Податки Archives - Riyako&Partners

Податкові спори дедалі частіше виходять за межі фінансових санкцій і переходять у площину кримінального переслідування. Для бізнесу це означає не лише перевірки, а й реальні ризики для власників, топменеджменту, активів та репутації.

Цій темі був присвячений виступ Євгена Ріяко, СЕО RIYAKO & PARTNERS, у межах VIII Міжнародного кримінально-правового форуму.

У своєму виступі Євген зосередився на практичних аспектах податкових кримінальних проваджень та зміні підходів правоохоронних органів до бізнесу:

ключові тригери відкриття податкових кримінальних проваджень;
типові помилки бізнесу на ранніх етапах перевірок;
використання кримінального процесу як інструменту тиску;
нова логіка взаємодії бізнесу з Бюро економічної безпеки (БЕБ).

“Система поступово змінюється. І хоча у багатьох ще є скепсис, наша практика показує: партнерство з БЕБ можливе, якщо бізнес і захист розуміють логіку роботи детективів та їх KPI. Бюро формує нову філософію поведінки для бізнесу і для цього комунікуються, які існують ред флегі, щоб бізнес більше не попадав на радари правоохоронців: відсоток працевлаштованих, рівень ЗП, надмірний рівень використання ФОП” – поділився Євген.

Адвокат уточнив, що позиція прокуратури інколи стає стримуючим фактором в цьому процесі, але вже існують механізми як у законному порядку рухатися вперед. Та ще залишаються системні проблеми, які є критичними для бізнесу та професійної спільноти:

підвищення якості аналітичних продуктів з урахуванням їх нормативного регулювання, відповідальності аналітиків та можливостей оскарження;
синхронізація позицій БЕБ і ДПС для уникнення дублювання претензій у податкових справах;
можливість закриття податкових ризиків до реєстрації кримінального провадження в ЄРДР.

Маєте питання до адвокатів Riyako&Partner, зв’яжіться з нами тут.

Аграрний бізнес працює в умовах підвищених ризиків – від контролю логістики та ланцюгів постачання до зростання уваги правоохоронних органів і податкових перевірок. І від того, наскільки ефективно працює система внутрішнього комплаєнсу, залежить економічна та юридична безпека агрокомпанії.

Керівник податкової практики Riyako&Partners Андрій Тімонов виступив на дводенному тренінгу для аграрного бізнесу та служб безпеки від SB Club і розказав:

де втрачаються гроші і контроль в ланцюгах постачання в агробізнесі;
про типові підстави для уваги з боку правоохоронців і податкової;
як мінімізувати ці ризики на етапі внутрішнього комплаєнсу;
дії, які варто вживати бізнесу ще до початку перевірок або слідчих дій.

Окрему увагу адвокат приділив взаємодії між юридичними командами, службами безпеки та менеджментом аграрних компаній: “Сучасний підхід до захисту аграрного бізнесу має бути проактивним: ризики потрібно ідентифікувати та закривати до того, як вони переходять у кримінально-правову площину”.

Маєте питання до податкового адвоката Riyako&Partner, зв’яжіться з нами тут.

10 грудня податковий адвокат Riyako&Partners провів практичний вебінар для служб безпеки – учасників SB Club, на тему, з якою стикається кожна компанія – ризики в ланцюгах постачання та перевірка third-party vendors.

Сучасний бізнес рідко працює сам по собі: постачальники, підрядники, логістика, дистриб’ютори формують складну екосистему партнерів. І саме тут часто виникають питання, які потребують уваги служб безпеки, юрисконсультів та комплаєнс-офіцерів.

Під час вебінару учасники говорили про те, чому сьогодні недостатньо просто мати договір і комплект документів, і як виглядає перевірка контрагентів з позиції реальної практики, зокрема:

як податкові, юридичні та фінансові ризики ховаються всередині ланцюгів постачання;
на що варто звертати увагу при виборі постачальників і підрядників;
які сигнали можуть свідчити про потенційні проблеми ще до початку співпраці;
як оформлювати результати перевірок так, щоб вони працювали в межах внутрішнього комплаєнсу і задовільнили податкову;
як пройти податкову перевірку.

Спікером вебінару став Андрій Тімонов, адвокат з податкових спорів і керівник податкової практики Riyako&Partners. Маючи понад 17 років досвіду, зокрема роботи в податкових органах, він поділився прикладами з практики та пояснив, як бізнесу вибудовувати системний підхід до перевірки third-party vendors.

Зацікавила тема такого вебінару для вашої спільноти чи компанії? – Зв’яжіться з нами.

26 листопада 2025 року відбувся онлайн-семінар в Європейській Бізнес Асоціації на тему «Податкові ризики 2025/26: як працює ризик-орієнтований підхід і що це означає для бізнесу».

Подія зібрала фахівців із безпеки бізнесу, фінансових директорів, юристів та керівників компаній, які прагнуть розібратися у нових інструментах та підходах податкових органів. У центрі уваги був ризик-орієнтований підхід – модель контролю, коли замість суцільних перевірок увагу зосереджують на компаніях із високими індикаторами ризику. Що означає: автоматичний моніторинг даних, збільшення кількості запитів і камеральних перевірок, а також підвищену увагу до окремих галузей.

Спікером заходу виступив Андрій Тімонов, керівник податкової практики Riyako&Partners, який має понад 15 років досвіду, зокрема в роботі податкових органів. Андрій поділився практичними рекомендаціями, кейсами та підходами, що дозволять бізнесу діяти проактивно у нових умовах моніторингу.

Під час семінару учасники дізналися:

як податкова визначає ризикові компанії та на які “червоні прапорці” звертає увагу;
актуальну практику застосування ризик-орієнтованого підходу у 2025 році;
ключові загрози для бізнесу — від блокування податкових накладних до камеральних і документальних перевірок;
практичні кроки, що допомагають зменшити податкові ризики та підсилити безпеку компанії.

Команда Riyako&Partners допомагає адаптовуватися до змін у регуляторному середовищі і захищає людей бізнесу від тиску держави.

Сучасний бізнес уже неможливо уявити без партнерів – постачальників, дистриб’юторів, логістів, підрядників. Однак кожен новий контрагент – це не лише можливість для розвитку, а й потенційний ризик, який у разі недобросовісності партнера може обернутися податковими донарахуваннями, блокуванням ПДВ чи навіть відкриттям кримінального провадження.

Податкова служба дедалі частіше аналізує ланцюги постачання у комплексі, а не лише окремі господарські операції. Тому сьогодні недостатньо просто мати підписаний договір і видаткову накладну – важливо, щоб вибір контрагентів здійснювався з належною обачністю. Це означає, що платник податків має проявити розумну уважність і передбачливість у співпраці з партнерами, аби уникнути ризику взаємодії з фіктивними чи проблемними постачальниками. Такий підхід не є обов’язком доводити правомірність діяльності контрагента, але підтверджує добросовісність самого платника у межах принципу належної обачності.

Як розібратися в цих ризиках і перевірити своїх third-party vendors так, щоб податкова не мала запитань – розповідає податковий адвокат з юридичної компанії Riyako&Partners в своєму блозі на “Ліга Закон Бізнес”.

В статті про:

Що таке ланцюг постачання і чому він важливий

Які ризики виникають у ланцюгах постачання

Етапи перевірки сторонніх постачальників (third-party vendors)

Рекомендації з комплаєнс-захисту компанії від податкового адвоката

Забезпечення фінансової стабільності та правової безпеки для власників нерухомості в Україні є ключовим завданням, особливо з огляду на динамічні зміни в податковому законодавстві. З 2025 року податок на нерухомість залишається одним з важливих обов’язкових платежів, що стосується значної кількості фізичних та юридичних осіб. Розуміння механізмів його нарахування, термінів сплати та можливих наслідків за несвоєчасне виконання зобов’язань є життєво важливим для кожного власника. Зокрема, у 2024 році Міністерство фінансів України повідомило про збільшення надходжень від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що свідчить про його значущість для державного бюджету. За даними Державної податкової служби України, за січень-квітень 2024 року місцеві бюджети отримали 3,1 млрд грн від цього податку. Ця сума включає надходження як від фізичних, так і від юридичних осіб, що підкреслює актуальність цієї теми для широкого кола платників податків. У цій статті ми докладно розглянемо всі аспекти податку на нерухомість в Україні, надамо вичерпну інформацію щодо його адміністрування, об’єктів оподаткування та відповімо на найпоширеніші запитання, адже незнання закону не звільняє від відповідальності, а лише збільшує ризики.

Загальна правова база

Основоположним документом, що регулює податки на нерухомість в Україні, є Податковий кодекс України (далі – ПКУ), зокрема стаття 266 ПКУ, яка присвячена податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Саме цей закон визначає основні принципи, об’єкти, суб’єкти, ставки та порядок сплати цього податку. Адмініструванням податку на нерухомість займаються територіальні органи Державної податкової служби України. Вони відповідають за нарахування, контроль за своєчасністю сплати та застосування штрафних санкцій у разі порушень.

Що стосується законодавчих оновлень, то варто зазначити, що у 2023–2024 роках вносилися певні зміни до податкового законодавства, які могли вплинути на порядок оподаткування нерухомості. Хоча кардинальних змін у самій концепції податку на нерухомість не відбулося, окремі норми могли бути уточнені або доповнені. Важливо постійно відстежувати такі зміни, оскільки вони можуть мати прямий вплив на ваші податкові зобов’язання. Наприклад, можуть змінюватися мінімальні та максимальні ставки податку, встановлені місцевими радами, або розширюватися перелік пільг. Для отримання найактуальнішої інформації рекомендується звертатися до офіційних джерел, таких як портал zakon.rada.gov.ua , де публікуються всі законодавчі акти.

Що вважається об’єктом оподаткування

Згідно з чинним законодавством, об’єктом оподаткування податком на нерухомість є як житлова, так і нежитлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.

Житлова нерухомість включає:

Квартири (у тому числі з кількома кімнатами та різною площею);
Будинки (індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки);
Прибудови до житлових будинків;
Кімнати в комунальних квартирах.

Нежитлова нерухомість охоплює:

Будівлі, призначені для комерційного використання (офіси, магазини, склади, виробничі приміщення);
Гаражі;
Господарські будівлі та споруди (сараї, хліви, майстерні тощо), якщо вони не є допоміжними до житлової нерухомості та використовуються для підприємницької діяльності;
Нежитлове приміщення та нежитлова нерухомість у цілому, яка не відноситься до житлового фонду.

Важливо розрізняти житлову та нежитлову нерухомість, оскільки ставки оподаткування для них можуть суттєво відрізнятися. Органи місцевого самоврядування мають право встановлювати свої ставки для різних категорій нерухомості, але вони не можуть перевищувати граничні розміри, встановлені ПКУ.

У випадку спільної власності або часткової власності, податок на нерухомість ділиться пропорційно до частки кожного співвласника. Наприклад, якщо дві квартири належать двом особам у рівних частках, то податок буде нарахований кожному з них за його частину. Аналогічний принцип застосовується і до інших видів спільної власності. Це вимагає від співвласників чіткого розуміння своїх прав та обов’язків, а також, у разі потреби, укладення відповідних угод про розподіл податкового навантаження.

Хто зобов’язаний сплачувати податок на нерухомість

Податок на нерухомість зобов’язані сплачувати як фізичні, так і юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості. Це стосується не лише громадян України, а й іноземців та осіб без громадянства, якщо вони володіють нерухомістю на території України.

Для фізичних осіб сплата податку відбувається на підставі податкових повідомлень-рішень, які надсилаються податковими органами за місцем податкової адреси платника податків. Важливо зазначити, що податок на нерухомість для пенсіонерів сплачується на загальних підставах, якщо вони є власниками нерухомості, що перевищує встановлені пільгові норми. Звільнення від податку на нерухомість для пенсіонерів, як і для інших категорій громадян, передбачено лише у випадках, коли їхня нерухомість не перевищує встановлених лімітів площі (про це докладніше ми розповімо у розділі про розрахунок податку).

Юридичні особи розраховують суму податку самостійно станом на 1 січня звітного року і подають декларацію до податкового органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування до 20 лютого того ж року. Вони сплачують податок авансовими внесками щоквартально.

Окремо варто виділити випадки, коли об’єкт оподаткування перебуває у спільній власності кількох осіб. У такому разі платником податку є кожна з цих осіб за свою відповідну частку. Якщо ж об’єкт належить кільком особам, але не поділений у натурі, податок може сплачувати один із співвласників за згодою інших, але відповідальність за несплату нестимуть усі.

Крім того, платниками податку є й ті, хто володіє часткою в об’єкті нерухомості. Наприклад, якщо податок на нерухомість якщо дві квартири належать одній особі, то податок нараховується на кожну з них окремо, з урахуванням площі кожної квартири та застосуванням встановлених норм. Це означає, що власники кількох об’єктів нерухомості можуть сплачувати значно більші суми податку.

Як розраховується податок на нерухомість

Розрахунок податку на нерухомість — це процес, який вимагає уваги до деталей, оскільки залежить від кількох ключових факторів: площі об’єкта, ставки податку, встановленої місцевою владою, та наявності пільг.

База оподаткування визначається виходячи із загальної площі об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості. Важливо пам’ятати про податок на квадратні метри: саме за кожен “зайвий” квадратний метр доведеться платити.

Ставки податку встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад або рад об’єднаних територіальних громад, залежно від розташування та типів об’єктів нерухомості. Однак є певні обмеження: ставка не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового (бюджетного) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Наприклад, якщо мінімальна заробітна плата на 1 січня 2025 року становитиме 8000 грн, то максимальна ставка податку за 1 кв.м. не може перевищувати 120 грн (8000 * 1,5%).

Пільги щодо сплати податку передбачені для певних категорій об’єктів нерухомості. Зокрема, базові пільги надаються на:

60 квадратних метрів для квартири/квартир незалежно від їх кількості;
120 квадратних метрів для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості;
180 квадратних метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості, наприклад, якщо ви володієте і квартирою, і будинком.

Тобто, якщо ваша квартира має площу 70 кв.м., то оподатковуватися будуть лише 10 кв.м. (70-60). Якщо ви маєте дві квартири загальною площею 100 кв.м., то оподаткуванню підлягатимуть 40 кв.м. (100-60).

Важливо розуміти, що ці пільги застосовуються лише до житлової площі і не поширюються на нежитлову нерухомість. Також, місцеві ради можуть встановлювати додаткові пільги, але вони не можуть перевищувати розміри, передбачені ПКУ.

Нарахування податку на нерухомість здійснюється податковими органами. Вони самостійно обчислюють суму податку та надсилають платнику податкове повідомлення-рішення (ППР) до 1 липня року, що настає за звітним податковим періодом. У цьому ППР буде зазначена сума до сплати, реквізити для оплати та терміни.

Для юридичних осіб, як вже зазначалося, нарахування податку на нерухомість відбувається самостійно шляхом подання декларації.

Терміни та способи сплати податку

Розуміння термінів та способів сплати податку на нерухомість є критично важливим для уникнення штрафних санкцій та додаткових фінансових обтяжень. В Україні діють чітко визначені строки для виконання цього податкового зобов’язання.

Для фізичних осіб сплата податку здійснюється протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (ППР). Як правило, податкові органи надсилають ППР до 1 липня року, що настає за звітним. Отже, більшість фізичних осіб отримують його влітку і мають час до кінця серпня або початку вересня для здійснення платежу. Важливо не ігнорувати такі повідомлення, адже навіть якщо ви не отримали його поштою, але податкова має докази його відправлення, відповідальність за несплату залишається за вами. Завжди можна перевірити наявність нарахувань в електронному кабінеті платника податків на сайті Державної податкової служби.

Способи сплати податку на нерухомість для фізичних осіб є доволі різноманітними та зручними:

Через банківські установи: Ви можете здійснити платіж у будь-якому відділенні банку за реквізитами, вказаними у ППР.
Через платіжні термінали: Багато терміналів самообслуговування надають функцію сплати податків, що є швидким та зручним варіантом.
За допомогою онлайн-банкінгу: Більшість українських банків пропонують послуги онлайн-банкінгу, де можна легко сплатити податок, ввівши необхідні реквізити.
Через Електронний кабінет платника податків: Цей ресурс дозволяє не лише перевірити нарахування, а й сплатити податок онлайн.

Юридичні особи сплачують податок авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Це означає, що вони повинні здійснити чотири платежі на рік: до 30 квітня (за І квартал), до 30 липня (за ІІ квартал), до 30 жовтня (за ІІІ квартал) та до 30 січня наступного року (за ІV квартал попереднього року). Для юридичних осіб особливо важливо вести точний облік та своєчасно подавати декларації, оскільки будь-які відхилення від графіка можуть призвести до серйозних наслідків.

Незалежно від того, чи ви є фізичною, чи юридичною особою, своєчасна сплата податку на нерухомість допомагає уникнути штрафів та пені, які можуть значно збільшити суму до сплати.

Штрафи за несплату податку на нерухомість та наслідки

Несвоєчасна сплата податку на нерухомість або його повна несплата тягне за собою застосування штрафних санкцій та інших негативних наслідків, передбачених Податковим кодексом України. Важливо розуміти, що податкова дисципліна є запорукою уникнення додаткових витрат та юридичних проблем.

Основними видами відповідальності за порушення строків сплати податку є:

Штрафні санкції: У разі затримки сплати податку до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 10% суми податкового боргу. У разі затримки сплати податку більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 20% суми податкового боргу.
Пеня: Крім штрафу, на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня обчислюється з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, і до дня фактичної сплати (включно). Розмір пені визначається за формулою, що враховує 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, діючої на кожен день прострочення.
Адміністративна відповідальність: За несплату або несвоєчасну сплату податків, у тому числі податку на будинок або податок на квартиру, до посадових осіб підприємств та фізичних осіб-підприємців можуть застосовуватися адміністративні штрафи відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Податкова застава та арешт майна: У випадку значної суми податкового боргу та тривалого ухилення від сплати податкова служба має право застосувати механізм податкової застави на майно боржника. Це означає, що власник не зможе вільно розпоряджатися своїм майном (продати, подарувати, обміняти) без згоди податкового органу. У крайніх випадках, при непогашенні податкового боргу, може бути накладено арешт на майно та навіть розпочато процедуру його примусової реалізації через систему державних аукціонів для погашення заборгованості. Це може стосуватися як податку на житлову площу, так і податку на нежитлове приміщення.

Важливо також враховувати, що інформація про податковий борг є публічною і може бути доступна для перевірки, що може негативно вплинути на репутацію власника нерухомості, особливо для підприємців.

Часті проблеми та питання на практиці

Незважаючи на чіткість законодавчих норм, на практиці власники нерухомості часто стикаються з низкою проблем та запитань, пов’язаних з податком на нерухомість. Розуміння цих нюансів дозволяє своєчасно реагувати та уникнути неприємних ситуацій.

Однією з найпоширеніших проблем є невідповідність даних у реєстрі прав на нерухоме майно та в базах податкової служби. Це може статися через несвоєчасне оновлення інформації про власника, зміну площі об’єкта після реконструкції, або ж помилки, допущені при реєстрації. Наслідком такої невідповідності може бути неправильне нарахування податку — як занижене, так і завищене. У таких випадках важливо звернутися до податкової служби з підтверджуючими документами для виправлення даних.

Інше поширене питання стосується продажу або дарування нерухомості протягом податкового року. Часто власники не розуміють, хто має сплачувати податок за цей період – попередній чи новий власник. За загальним правилом, податок сплачується тим, хто був власником об’єкта на 1 січня звітного року. Однак, якщо відчуження відбулося, податкове зобов’язання за період з дати відчуження до кінця року переходить до нового власника. Цей момент варто чітко обумовлювати у договорах купівлі-продажу чи дарування.

Також виникають питання щодо звільнення від податку на нерухомість для певних категорій громадян або об’єктів. Хоча ПКУ передбачає пільги за площею, місцеві ради можуть встановлювати додаткові. Це стосується, наприклад, об’єктів, розташованих у зонах бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Важливо слідкувати за рішеннями місцевих рад, щоб не пропустити можливість скористатися пільгами.

Складнощі можуть виникати і з розрахунком податку на нежитлову нерухомість, особливо якщо об’єкт використовується для різних цілей (наприклад, частина під житло, частина під бізнес). У таких випадках потрібне чітке розмежування площ та правильне застосування відповідних ставок.

Окремим блоком є питання щодо оскарження податкових повідомлень-рішень. Якщо власник не згоден із нарахованою сумою податку, він має право оскаржити ППР в адміністративному або судовому порядку. Для цього необхідно зібрати докази своєї правоти та аргументовано викласти свої заперечення. Цей процес вимагає глибокого знання податкового законодавства та процедури оскарження.

Ці та інші практичні питання підкреслюють важливість кваліфікованої юридичної допомоги при взаємодії з податковими органами та вирішенні спірних ситуацій щодо податків на нерухомість.

Юридичний супровід у справах щодо податку на нерухомість: Коли варто звернутися до адвоката

Взаємодія з податковими органами та вирішення питань, пов’язаних з податком на нерухомість, часто вимагає не лише розуміння законодавства, а й практичного досвіду. Саме тому кваліфікований юридичний супровід стає незамінним інструментом для захисту ваших прав та інтересів. Адвокати Riyako & Partners спеціалізуються на цивільних спорах, включаючи ті, що виникають у сфері оподаткування нерухомості, і пропонують комплексну підтримку.

Коли варто звернутися до адвоката? Існує низка ситуацій, у яких професійна юридична допомога є не просто бажаною, а критично необхідною:

Некоректне нарахування податку: Якщо ви отримали податкове повідомлення-рішення (ППР) і вважаєте, що сума податку на нерухомість розрахована неправильно (наприклад, не враховано пільги, завищена площа об’єкта, або ж виявлено помилку в даних реєстру). Адвокат допоможе проаналізувати ситуацію, зібрати необхідні докази та підготувати обґрунтовану скаргу до податкового органу або позовну заяву до суду.
Застосування штрафних санкцій та пені: У випадку, якщо податкова служба вже нарахувала штрафи та пеню за несвоєчасну сплату податку на нерухомість, адвокат допоможе оцінити законність цих нарахувань, виявити можливі пом’якшуючі обставини або порушення процедури з боку податкової, та розробити стратегію мінімізації фінансових втрат.
Виникнення податкового боргу та загроза арешту майна: Якщо справа дійшла до накопичення значного податкового боргу, і виникає реальна загроза накладення податкової застави або арешту на ваше майно (податок на будинок, податок на квартиру тощо), негайне звернення до адвоката є обов’язковим. Фахівець зможе провести переговори з податковою, знайти шляхи реструктуризації боргу або оскаржити дії податкових органів, щоб запобігти примусовій реалізації вашої власності.
Купівля-продаж або дарування нерухомості з податковими нюансами: При укладенні угод з нерухомістю, особливо якщо мова йде про об’єкти з потенційними податковими зобов’язаннями або невирішеними питаннями щодо попередніх періодів, адвокат допоможе провести належний правовий аудит, перевірити відсутність податкових обтяжень та правильно оформити всі документи, щоб уникнути проблем у майбутньому. Це особливо важливо для розуміння, як буде нараховуватися податок на житло або податок на нежитлове приміщення після зміни власника.
Спадкові спори з податковим аспектом: У спадкових справах, особливо якщо успадковується нерухомість з податковими боргами, адвокат допоможе спадкоємцям розібратися з успадкованими зобов’язаннями, правильно їх оформити та мінімізувати ризики. Наприклад, допоможе розібратися, чи належить податок на житлову площу сплачувати спадкоємцю.
Спори щодо звільнення від податку або застосування пільг: Якщо ви вважаєте, що маєте право на звільнення від податку на нерухомість або застосування певних пільг (наприклад, як податок на нерухомість для пенсіонерів), але податкова служба відмовляє у їх застосуванні, адвокат допоможе підготувати необхідні звернення та оскаржити рішення.

Команда Riyako & Partners не просто «веде справи», а будує стратегії захисту прав, спираючись на багаторічний досвід роботи з нетиповими конфліктами. Ми пропонуємо системний підхід, що включає оцінку шансів, проведення переговорів (якщо це можливо), представництво ваших інтересів у суді та контроль за виконанням судових рішень. Наша мета — забезпечити ваш спокій та захистити ваші активи.

Висновки

Податок на нерухомість в Україні, безсумнівно, є одним з важливих аспектів володіння майном, який вимагає від власників як житлової, так і нежитлової нерухомості глибокого розуміння законодавства та своєчасного виконання своїх зобов’язань. Як ми вже з’ясували, цей податок на квадратні метри є значним джерелом надходжень до місцевих бюджетів, а його адміністрування чітко регламентовано Податковим кодексом України.

Ключові моменти, які варто запам’ятати:

Оподаткуванню підлягає як житлова, так і нежитлова нерухомість, з певними пільгами щодо площі для житла.
Ставки податку встановлюються місцевими радами, але не можуть перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.
Нарахування податку здійснюється податковими органами для фізичних осіб і самостійно для юридичних.
Сплата податку має відбуватися у встановлені терміни, інакше загрожують штрафи та пеня, а в окремих випадках – арешт майна.

Ігнорування податкових зобов’язань або нерозуміння складних нюансів законодавства може призвести до значних фінансових втрат, судових спорів та обтяжень на майно. Особливо це актуально для власників кількох об’єктів (наприклад, податок на нерухомість якщо дві квартири), де сума платежу може бути значною.

Саме тому вчасне звернення до професійних юристів, таких як команда Riyako & Partners, є не просто рекомендацією, а необхідністю. Ми допоможемо вам не лише розібратися у всіх тонкощах закону про податок на нерухомість, а й ефективно захистити ваші інтереси в разі виникнення будь-яких спорів. Наш досвід у цивільних справах, включаючи податкові питання, дозволяє нам будувати ефективні стратегії захисту та мінімізувати ризики для наших клієнтів.

Пам’ятайте: знання – це сила, а кваліфікований юридичний супровід – ваш надійний щит у світі податкових зобов’язань.

FAQ: Відповіді на 10 найпоширеніших запитань щодо податку на нерухомість

Ми розуміємо, що податок на нерухомість породжує безліч запитань у власників майна. Саме тому ми зібрали 10 найпоширеніших з них та надали вичерпні відповіді, спираючись на чинне законодавство та наш багаторічний досвід.

1. Чи потрібно сплачувати податок на нерухомість, якщо це моє єдине житло?

Так, податок на нерухомість доведеться сплачувати, навіть якщо це ваше єдине житло, але з певними винятками. Податковий кодекс України (стаття 266) передбачає пільгові площі, які не оподатковуються. Для квартир це 60 квадратних метрів, для житлових будинків – 120 квадратних метрів, а для різних типів об’єктів житлової нерухомості (наприклад, якщо ви володієте і квартирою, і будинком) – 180 квадратних метрів. Це означає, що якщо площа вашого єдиного житла не перевищує цих лімітів, ви будете звільнені від податку на нерухомість. Однак, якщо ваша квартира має площу 75 кв.м., то оподатковуватися будуть лише 15 кв.м. (75-60). Сума податку буде розрахована виходячи з цих “зайвих” квадратних метрів та ставки, встановленої місцевою радою. Важливо пам’ятати, що ці пільги застосовуються лише до житлової нерухомості і не стосуються комерційних приміщень чи іншої нежитлової нерухомості. Також, якщо у вас є податок на нерухомість якщо дві квартири, пільга 60 кв.м. поширюється на сумарну площу всіх квартир. Завжди перевіряйте площу свого об’єкта та порівнюйте її з діючими лімітами, щоб точно знати свої податкові зобов’язання.

2. Як дізнатися суму податку, яку я маю сплатити, та отримати квитанцію?

Для фізичних осіб сума податку на нерухомість нараховується податковими органами автоматично. До 1 липня року, що настає за звітним податковим періодом, ви маєте отримати податкове повідомлення-рішення (ППР). Це офіційний документ, який надсилається поштою за вашою податковою адресою, або ж його можна отримати особисто в податковій інспекції. У ППР буде чітко зазначена нарахована сума податку, реквізити для його сплати та термін, до якого необхідно здійснити платіж. Якщо ви не отримали ППР до вказаного терміну, це не звільняє вас від відповідальності. Рекомендуємо самостійно перевіряти наявність нарахувань в Електронному кабінеті платника податків на офіційному сайті Державної податкової служби України. Там ви можете не тільки переглянути свої податкові зобов’язання, але й завантажити квитанцію для оплати або сплатити податок онлайн. У випадку будь-яких розбіжностей або відсутності ППР, варто звернутися до місцевого податкового органу для уточнення інформації та уникнення штрафів за несвоєчасну сплату. Це особливо важливо, якщо ви нещодавно придбали будинок або квартиру і не впевнені, чи коректно оновлена інформація в податкових реєстрах.

3. Що таке “податок на квадратні метри” і як він розраховується?

“Податок на квадратні метри” – це розмовна назва податку на нерухомість, яка відображає його основний принцип: оподаткуванню підлягає саме площа об’єкта нерухомості, що перевищує встановлені законодавством пільгові норми. Розрахунок цього податку є доволі простим, але вимагає уваги до деталей. Для житлової нерухомості береться загальна площа об’єкта і від неї віднімається пільгова площа (60 кв.м для квартири, 120 кв.м для будинку, 180 кв.м для різних типів житла). Отримана різниця – це та площа, яка підлягає оподаткуванню. Потім ця “оподатковувана” площа множиться на ставку податку, встановлену місцевою радою. Важливо пам’ятати, що ставка податку може відрізнятися в залежності від типу нерухомості (житлова/нежитлова) та її розташування, але вона не може перевищувати 1,5% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр. Наприклад, якщо у вас є квартира площею 80 кв.м. і місцева ставка становить 1% від мінімальної заробітної плати (припустимо, 80 грн за кв.м), то податок буде розраховано так: (80 кв.м – 60 кв.м) * 80 грн/кв.м = 20 кв.м * 80 грн/кв.м = 1600 грн. Розуміння цього механізму дозволяє самостійно попередньо оцінити свої податкові зобов’язання.

4. Чи є якісь особливості для податку на нежитлову нерухомість?

Так, оподаткування нежитлової нерухомості має суттєві відмінності від житлової. Головна різниця полягає у відсутності пільгових площ. Це означає, що податок на нежитлове приміщення або іншу нежитлову нерухомість нараховується на всю її загальну площу, незалежно від розміру. Ставки податку для нежитлової нерухомості також встановлюються місцевими радами і не можуть перевищувати 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр. Однак, на практиці місцеві ради часто встановлюють різні ставки для різних типів нежитлових об’єктів (наприклад, для офісів, складів, виробничих приміщень), враховуючи їх функціональне призначення та місце розташування. Для юридичних осіб, які є власниками нежитлової нерухомості, відповідальність за правильний розрахунок та своєчасну сплату податку лежить повністю на них – вони самостійно подають податкову декларацію. Це вимагає ретельного ведення обліку та постійного моніторингу рішень місцевих рад щодо ставок оподаткування. У разі, якщо ви використовуєте частину житлового приміщення для комерційних цілей, можуть виникнути складнощі з розмежуванням площ для оподаткування, що потребує консультації з юристом або бухгалтером.

5. Що буде, якщо я не сплачу податок на нерухомість вчасно?

Несвоєчасна сплата податку на нерухомість або його повна несплата тягне за собою серйозні наслідки, які можуть суттєво збільшити ваше податкове зобов’язання. По-перше, на суму податкового боргу нараховується штраф. Якщо затримка становить до 30 календарних днів, штраф становить 10% від суми боргу. Якщо прострочення перевищує 30 календарних днів, розмір штрафу зростає до 20%. По-друге, крім штрафу, на суму несплаченого податку нараховується пеня. Пеня обчислюється за кожен день прострочення платежу, починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати. Розмір пені прив’язаний до облікової ставки Національного банку України. По-третє, у разі тривалої несплати податковий орган може застосувати заходи примусового стягнення, включаючи податкову заставу на ваше майно. Це означає, що ви не зможете продати, подарувати або будь-яким іншим чином відчужити свою нерухомість без згоди податкової служби. У крайніх випадках, якщо борг не буде погашений, може бути накладено арешт на майно та розпочато процедуру його примусової реалізації на аукціоні для погашення податкової заборгованості. Це стосується будь-якого виду нерухомості, будь то податок на будинок чи податок на квартиру. Тому вчасна сплата податку на нерухомість є критично важливою для уникнення цих неприємних наслідків.

6. Чи звільняються пенсіонери від сплати податку на нерухомість?

Пенсіонери не звільняються повністю від сплати податку на нерухомість лише за фактом отримання пенсії. Однак, як і для всіх інших фізичних осіб, для них діють загальні пільги щодо площі житлової нерухомості. Це означає, що податок на нерухомість для пенсіонерів не нараховується, якщо площа їхньої квартири не перевищує 60 кв.м., будинку – 120 кв.м., або сукупна площа різних типів житла – 180 кв.м. Якщо ж пенсіонер володіє нерухомістю, площа якої перевищує ці ліміти, то він буде сплачувати податок на квадратні метри за “надлишок” на загальних підставах. Деякі місцеві ради можуть передбачати додаткові пільги для певних категорій пенсіонерів (наприклад, для ветеранів, осіб з інвалідністю тощо) або розширювати площу, яка не підлягає оподаткуванню. Тому, якщо ви є пенсіонером, варто перевірити рішення вашої місцевої ради щодо встановлення податку на нерухоме майно, щоб дізнатися про можливі додаткові преференції. Завжди слідкуйте за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування та податкової служби.

7. Чи потрібно сплачувати податок, якщо нерухомість розташована на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій?

Відповідно до законодавства України, діють певні особливості щодо оподаткування нерухомості, розташованої на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. На період дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звільняються від податку на нерухомість за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Перелік таких територій затверджується Кабінетом Міністрів України. Це звільнення стосується періоду з 1 березня 2022 року. Також важливо відзначити, що можуть бути передбачені додаткові пільги для майна, яке було пошкоджене або зруйноване внаслідок бойових дій. Для отримання точної інформації та підтвердження права на таке звільнення необхідно звернутися до податкових органів, адже можуть вимагатися підтверджуючі документи, такі як довідки про руйнування майна або інформація про місце розташування об’єкта.

8. Які документи потрібні для розрахунку податку на нерухомість?

Для розрахунку податку на нерухомість фізичним особам, як правило, не потрібно подавати жодних документів до податкової служби, оскільки нарахування відбувається автоматично на підставі даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, якщо ви вважаєте, що податкові органи мають неактуальні або помилкові дані про вашу нерухомість, вам можуть знадобитися такі документи для їх виправлення або оскарження нарахувань: Правовстановлюючі документи на нерухомість: договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину тощо. Технічний паспорт об’єкта: для підтвердження фактичної площі житлової площі або нежитлового приміщення. Документи, що підтверджують пільги: наприклад, для пенсіонерів – пенсійне посвідчення (хоча інформація про статус пенсіонера часто вже є в реєстрах). Паспорт та ідентифікаційний код власника. Юридичні особи подають податкову декларацію, до якої додаються розрахунки та, за потреби, інші документи, що обґрунтовують нараховану суму. У будь-якому випадку, якщо ви сумніваєтеся у правильності нарахування податку на будинок або податку на квартиру, краще звернутися за консультацією до фахівців.

9. Чи може розмір податку змінюватися щороку?

Так, розмір податку на нерухомість може змінюватися щороку. Це відбувається з кількох причин. По-перше, ставки податку встановлюються місцевими радами на кожен податковий (звітний) рік, і вони мають право їх змінювати. Хоча максимальна ставка обмежена 1,5% від мінімальної заробітної плати, місцева влада може змінювати її в межах цього ліміту, що безпосередньо впливає на суму, яку ви сплачуєте за квадратні метри своєї нерухомості. По-друге, мінімальна заробітна плата, до якої прив’язані ставки податку, також переглядається щорічно. Її збільшення автоматично призводить до потенційного зростання максимальної ставки податку, навіть якщо місцева рада не змінювала своє рішення. По-третє, зміни в законодавстві, такі як перегляд пільгових норм або внесення уточнень до закону про податок на нерухомість, також можуть вплинути на суму податку. Тому важливо щороку відстежувати інформацію, яка стосується податку на нерухомість, щоб бути в курсі можливих змін та своєчасно виконувати свої зобов’язання.

10. У яких випадках варто звернутися до адвоката щодо податку на нерухомість?

Звернутися до адвоката щодо податку на нерухомість варто у кількох ключових ситуаціях, де самостійне вирішення питання може призвести до негативних наслідків. По-перше, якщо ви отримали податкове повідомлення-рішення, і сума податку на нерухомість викликає у вас сумніви – вона здається завищеною або не враховує ваші пільги. Адвокат допоможе провести правовий аналіз нарахування та, за потреби, оскаржити його в адміністративному або судовому порядку. По-друге, якщо ви зіткнулися зі штрафами або пенею за несвоєчасну сплату податку на нерухомість. Фахівець зможе оцінити законність цих санкцій та розробити стратегію для їх мінімізації або скасування. По-третє, при виникненні податкового боргу, що загрожує арештом або примусовою реалізацією вашого майна (податок на будинок, податок на квартиру, податок на нежитлову нерухомість), негайна допомога адвоката є життєво необхідною для захисту ваших активів. По-четверте, якщо ви купуєте або продаєте нерухомість і хочете бути впевненими у відсутності податкових обтяжень та правильності розрахунків податкових зобов’язань. Нарешті, у будь-яких складних або нетипових ситуаціях, що стосуються податків на нерухомість, особливо якщо мова йде про великі суми або конфлікти з податковими органами, кваліфікований юридичний супровід від Riyako & Partners забезпечить вам спокій та впевненість у захисті ваших прав.

Всі суб’єкти господарювання, що працюють на додану вартість, рано чи пізно зустрічаються з такою річчю як відмова реєстрації податкової накладної внаслідок її блокування.

Порядок блокування і реєстрація податкові накладні передбачені Постанова Кабінету Міністрів України №1165 і він дає можливість працівникам податкову службу при наявності, або формальна наявність певних підстав, обставин, приймати рішення про блокування податкових накладних.

Якими бувають підстави для блокування податкових накладних

Їх чіткий перелік знаходиться в Положенні КМУ, але основні блокування відбуваються з таких підстав:

Перше: Невідповідність номенклатур між вхідною групою товарів по коді КТЖ і вихідні товари.
Друге: Це розкид між обсягами поставок входу / виходу товарів.

І найбільш цікава, з точки зору дослідження законодавчої підгрунтям цього процесу – це блокування податкових накладних в зв’язку з тим, що підприємство за певними критеріями включається в групі так званому – ризикове підприємства.

Що стосується включення в ризики – це окрема розмова, що вимагає уважного і детального вивчення. Постановка КМУ, коли вже говорили 8 пунктів для включення.

Що стосується першого сім пунктів – там все чітко і ясно. Останній же досить розмитий і фактично дає можливість співробітникам податкової регулювати діяльність через блокування можливості реєструвати податкові накладні, або зняття такого блокування.

Оскільки як включення так і виключення з даного списку відбувається шлях розгляду комісії податкових документів які надають платник податків. Рішення ж приймається на підставі особистої схильності учасників комісії.

Пункт 8 порядку надає можливість попадання в списку ризикової групи на підставі інформації про нібито неправомірної діяльності суб’єкта господарської діяльності.

На практиці ж ми маємо ситуацію, що на підприємство відправляється запит, або до б відправляється запит підприємство його отримує, або не отримує – це вже другий момент. Пишеться доповідна в податковій міліції, про встановлення підприємства по певного місця – підприємство це там не знаходить і після цього його включає в списку ризикових.

Все б нічого, можливо в цьому є якийсь сенс, але як тільки підприємство потрапляє в список, воно фактично позбавляється можливості діяти в інтересах своїх контрагентів. Відсутність можливості реєструвати податкову накладну, фактично позбавляє можливості контрагента цього підприємства користуватися податковим кредитом.

І часто такі блокування відбуваються перед кінцем податкового періоду, що в свою чергу наштовхує на певні думки.

Що стосується ще ситуацій, в яких може включити в ризиках. Виходячи із ситуації. Знову ж ситуації, коли податкова аналізуючи діяльність підприємства приходять до того, що у підприємства так звана податкове навантаження нижче того рівня, який на думку співробітників податкової необхідний в тому чи іншому вигляді госп. діяльності, що теж є не зовсім правильний аналіз ризики, так як господарська діяльність ведеться виключно так, як вважається потрібні суб’єкти господарська діяльність. Іноді для того, щоб завоювати ринок, або ж клієнтів потрібно йти на ризики і нести певні витрати – торгівля з меншою націнкою яка в подальшому призводить до меншого навантаження, ніж хотілося б співробітникам податкової.

З цікавих підстав для включення в список ризикових, також зустрічаються випадки, коли підприємство потрапляє в список ризикових через те, що в штаті числиться на 5 одиниць або на 6 одиниць менше співробітників, ніж хотілося б податкової. Наприклад, деякі види діяльності можна здійснювати використовуючи аутсорсинг-інговие послуги, тобто немає необхідності наймати собі в штат 10, 15, 20 чоловік, в той же час співробітники податкової вважають таку діяльність ризикової.

Як з’ясовується на практиці, ні контролюючий орган, ні платнику податку, ні в суді не можуть толком пояснити підстави включення в список.

Отже, ви подали на реєстрацію податкову накладну, і її реєстрацію було зупинено.

Перше на що варто звернути увагу, це на квитанцію в якій буде позначено підставу зупинки. Проаналізувавши квитанцію – ви зрозумієте, чи була допущена і справді помилка при оформленні накладної, наприклад помилка в коді номенклатур товару, або ж суб’єктивне сприйняття співробітників податкової – включення в список на підставі пункту восьмого порядку.
Якщо стався другий випадок, ви повинні розуміти що передбачений порядок розблокування накладної. Має на увазі ця процедура подачі заяви на комісії по розблокуванню податкових накладних. Комісія дворівнева – перший рівень територіальний на базі обласної податкової, і другий рівень, який знаходиться на базі Державної Податкової Служби України.

При подачі пояснень суб’єкти господарювання дотримується формалізму і подають виключно податкову накладну, договір між суб’єктами на підставі якого здійснювалась оплата, подають документи, що підтверджують підстави в цій оплаті і обмежуються дуже маленькими і вузькими поясненнями. Хочу акцентувати увагу на подачу пояснень. При будь-якій підставі блокування податкової накладної необхідно враховувати той факт, що комісія буде приймати рішення на підставі власних переконань і той факт, що ви на вашу думку подали все належним чином, жодним чином не гарантує вам того, що, наприклад комісія регіонального рівня ухвалить рішення на вашу користь.

Грунтуючись на цьому ви повинні розуміти, що рано чи пізно вам доведеться відстоювати свою правову позицію в суді.

Так ось, для того, щоб мати можливість відстоювати свою правову позицію в суді говорити про те, що податкова неправомірно прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки при реєстрації податкової накладної, через судовий порядок, буде саме визнання недійсним, неправомірним і незаконним рішення комісії і зобов’язання зареєструвати ця податкова накладна дату подачі реєстрації.

Це важливо, тому що подаючи податкову накладну без повного пакета документів, або ж неналежним чином зроблені пояснення, байдуже зроблені, які будуть поверхневими і не будуть розкривати суть господарської діяльності, ви даєте комісії податкового органу законні підстави відмовити вам у реєстрації податкової накладної. І в той же час, якщо ви будете подавати повний пакет документів комісії на розблокування податкової накладної в Україні, який буде підтверджувати не тільки саме наявність відносини з конкретним контрагентом, а й ще документи наявності належних трудових ресурсів, наявність належної кількості основних фондів. Ви будете розписувати в поясненнях детально суть вашої діяльності, детально розписувати порядок проведення платежів між вами і вашим контрагентом – це все по суті нівелює законність підстав відмови в реєстрації податкової накладної.

Зрозуміло що шанс того, що комісія податкового органу відмовить вам є, АЛЕ при подачі позову в суд, при наданні такого пакета документів, ви будете свою позицію перед судом аргументувати тим, що:

По-перше, комісія не дала чіткий перелік документів, які хотів би бачити, і ви завжди побачите в першому рішенні розгляду скарги комісії регіонального рівня. Здебільшого підстав відмови є неподання тих чи інші документи. в свою чергу, якщо ви подали весь пакет документів з розширеними поясненнями, то це практично буде підставами для отримання позитивного рішення в суді.

Як розблокувати податкові накладні в Україні

Що стосується підстав для розблокування податкових накладних у 2021 році в Україні, якщо ми говоримо про заснування, як включення в список ризикових – то це підстава теж можна оскаржити в судовому порядку. Це зрозуміла судова практика, яка підтримує суб’єктів господарської діяльності. З тієї простої причини, що при детальному аналізі рішень щодо відмови реєстрації податкової накладної, вирішенні про включення підприємств до списку ризикових співробітників податкової по суті не виконуються процедурні вимоги щодо цих питань. Рішення про включення в список ризикових часто не має посилань на конкретну податкову інформацію, як на підставу для прийняття відповідних рішень. суд же розцінює такий як обґрунтована можливість скасування рішення податкового органу.
Що стосується рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, часто обґрунтуванням там вказується ненадання тих чи інших первинних документів без конкретизації, а отже і без чіткого переліку документів, то суб’єкти господарської діяльності не можуть довести дійсність їх діяльності податкового органу без чіткого переліку документів, а це означає що це так само можна вважати підставою для позитивного рішення суду.

Виходячи з цього, думаючи про майбутнє, з метою підготувати для себе правильну грунт надалі, для можливого судового процесу, необхідно готуватися до надання цих пояснень дуже ретельно. Необхідно надавати повний пакет документів, необхідно правильно і грамотно писати пояснення, які будуть свідчити про те, що діяльність підприємства є реальною, знаходиться в правовому полі і націлена на отримання прибутку. Це по суті не дасть можливості співробітникам податкової дати обґрунтоване і законне рішення про блокування податковою накладною.

У той же час, ми всі повинні розуміти, що іноді допускається будь то помилка, технічна помилка, бухгалтерська помилка при оформленні та реєстрації накладної, або ж коли не під достатнім контролем ведуться процеси узгодження, або ж коли відсутні якісь документи, податкові накладні виписуються не в тому порядку і не на тих підставах, або коли рахунок був виставлений на одну суму, а оплата йде на іншу суму. Ясна річ, що всі документи про конкретну діяльність повинні бути ідеальними, не повинні суперечити один одному і з тексту одного повинен виходити текст іншого, розуміння того, що один документ не може існувати без наявності іншого, у вас, як суб’єкта господарювання повинно бути чітко сформованим.

Висновок:
Наявність розуміння у суб’єктів господарювання того, що подібні норми закону дають можливість податкову службу в ручному режимі регулювати діяльність підприємців. Треба розуміти, що справедливість швидше за все ви будете шукати в суді, і для того, щоб правильно зайти в судовому засіданні, щоб захищати себе як того наказує закон і потрапити в те судовій практиці, яка є на сьогоднішній момент, необхідно закладати цеглинки цього фундаменту ще на стадії подачі документів на розблокування податкової накладної в 2025 році.

Більшість суб’єктів господарювання хоча б раз у своїй господарській діяльності стикаються з отриманням запитів від податкової з надання пояснень документального підтвердження тих чи інших господарських операцій.

У чому полягає проблематика цього питання, так це в тому, що суб’єктами господарювання належним чином аналізується ризики, які виникають в той момент.

Перш за все, варто розуміти, що отримання Вами подібного запиту є першим свідченням того, що у вашого бізнесу є певні проблеми та він привернув додаткову увагу з боку податкової. Оскільки подібні запити та напрямки подібних запитів не є примхою податкового інспектора робиться це з чітким дотриманням вимог закону при наявності тих чи інших факторів необхідних для цього. В цьому випадку це або аналіз податкової інформації яка є у податкових органах, аналіз їх баз даних, або отримання такої податкової інформації з зовнішнього джерела, наприклад у вигляді скарги від будь-якого з ваших контрагентів.

Варто розуміти що для направлення подібного запиту і порядок цього напрямку, право напрямки цього запиту, вони чітко регламентовані податковим законодавством, статтею 20 Податкового кодексу, статтею 73 Податкового кодексу, також порядок направлення даного запиту і надання відповіді на дане питання регламентовані порядком періодичного надання інформації податковим органам на їх запит.

Що робити при отриманні запиту від податкової

При отриманні запиту від податкової у суб’єкта господарювання цілком резонно виникає два питання.

Перший: “Як правильно реагувати на дані запити?”
Другий: “Чи варто взагалі надавати інформацію необхідну в даному запиті?”

Деякі суб’єкти господарювання помилково вважаючи що таким чином позбавляє себе від негативних наслідків просто ігнорують даний запит його не отримують. Найчастіше це призводить лише до того, що ситуація суб’єкта господарювання погіршується, посилюється.

Чому? Тому що, по-перше, не отримання даного запиту є лише, з боку податкової, з точки зору податкових інспекторів, є свідченням того що даний суб’єкт господарювання є ризиковим платником податку – це відповідно призводить до включення даного суб’єкта господарювання до переліку ризикових і, відповідно, породжує все негативні зв’язку з цим наслідки, як-то, наприклад відмова в реєстрації податкових накладних.

Тому важливо розуміти що запит податкової в обов’язковому порядку варто отримувати.

Отже, Ви отримали запит від податкової. Що з ним робити? Як правильно на нього реагувати? Однозначно, правильну реакцію, правильну позицію і стратегію щодо реакції на цей запит повинен розробляти ваш юрист. Однак у вас є три основні шляхи.

Перший. Ви отримали запит і просто ігноруєте його, вони не надають на нього відповідь – це не є правильне рішення. Чому? Тому що ненадання відповіді на запит податкової автоматично є підставою у податковій для того, щоб призначити Вам проведення позапланової перевірки. Так, дійсно, 73 статтею Податкового кодексу, пунктом третім передбачено право платника не давати відповідь на запит податкової якщо на думку платника даний запит не відповідає вимогам податкового законодавства, вимогам і підстав позначеним в тому ж пункті 3 статті 73.

Однак Ви повинні самі для себе розуміти, що ті негативні наслідки які породжують відмову відповідати, просто ігнорування запиту, по суті, вони набагато вище ніж просто можливість Ваша правильно написати відповідь на запит податкової в якому позначені ваше з ним незгоду і відмовити податкової в задоволенні їх запит виходячи з мотивів того, що запит суперечить вимогам закону.

Другий варіант реакції на даний запит коли полягає в тому, що Ви після проведеного аналізу даного запиту приходите до розуміння і до думки того, що даний запит не відповідає вимогам закону не тільки з підстав направлення цього запиту, а й по черзі його оформлення або по черзі направлення його Вашу електронну адресу. Відповідно, пишіть письмову відповідь в податкову яка викладає свою незгоду з даними запитом мотивуючи посиланнями на податкове законодавство і по суті відмовляєте в задоволенні запиту податкової.

Така позиція є найбільш прийнятою і вірною, з точки зору юридичної практики, оскільки навіть Касаційний адміністративний суд в складі Верховного суду України неодноразово у своїх рішеннях вказує на те, що якщо запит податкової не відповідає пункту 3 статті 73 Податкового кодексу України, не має чітких посилань на пункти законодавства, яке на думку податкової порушені платником податку, не вказує чітких підстав для направлення даного запиту; не вказує чітких порушень які були встановлені, по суті. Те цей запит є нездійсненним, оскільки без цієї конкретики суб’єкт господарювання не в змозі надати детальні, правильні, повні пояснення стосовно питань, викладених у запиті, і по суті, таким чином, позбавлений права себе правильно захищати.

Виходячи з цього суд (найчастіше) завжди стає на бік суб’єкта господарювання в подібних складних ситуаціях. Тому користуватися цим механізмом варто. У будь-якому випадку варто надати відповідь у якому послатися на свою незгоду.

Також хочемо звернути Вашу увагу, на те, що кількість подібних відмов не регламентоване і не обмежена, тобто якщо кожен наступний запит податкової будете вважати, що не відповідає вимогам закону Ви повинні це викладати у своїх відповідях і таке право у Вас є.

Третій варіант реакції на отриманий запит. Я не прихильник подібної реакції, проте бувають випадки коли суб’єкти господарювання помилково вважаючи що у них все добре, їх господарська діяльність законна та обґрунтована, у них немає ніяких порушень і вирішують піти назустріч податкової й віддати чітко все що від них вимагається, тобто дати пояснення, віддати документи первинні. У чому помилковість дана даної реакції, на моє особисте переконання, так це в тому, що коли ви надаєте податковому органу всі вони вимагають первинні документи Ви по суті даєте їм можливість провести позапланову невиїзну перевірку вашої господарської діяльності.
Всі ви повинні розуміти, що напрямок вам запиту практично завжди є лише дотриманням процесуальної необхідності для того, щоб назначити Вам позапланову перевірку.

Яка це буде перевірка: виїзна або невиїзна, вже залежить від Вас, тому що якщо Ви надаєте всі документи, швидше за все, це буде не виїзна перевірка. Якщо ви документи не надасте перевірка, швидше за все, буде виїзна, оскільки акт податкової повинен містити в собі посилання на первинні документи.

І так, Ви все-таки прийняли для себе рішення відповісти податкової, дати всі пояснення, дати всі документи. Робити це теж варто за певними правилами.

Як правильно відповідати на запити податкової

Перше на що варто звертати увагу, так це на те, що Ваші пояснення повинні бути максимально деталізовані та мати посилання на всі документи господарські, які ви будете надавати податковій. Для чого? Для того, щоб максимально прибрати можливість у співробітників податкової якимось чином, так чи інакше, трактувати Ваші господарські операції й давати їм якісь висновки та аналіз які не відповідають дійсності.
Друге, на що варто звернути увагу, так це на те, що всі первинні документи, на які Ви будете посилатися в поясненнях і які Ви будете надалі надавати податковий – вони повинні бути належним чином оформлені, вони повинні містити в собі всі реквізити обов’язкові – які передбачені законом для даних первинних документів. Також вони повинні не мати під собою будь-яких системних помилок і бути пов’язані логічно і послідовно один з одним, не мати якихось не стикувань, оскільки будь-які не стикування в цих первинних документах, однозначно, будуть покладені в основу акту перевірки, як доказ порушення податкового законодавства, докази фіктивності ваших господарських операцій, і по суті, буде підставою для того, щоб надалі залучити Вас до відповідальності у вигляді нарахування податків і штрафів.
Третє, на що варто звертати увагу, так це той момент, що якщо Ви вже для себе вирішили надавати в податкову пояснення і первинні документи, то первинні документи варто представляти все що у вас є, то є надавати максимально повний пакет документів, який буде свідчити про те, що здійснена Вами господарська операція була реальна, мало під собою ділову мету. Ці документи повинні не тільки складати з договору акту прийняття-передання послуг, оплати, і чого б там не було, до цих документів доцільним є приєднання всіх документів які оформлялися в процесі здійснення господарської операції (господарської операції).

Навіть документи підтверджують Ваш переговорний процес з вашим контрагентом, документи, що підтверджують якісь журнали внутрішнього обліку, які ведуться на Вашому підприємстві та побічно будуть підтверджувати те, що ця операція здійснювалася – їх теж варто надати до цього запиту.

Для чого це робиться? Чому це важливо? Тому що Ви повинні розуміти, що швидше за все, після отримання Вашого запиту податкова все одно призначить Вам перевірку і буде донараховувати Вам податки та штрафи. Надалі Ви будете змушені оскаржити висновки цього акта перевірки в судовому порядку. І ось, в той момент, коли ви будете в суді надавати якісь первинні документи не надані вами до відповіді на запит або під час складання акта перевірки, проведення перевірки, суд може просто їх не взяти до уваги й не розглядати як доказ, мотивуючи це тим, що ці документи, по суті, були відсутні на момент проведення перевірки.

І в завершенні хочеться звернути Вашу увагу на те, що по суті, єдиним негативним наслідком реакції (правильної, неправильної) на запит податкової, буде тільки призначення позапланової податкової перевірки.

Однак, правильність реакції, правильність аналізу даного запиту і правильність підготовки до відповіді на дане питання все-таки варто довірити професійним адвокатам по податках.