Кредити під час війни

Повномасштабна війна в Україні внесла корективи в усі сфери життя держави і її громадян. Не є виключенням кредитні правовідносини. У зв’язку з важким економічним становищем, постійними ракетними атаками і масовим безробіттям велика частина населення втратила можливість виконувати свої зобов’язання, в тому числі грошові.  Задля захисту прав своїх громадян наша держава змінила низку законодавчих положень у кредитній сфері, убезпечивши, таким чином, кожного від неправомірних зазіхань кредиторів й інших зацікавлених осіб.

Так, 15 березня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон).

Визначальними для нас є норми, що містяться в п. 2 ч. 3 ст. 2 Закону, і, якими «Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: “У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штраф (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, обов’язок виконання кредитних зобов’язань нікуди не зникає. Звільняється боржник лише від відповідальності за їх прострочення, тобто від сплати штрафу та/або пені, а також 3% річних та індексу інфляції. Такий законодавчий привілей поширюється як на споживчі, так і бізнес-кредити. 

Що ж до сплати процентів, звернути увагу необхідно на умови кредитного договору. Адже Закон не звільняє боржника від обов’язку сплати процентів за користування грошовими коштами у зв’язку з існуванням в країні воєнного стану. 

Однак особи, які не мають реальної можливості виконувати грошові зобов’язання мають право на застосування процедури реструктуризації боргів, що являє собою одну з форм реорганізації умов боргу, під час якої можливим є відстрочення виплат за кредитним договором, або ж, наприклад, зниження процентної ставки. 

Банк здійснює реструктуризацію на підставі вмотивованої заяви, яка обов’язково повинна містити посилання на обставини, що спричинили скрутне фінансове становище особи, підтверджені належними доказами.

Пам’ятати слід і про індивідуальну політику банку щодо реструктуризації. Тому форма заяви та перелік необхідних документів буде відрізнятися залежно від особливостей банку.

Ще одним важливим законодавчим нововведенням є заборона відчуження іпотечного майна, що належить фізичним особам і перебуває в іпотеці за споживчими кредитами. На сьогодні, кредитори позбавлені можливості:

• звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку (набувати право власності або здійснювати продаж третій особі);
• виселяти мешканців з такого майна;
• продавати іпотечне майно на електронних торгах для виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки  (пункт 5-2 розділу V  ЗУ «Про іпотеку»).

У зв’язку з ракетним терором російської федерації чимало об’єктів нерухомості, які перебували у заставі за кредитним договором, пошкоджені або ж зруйновані повністю діями агресора.

Задля захисту прав таких громадян Верховна Рада України 01 грудня 2022 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України».

Так, у період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування позичальник має право звернутися до кредитодавця із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 Закону України “Про споживче кредитування”, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, що відповідає хоча б одній із таких ознак:

• станом на день подання заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, нерухоме майно розташоване на тимчасово окупованій території, визначеній пунктами 1 і 3 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», або на територіях, на яких ведуться воєнні (бойові) дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів України;
• нерухоме майно пошкоджено або знищено внаслідок збройної агресії рф.

Алгоритм реалізації цього законодавчого механізму наступний. 

Спочатку позичальник або його представник підписують та подають кредитору заяву (в оригіналі), а також документи (оригінал або нотаріально посвідчені копії), які можуть підтвердити факт пошкодження або знищення нерухомого майна.  Якщо із паперами у позичальника все в порядку, кредитор звільняє його від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви з підтвердними документами.

Якщо ж позичальник відповідно до законодавства отримає компенсацію від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії російської федерації нерухоме майно, що було предметом забезпечення за таким договором, або майно буде відновлене за рахунок держави обов’язок сплати грошового зобов’язання поновлюється. Поновлюється він і не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Також варто звернути увагу на обов’язок позичальника подати кредитору підтвердні документи протягом 90 днів з дня виключення території, на якій знаходиться нерухоме майно, із переліку тимчасово окупованих територій, територій, на яких ведуться воєнні (бойові) дії, або територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених КМУ.

Якщо відповідних дій позичальник не здійснить, кредитор матиме право вимагати відновлення сплати грошового зобов’язання, яке було наявне станом на 24 лютого 2022 року, відповідно до умов договору про споживчий кредит.

Ще однією важливою законодавчою гарантією для позичальників є можливість протягом 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні звернутися до кредитора із заявою про анулювання заборгованості за договором про споживчий кредит, який відповідає одночасно таким умовам:

1) предметом забезпечення за таким договором є знищене внаслідок збройної агресії російської федерації нерухоме майно, яке є або мало б стати (у випадку майнових прав на нерухоме майно) єдиним місцем проживання сім’ї позичальника або іпотекодавця, якщо він є відмінним від позичальника та належить до членів сім’ї позичальника, до яких належать особи, які перебувають у шлюбі з позичальником, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням позичальника, особи, які не перебувають у шлюбі, але проживають спільно з позичальником, пов’язані з ним спільним побутом;

2) заборгованість за таким договором не була прострочена більш як на 7 днів станом на 23 лютого 2022 року;

3) метою отримання кредиту згідно з договором є придбання, реконструкція чи будівництво такого житлового нерухомого майна (квартири, житлового будинку) або майнових прав на них.

Компенсувати всі витрати кредитору має наша держава. А от неотримані проценти, комісії та інші доходи можуть бути відшкодовані відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора.

Звісно, відповідний механізм існує поки що лише на папері, і всі практичні аспекти будуть формуватися пізніше, в процесі його реалізації, однак такі гарантії від держави є важливими і необхідними вже зараз для захисту прав своїх громадян.

Розповсюдженим також залишається питання щодо можливості накладення арешту на майно боржника. Так, у період дії воєнного стану на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також прилеглих до них територій заборонено відкривати виконавчі провадження та вживати заходи примусового виконання рішень. 

Обмежень щодо здійснення таких дій на інших територіях України наше законодавство наразі не має.

Якщо ж на рахунки боржника фізичної особи вже накладено арешт і сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 000 тис. грн, така особа може здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків. Відповідне рішення ще 02 березня 2022 року прийняв Кабмін своїм розпорядженням № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану».

Отже, кредитування під час війни безумовно зазнало змін. Найважливішою серед них є можливість боржника бути звільненим від застосування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов’язання. Штраф та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року підлягають списанню кредитодавцем. Однак від сплати кредиту і процентів законодавство України позичальника не звільняє. Тому, при наявності реальної можливості виконуєте свої зобов’язання належним чином зараз, щоб в майбутньому убезпечити себе від небажаних спорів з кредитором, зайвих витрат, і юридичних, та і просто життєвих проблем.