таке право може з'явитися, якщо батько дасть письмову згоду на те, щоб дитина виїхала в супроводі матері та постійно проживав на території України.
2. Повернення дитини на територію Франції відбувається наступним чином:
- батько подає заяву про повернення дитини до уповноваженого органу на території Франції;
- уповноважений орган Франції звертається до Міністерства юстиції України з проханням про сприяння щодо повернення дитини до Франції;
- Міністерство юстиції України, випробувавши добровільний порядок повернення дитини до Франції, пред'являє до українського суду позов про повернення дитини;
- український суд приймає рішення про повернення дитини до Франції; виконавча служба України, органи з питань опіки та піклування відбирають дитини у матері і передають його батькові.
3. Український суд не прийме рішення про повернення дитини до Франції в наступних випадках:
- якщо з моменту приїзду матері і дитини в Україні до моменту пред'явлення Міністерством юстиції України позову до суду про повернення дитини минуло більше одного року і у матері є докази того, що дитина соціалізуватися в Україні. Такими доказами є: характеристика дитини з дитячого саду / школи, запис дитини на гуртки / додаткові заняття, показання свідків про те, що дитині подобається в Україні і він активно спілкується зі своїми однолітками.
- якщо з моменту приїзду матері і дитини в Україні до моменту пред'явлення Міністерством юстиції України позову до суду про повернення дитини пройшло менше одного року і у матері є докази того, що в разі повернення дитини до Франції дитячій психіці буде завдано значної шкоди. В даному випадку доказами є: висновок кваліфікованого психолога, показання свідків, факти звернення матері в міліцію щодо негативної поведінки батька дитини.
Важливо пам'ятати, що після прибуття в Україну, необхідно зробити ряд підготовчих дій: звернутися в міліцію із заявою про негативний поведінці батька і погрози з його боку, оформити дитину в дитячий садок, гуртки, спробувати завести для дитини максимальний коло друзів.
Підставами для відмови в позові про повернення дитини можуть служити і інші обставини, наприклад, що батько у Франції не цікавився дитиною, не виявляв до нього інтерес і не реалізовував своє право на турботу про дитину, в тому числі не платив аліменти.
У будь-якому випадку, радимо після прибуття в Україну звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою, інакше в результаті бездіяльності шанси на перемогу в суді мінімальні.