Новий закон про розмитнення: що змінилося і скільки тепер коштує розмитнити “евробляхі”

Розмитнення легкового авто в Україні у 2026 році тримається на трьох платежах — ввізному миті (10%, або 0% за сертифікатом EUR.1 для авто з ЄС), акцизі (рахується за об’ємом двигуна, типом пального і віком) та ПДВ 20%. До них додаються пенсійний і митний збори. Головна новина року: з 1 січня 2026-го скасовано пільгу з нульового ПДВ на електромобілі — тепер вони теж оподатковуються ПДВ 20%, хоча мито для них лишається нульовим. Нижче розбираємо, з чого складається сума, як її порахувати самому і де найчастіше виникають спори з митницею.

Від «євроблях» до правил 2026 року

Кілька років тому тема розмитнення в Україні асоціювалася насамперед зі словом «євробляхи» — автомобілями на іноземній реєстрації, які ввозили в режимі транзиту чи тимчасового ввезення й місяцями їздили без повного митного оформлення. Хвиля таких авто виникла саме через високу вартість розмитнення: легалізувати машину коштувало дорого, і водії шукали обхідні шляхи. Закони 2018–2019 років (зокрема резонансний №8488) запустили пільговий період легалізації, і більшість тих авто врешті оформили за зниженими ставками.

Відтоді правила встигли змінитися кілька разів. Окрема сторінка — воєнний стан: у 2022 році діяв період так званого «нульового розмитнення» (Закон №2142-IX), коли легкові авто ввозили без сплати мита, акцизу та ПДВ. Проте вже 1 липня 2022 року цю пільгу скасували, і оформлення повернулося до загальних правил. Тому сьогодні орієнтуватися на старі статті й калькулятори п’яти-семирічної давнини — прямий шлях прорахуватися. Розберемо, як усе працює саме зараз.

З чого складається сума розмитнення

Підсумкову цифру формують п’ять складових. Три з них — основні й найвагоміші, ще дві — супутні збори, які часто забувають закласти в бюджет:

1. Ввізне мито — відсоток від митної вартості авто.
2. Акцизний податок — залежить від типу пального, об’єму двигуна та віку машини.
3. ПДВ 20% — нараховується на суму «митна вартість + мито + акциз».
4. Пенсійний збір — від 3% до 5% (при першій реєстрації; електромобілі звільнені).
5. Митний збір — невеликий фіксований платіж за адміністративне оформлення.

На практиці левову частку суми — за різними оцінками, 60–70% — з’їдають саме акциз і ПДВ. Тому основна увага при плануванні бюджету має бути прикута до них.

Ввізне мито: коли 10%, а коли 0%

Стандартна ставка мита для більшості легкових авто — 10% від митної вартості. Але є винятки, які здатні відчутно змінити підсумок, і найважливіший із них — сертифікат EUR.1.

Україна має угоду про вільну торгівлю з ЄС та Великою Британією. Якщо авто європейського походження, і продавець надає сертифікат EUR.1, який це підтверджує, ставка мита падає з 10% до 0%. Для машини вартістю 10 000 євро це різниця в тисячу євро «на рівному місці» — тому наявність EUR.1 варто з’ясовувати ще до купівлі, а не після. Для авто зі США, Японії, Кореї та інших країн поза угодами про вільну торгівлю мито становить класичні 10%.

Окремо: для електромобілів мито дорівнює 0% незалежно від країни походження, а для нових легкових авто з двигуном понад 3 літри ставка становить 6%.

Акцизний податок: формула і чому вік має значення

Акциз — найменш інтуїтивний платіж, бо він не прив’язаний до ціни авто. Дорога і дешева машина з однаковим двигуном і роком випуску заплатять однаковий акциз. Рахується він за формулою:

Акциз = Базова ставка × Коефіцієнт об’єму двигуна × Віковий коефіцієнт

Розберемо кожен елемент:

• Базова ставка (в євро) залежить від пального й об’єму:
  • бензин до 3000 см³ — €50; понад 3000 см³ — €100;
  • дизель до 3500 см³ — €75; понад 3500 см³ — €150.
• Коефіцієнт об’єму двигуна — це об’єм у кубічних сантиметрах, поділений на 1000. Для двигуна 1600 см³ коефіцієнт дорівнює 1,6.
• Віковий коефіцієнт — кількість повних років авто, але не більше 15. Що старіша машина, то вищий акциз.

Саме віковий коефіцієнт часто дає неочевидний результат. Люди інстинктивно шукають старіше й дешевше авто, але за акцизом свіжіша машина нерідко виходить вигіднішою: коефіцієнт віку у неї менший, а отже, і акциз нижчий. Тобто економія на ціні авто може обернутися переплатою на розмитненні.

ПДВ

ПДВ становить 20% — але важливо розуміти, від чого він рахується. База для нього — це не просто ціна авто, а сума митної вартості, ввізного мита й акцизу разом. Тобто ПДВ нараховується «згори» на всі попередні платежі, і саме тому він зазвичай виходить найбільшою окремою статтею у підсумковій сумі.

Пенсійний і митний збори

При першій державній реєстрації легкового авто в Україні сплачується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Його ставка — 3%, 4% або 5% залежно від вартості машини: чим дорожча, тим вищий відсоток. Конкретні вартісні межі щороку переглядають, бо вони прив’язані до прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня. Важливий нюанс: електромобілі від цього збору звільнені — ще одна причина їхньої відносної вигідності попри повернення ПДВ.

Митний збір — невеликий фіксований платіж за саме оформлення. У загальній сумі він майже непомітний, але формально теж входить до переліку обов’язкових.

Приклад розрахунку: бензинове авто крок за кроком

Візьмемо поширений сценарій: Volkswagen Golf, бензин 1.6 л, 2018 рік випуску, митна вартість — 10 000 євро. Рахуємо на 2026 рік (віковий коефіцієнт умовно 7). Цифри ілюстративні — реальний акциз конвертується в гривню за курсом НБУ на день оформлення.

• Акциз: 50 × 1,6 × 7 = €560
• Мито (без EUR.1): 10% × 10 000 = €1 000
• База ПДВ: 10 000 + 1 000 + 560 = 11 560
• ПДВ 20%: €2 312
• Разом основні платежі: ≈ €3 872 (плюс пенсійний і митний збори)

А тепер те саме авто, але з сертифікатом EUR.1 (мито 0%):

• Акциз: €560
• Мито: €0
• База ПДВ: 10 000 + 0 + 560 = 10 560
• ПДВ 20%: €2 112
• Разом: ≈ €2 672

Різниця між двома варіантами — близько 1 200 євро лише за рахунок одного документа. Це наочно показує, чому питання походження авто й наявності EUR.1 варто вирішувати ще на етапі вибору машини.

Електромобілі у 2026 році: головна зміна

Це та новина, заради якої багато хто читає матеріали про розмитнення саме зараз. Пільга зі звільнення електромобілів від ПДВ діяла з 2018 року — майже вісім років — і дозволяла заощаджувати близько 30% вартості авто. У Держбюджеті на 2026 рік її продовження не передбачили, тож із 1 січня електрокари оформлюють за загальними правилами щодо ПДВ.

Як це виглядає на практиці станом на 2026 рік:

• Ввізне мито — 0% (залишилося без змін);
• Акциз — €1 за кожну кіловат-годину ємності батареї;
• ПДВ — 20% (пільгу скасовано з 1 січня 2026 року);
• Пенсійний збір — не сплачується.

Повернення ПДВ підняло вартість розмитнення електрокарів приблизно на 20%. На початку 2026 року це навіть спричинило короткочасне падіння імпорту — ринок «затоварився» ще в грудні перед скасуванням пільги. Але глобально електромобіль лишається одним із найвигідніших варіантів за сукупними витратами: нульове мито, відсутність пенсійного збору й низька вартість експлуатації досить швидко компенсують різницю.

Як проходить розмитнення: покрокова процедура

Оформити авто можна самостійно або через митного брокера. Якщо робити самому, загальна послідовність така:

1. Ввезення й попереднє повідомлення. Авто ввозять на митну територію України та подають попереднє повідомлення на митниці.
2. Пакет документів і декларація. Готують повний комплект документів і митну декларацію (форма МД-2).
3. Подання декларації. Декларацію подають на митному посту — особисто або через електронний кабінет митниці.
4. Перевірка й визначення митної вартості. Інспектор перевіряє документи й визначає митну вартість авто — саме від неї рахуються всі платежі.
5. Оплата. Отримують рахунок і сплачують акциз, мито, ПДВ, пенсійний та митний збори — кожен на окремий рахунок.
6. Реєстрація. Після оформлення авто реєструють у сервісному центрі МВС і отримують українські номери.

Які документи знадобляться

Точний перелік залежить від ситуації, але базовий набір зазвичай включає документ, що підтверджує право власності (договір купівлі-продажу, рахунок-фактуру), технічний паспорт авто, документи про походження (за наявності — сертифікат EUR.1 для нульового мита), а також ваш паспорт та ідентифікаційний код. Якщо оформлення веде брокер — додатково довіреність. Радимо заздалегідь перевірити комплектність: брак одного документа може затримати оформлення на дні, а це — час, поки авто «висить» на митниці.

Типові спірні ситуації з митницею

Здебільшого авто розмитнюється у штатному режимі. Але є моменти, де інтереси власника й митного органу розходяться, і саме тут найчастіше виникають конфлікти:

• Завищена митна вартість. Митниця може не погодитися із заявленою ціною авто й визначити вартість за власною довідковою базою — вищу. Оскільки від неї рахуються всі платежі, це прямо збільшує суму до сплати. Таке рішення можна оскаржити, надавши докази реальної ціни.
• Спір щодо коду й класифікації. Від того, як класифіковано авто, залежить ставка. Помилка в класифікації здатна коштувати відчутних грошей.
• Штрафи за порушення строків. Прострочення транзиту чи умов тимчасового ввезення тягне санкції — аж до вилучення авто за рішенням суду.
• Відмова у застосуванні EUR.1. Іноді виникають питання до самого сертифіката чи походження авто, і пільгу на мито ставлять під сумнів.

Коли варто залучити юриста

Якщо оформлення проходить гладко, юрист не потрібен — достатньо уважності й повного пакета документів. Але коли на кону спір із митним органом, ціна помилки або зволікання зростає швидко. Юридичний супровід має сенс, якщо митниця визначила завищену вартість, накладено штраф чи вилучено авто, виник спір щодо ставки або класифікації, або якщо потрібно оскаржити рішення митниці в адміністративному чи судовому порядку.

Юристи Riyako & Partners супроводжують спори з митними органами й захищають інтереси клієнтів у справах, пов’язаних із митним оформленням та розмитненням. Якщо ви зіткнулися зі спірною ситуацією — краще розібратися в ній до того, як мине строк на оскарження. Докладніше про напрям — на сторінці наших послуг.