Як скласти працюючий договір поставки

Контрагент порушує строки оплати/поставки ? Товар поставлено в неналежній якості ? Діло дійшло до суду, а ваш договір “просто формальність” і будь яким чином не захищає ваші права та інтереси ?

Гадаю, що для багатьох це знайомі ситуації, і якщо ви нарешті стали цінувати свій час, нерви та гроші, то welcome. В даній статті ми розберемось із тим, як скласти договір поставки товару, який буде працювати на захист ваших прав та інтересів.

Обов’язкові (істотні) умови договору поставки

Мова йде про ті умови договору, які є обов’язковими відповідно до діючого законодавства. Всього за загальним правилом їх три (предмет, ціна, строк дії), тож розберемо кожну окрему та визначимось з тим, що вони собою являють, та як їх правильно викласти в тексті договору.

Предмет договору - це те, стосовно саме чого укладається договір поставки (предмет домовленості між вами та вашим контрагентом). В нашому конкретному випадку предметом договору виступає товар.

За текстом господарського кодексу України нам необхідно визначити наступні умови в договорі:

• найменування товару;
• номенклатуру;
• асортимент;
• кількість;
• вимоги до якості.

Але не обов’язково та навіть не правильно з точки зору універсальності та юридичного дизайну договору намагатись все викласти в одному розділі або навіть пункті. Тому, як ви доволі часто можете бачити, конкретні умови щодо постачаємого товару викладаються в додатках до договору (найбільш вживаним варіантом є “специфікація”), які є його невід’ємною частиною.

Це є безумовно правильним варіантом, що не суперечить чинному законодавству.

Окремо хочу зупинитись на вимогах до якості. Вони мають бути конкретними (ДСТУ, ТУ, відповідність сертифікату якості виробника), бо використовуючи абстрактне формулювання “належної якості”, ви маєте шанс й товар отримати умовно якісний.

Тобто, безпосередньо в тексті договору ви можете використати таке формулювання, проте маєте зазначити, що конкренті вимоги до якості товару будуть визначені в специфікації.

Ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару/партії товару. При викладенні даної умови договору, як і при його написанні в цілому, необхідно врахувати всі нюанси, що кореспондують з вашою господарською діяльністю.

За приклад можемо взяти наступну ситуацію. Ви закуповуєте сировину для виготовлення продукції за іноземну валюту, що робить кінцеву вартість товару динамічною, оскільки це залежить від курсових коливань.

Тож, для того, щоб створити механізм інвалідації ситуації, при якій ви втрачаєте гроші, необхідно передбачити курсову прив’язку ціни товару. За законом ви маєте зазначати ціну у гривнях (окрім ЗЕД), проте виходом із ситуації є визначення гривневого еквіваленту до іноземної валюти з прив’язкою до курсу валют (можно зафіксувати визначений курс, або встановити, що оплата здійснюється за курсом, який діє на дату здійснення оплати).

За аналогією з попередньою істотною умовою, яку ми розглянули, я б радив ціну визначати також в специфікації. Це робить ваш договір гнучкішим, бо якщо ви наприклад поставляєте товар партіями (а на кожну партія ціна може різнитись), при визначенні ціни в специфікації, ви просто зазначете нову ціну безпосередньо в ній, а якщо ви вказали ціну в договорі, то вам необхідно буде укладати новий договір поставки товару або укладати додаткову угоду до вже існуючого.

Хочу звернути вашу увагу на те, що частою помилкою є не вказувати, що в собі містить ціна товару. Тобто, чи міститься в ціні товару доставка та/або тара. Ви можете прорахувати це при ціноутворенні та закласти в вартість товару, але якщо ви цього не зробили, то не забувайте, що необхідно в такому разі окремо зазначити вартість доставки, тари і т.п.

Строк дії. На мою думку, умова, яка найбільш зрозуміла за змістом і формою. Ви маєте визначити момент (дату) з якого договір поставки набуває своєї чинності та коли він її втрачає.

Моя особиста рекомендація - завжди прописувати порядок одностороннього розірвання. В кожної сторони має бути така можливість. Я зазвичай передбачаю формат письмового попередження за тридцять календарних днів до бажаної дати розірвання. Звісно, що до цієї дати сторони мають провести взаєморозрахунки.

Важливо пам’ятати, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час його дії. Тобто, не слід вважати, що якщо строк дії договору закінчився, то закінчився і строк по виконанню зобов’язань по ньому.

Викладені вище умови є істотними умовами договору за загальним правилом. Проте, якщо за заявою однієї із сторін є умови, щодо яких має бути досягнуто згоди - такі також набувають статус істотних.

Як правильно використати контекст

Для початку, давайте визначимось із тим, що я вкладаю в дане поняття в рамках укладення договору.

Контекст - це заздалегідь відомі або потенційно можливі обставини, які здатні вплинути на належне виконання умов договору, досягнення мети його укладення з дотриманням відповідних критеріїв за якими досягнуто згоди з іншою стороною до початку його виконання.

Простіше кажучи, це те, що ви маєте врахувати перед складенням та укладенням договору. Це може бути, як вже наявний інсайд так і ті обставини, які можливо змоделювати з метою їх врегулювання заздалегідь, нівелюючи непередбачувану негативну поведінку з боку контрагента.

Перед тим, як навести приклади, я хочу, щоб ви раз і назавжди зрозуміли - договір це не формальність, не потрібно виносити на вашу думку і так зрозуміли речі за межі тексту договору. Ваш договір поставки має відображати дійсність, те чого він не містить - того не існує.

Тож, до прикладів. Я наведу приклад, як з використанням інсайду, так і з моделюванням можливої ситуації для обох сторін договору поставки.

Інсайд з боку постачальника.

Ви укладаєте новий договір з контрагентом, з яким вже неодноразово працювали і знаєте про існуючу проблему несвоєчасних оплат за поставлений товар.

Рішення: викласти в умовах договору, що товар буде відвантажено на користь покупця та/або його представника виключно після здійснення оплати в повному обсязі.

Інсайд з боку покупця.

Ви укладаєте договір з постачальником, в якого є періодичні проблеми з дотримання строків поставки, проте в цілому він вас влаштовує.

Рішення: визначити умови оплати, за якими така буде здійснюватись виключно після відвантаження товару або максимально зменшити відсоток суми попередньої оплати. Також можливо встановити штраф, який буде спочатку діяти, як превентивний захід, а у випадку необхідності, і як реальний механізм стягнення збитків, які є наслідком несвоєчасної поставки товарів.

Змодельована ситуація з боку постачальника.

Ви укладаєте договір з новим покупцем, з яким раніше ви не працювали і не знаєте, що можно від нього очікувати. Наприклад, уявимо, що він почне висувати безпідставні претензії до якості товару.

Рішення:

• перш за все дивимось у наш блок про предмет договору та згадуємо, що умови по якості мають бути викладені конкретно, бо це важливо не тільки для покупця, а й для постачальника також. Тож визначаємо відповідний ДСТУ, ТУ, СОУ тощо.
• по-друге, необхідно встановити умови оплати хоча б з п'ятдесят відсотковою попередньою оплатою
• а також, я б радив прописати в розділі “порядок приймання-передачі товару”, що у випадку, якщо сторони не можуть дійти згоди, щодо якості товару, то має бути залучена незалежна експертна організація за рахунок тієї сторони, яка ставить якість під сумнів.

Змодельована ситуація з боку покупця.

Ви укладаєте договір з новим постачальником і хочете себе певним чином убезпечити від того, щоб товар не виявився заставним майном, не мав інших обтяжень та щоб, щодо нього були б відсутні права третіх осіб.

Рішення: гарним варіантом буде використати достатньо новий інструмент, який пропонує нам законодавець - “запевнення”. Це свого роду гарантійне забезпечення. В нашому випадку ми можемо його використати, як забезпечення постачальника перед покупцем, щодо того, що товар належить постачальнику на праві приватної власності та його будь-яким чином не обтяжено. І якщо цей пункт виявиться порушеним то можливо стягнути заподіяні цим збитки.

Підсумовуючи, щодо правильного використання контексту, я хочу, щоб ви зрозуміли головну ідею: ніхто краще вас не може знати больове місце вашого бізнесу. Використайте це правильно та заздалегідь врегулюйте можливий розвиток подій на свою користь, аби захистити власні права та інтереси.

Must have пункти в договорі поставки

Якщо в першому питанні було розглянуто пункти, які є обов’язковими з огляду на законодавчі вимоги, то в цьому питанні, я дам свої рекомендації, щодо включення в договір поставки певних пунктів (або їх редакції) з огляду на мій досвід та реальні кейси. Ви можете їх проігнорувати, але зверніть на них увагу, якщо цінуєте свій час та гроші.

1. Пункт-запевнення постачальника перед покупцем, щодо відсутності обтяжень на товар. Так, я вже згадував цей пункт вище, проте його важливість важко переоцінити, тож він небезпідставно займає своє місце серед must have пунктів.
2. Строки поставки. Дуже важливо коректно прописати строки, бо я доволі часто бачу, як сторони встановлюють строки поставки проте не зазначають, з якого моменту вони починають свій перебіг. Тобто, ви маєте встановити точку відліку часу від якої реально починають йти строки, а не умовний місяць з моменту укладення договору. Приклади відлікових точок: з моменту здійснення попередньої оплати; з моменту укладення специфікації; з моменту отримання постачальником оригінал-макетів; тощо.
3. Розділ “порядок-приймання передачі товару”. Дев’яносто відсотків договорів поставки в даному розділі містять відсилку до архаїчних інструкцій № П-6 та П-7. Перед тим, як згадувати їх в договорі, задайте собі або своєму юристу питання: “ти їх читав, ті інструкції шістдесятих років ?”. Якщо ви їх прочитали та вони дійсно відповідають вашому баченню порядку приймання-передачі товару та претензійної роботи, то нема питань. Але, якщо ні, то попрацюйте над цим розділом самостійно та відобразіть дійсність процесу з урахуванням усіх ризиків. Як то: що має бути передано разом з товаром та хто є відповідальними за це особами; а який передбачено розвиток подій у випадку виявлення товару неналежної якості; а чи має бути фотофіксація товару, що заявляється, як неналежний; як має зберігатись товар до прибуття представника постачальника для складання акту виявлених недоліків; тощо.
4. Відповідальність сторін. Я не буду багато розписувати щодо цього пункту, зазначу коротко та зрозуміло - використовуйте реальні штрафи! Так, застосування подвійної облікової ставки НБУ це стандартизований пункт і він є нормальним для зразку договора, проте просто порахуйте в грошах, скільки ви можете стягнути з боржника з використанням штрафної санкції в такому форматі.

Шаблон договора поставки скачати тут:

Для постачальника:

Без пріорітетний:

Для покупця:

Сподіваюсь, що дана стаття стане вам в нагоді.