Щороку в Україні та за її межами проводяться масштабні дослідження динаміки розвитку юридичного ринку. Такі рейтинги дозволяють оцінити зміни в ключових сферах практики, визначити лідерів галузі та допомогти бізнесу обирати юридичних радників, які найкраще відповідають потребам клієнтів.

Одним із таких досліджень є Ukrainian Law Firms. A Handbook for Foreign Clients (ULF) — глибинний огляд українського юридичного ринку для іноземних інституцій та компаній. Це дослідження можна побачити в офісах міжнародних інституцій та банків, консалтингових компаній і корпорацій, які працюють з Україною.

У рейтингу ULF 2025 юридична компанія Riyako&Partners посіла місце в ТОП15 юридичних фірм України у сфері кримінального права та white-collar crime (справах білокомірцевої злочинності). Керуючий партнер компанії Євген Ріяко відзначений серед провідних практиків ринку в цій сфері. Компанія також увійшла до рейтингу юридичних фірм, що працюють у сфері військового права.

Окрім позицій у рейтингу, дослідження надає якісну оцінку розвитку компанії:

«Кримінальна практика Riyako & Partners демонструє суттєве зростання, зумовлене збільшенням кількості справ у сфері white-collar crime та стратегічним фокусом компанії на захисті бізнесу. Компанія розширила експертизу в напрямку захисту від тиску правоохоронних органів, зокрема у спорах, пов’язаних із можливими порушеннями під час державних закупівель для військових потреб та інфраструктурних проєктів. Практику очолює керуючий партнер Євген Ріяко, а Олександр Шевцов є ключовим адвокатом у справах кримінального захисту та захисту бізнесу».

Рейтинг ULF 2025 підтвердив експертизу Riyako&Partners у сферах white-collar crime, захисту бізнесу, державних закупівель, кримінального захисту та військового права, а також показав ключові тенденції розвитку українського юридичного ринку у 2025 році.

За результатами голосування в Асоціації правників України Катерину Аніщенко, адвоката компанії Riyako&Partners, обрали головою комітету з військового права, юстиції та захисту прав ветеранів.

Катерина має унікальний практичний досвід у сфері військового права, в т.ч. робота з військовослужбовцями та їхніми родинами, кейси щодо соціальних гарантій і участь у стратегічних напрацюваннях щодо реформування військової юстиції. Щотижня Катерину можна побачити на національних ТВ-каналах з проясненням змін та ризиків в цій сфері.

Під її керівництвом Комітет зосередиться на удосконаленні військового законодавства, посиленні правових гарантій для ветеранів та розвитку професійної експертизи у сфері юстиції в умовах воєнного часу.

Вітаємо нашу колежанку! Це призначення означає систему роботу та сильнішу правову підтримку тих, хто нас захищає.

Юридична компанія Riyako&Partners продовжує працювати на межі швидкості реагування та стратегічних рішень, демонструючи, що саме глибина вузької експертизи формує довіру клієнтів та визнання ринку, особливо в умовах воєнного часу та постійного тиску на бізнес.

Новий офіс, оновлений сучасний сайт та, найголовніше, командна згуртованість стали символами зростання та нової якості сервісу.

Читайте в ексклюзивному інтерв’ю для «Юридичної Газети»:

🔍 Євген РІЯКО, керуючий партнер:

Про типовий робочий день керуючого партнера, який може початися о 6:00 ранку через обшуки.
Як компанія знайшла головний драйвер у тому, що заплановане рік тому почало вдаватися, та чому вузька спеціалізація стала сильною перевагою.
Що символізує переїзд у новий офіс та чому дизайн нового сайту був принципово важливим для боротьби за клієнта в online.
Який ризик недооцінює бізнес і чому «гра в білу» — це шлях до захисту від тиску.
Що у захисті бізнесу важливіше: швидкість чи стратегія? (Спойлер: свідомий пріоритет на швидкість!)

Експертні голоси Riyako&Partners:

Олександр ШЕВЦОВ (Кримінальна практика, WCC): Який підхід допомагає перемагати у складних кримінальних процесах та чому в антикорупційній справі важливо отримати від клієнта реальну інформацію.
Катерина АНІЩЕНКО (Сімейне, військове, кримінальне право): Як війна змінила практику сімейного права (розлучення дистанційно, аліменти з військовослужбовців) та чому Україні потрібні суди військової юстиції.
Андрій ТІМОНОВ (Податкові спори): Який ризик недооцінює бізнес у податковій сфері та чому навіть у безнадійних, на перший погляд, кейсах є шанс на перемогу.

Це історія про те, як Riyako&Partners поєднує незалежність, професійність і людяність у роботі, яка щоразу випробовує межі витривалості юристів.

Читайте повне інтерв’ю за посиланням: https://yur-gazeta.com/interview/budni-riyakopartners-pro-robotu-ofis-klientiv-i-vikliki-chasu.html

8 жовтня, на розширеному засіданні ради директорів Конфедерації Будівельників України (КБУ), створили новий комітет – Комітет з питань взаємодії з правоохоронними органами.

Будівельна галузь є однією з тих, що найбільш часто стикається з перевірками та тиском з боку правоохоронних органів, зокрема під час участі в публічних закупівлях. Новий комітет має стати майданчиком для системного діалогу бізнесу з державою та напрацювання рішень для зменшення ризиків для забудовників.

Першим заступником голови комітету обрали Євгена Ріяко, СЕО юридичної компанії Riyako&Partners.

У своїй новій ролі він долучиться до опрацювання механізмів правового захисту учасників ринку та формування безпечного середовища для розвитку галузі.

Євгена Ріяко, СЕО Riyako&Partners, призначили першим заступником голови Комітету з захисту бізнесу Конфедерації Будівельників України

Призначення нового директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) стало важливим кроком для українського бізнесу та громадянського суспільства. Після тривалої боротьби Кабінет Міністрів нарешті обрав керівника, який відповідає очікуванням громадськості. Це рішення знаменує початок нового етапу в роботі БЕБ, і тепер головне питання — як ефективно оцінювати його діяльність.

Експерти та бізнес-спільнота сходяться на думці, що робота Бюро не повинна вимірюватися кількістю обшуків чи відкритих справ. Натомість, ключовими показниками мають стати реальні результати: зменшення “сірих” схем, боротьба з контрафактом і повернення коштів до держбюджету. Новий керівник БЕБ підкреслив, що ефективність роботи слід оцінювати за економічним ефектом. Цей ефект можна виміряти через скорочення втрат від несплати податків, блокування великих злочинних схем та доведення того, що “недоторканних” у бізнесі більше не існує.

Важливою частиною змін є налагодження конструктивного діалогу між БЕБ та бізнесом через профільні асоціації. Це дозволяє Бюро швидше отримувати інформацію про найбільші системні проблеми та зосереджуватися на боротьбі з недобросовісними гравцями. Крім того, наразі обговорюється законопроєкт, який може змінити порядок порушення кримінальних справ проти бізнесу, що викликає дискусії в експертних колах.

Дізнайтеся більше про перезавантаження БЕБ, нові критерії оцінки ефективності та майбутні зміни, які очікують бізнес, у повній статті за посиланням: https://www.liga.net/ua/economics/opinion/novoho-dyrektora-beb-pryznacheno-perezavantazhennia-rozpochato-shcho-dali

Законопроєкт №12439, що мав революційно змінити взаємодію бізнесу з правоохоронцями, пройшов через сито парламентського комітету, але вийшов з нього у суперечливій формі.

З одного боку, бізнес отримав значні позитивні зміни. Тепер невідкладні обшуки без рішення суду значно обмежуються, а статті, що найчастіше використовувались для тиску на підприємців (ухилення від податків, привласнення майна), виключені з переліку. Це має зменшити кількість несподіваних «рейдів». Крім того, обов’язкове повідомлення власника про розгляд клопотання щодо арешту та обмеження повторних арештів покликані посилити захист. Також, підприємці тепер мають гарантоване право на відеофіксацію слідчих дій, що підвищує прозорість процесу.

Проте, законопроєкт має і болючі втрати. Найбільш критичною є відсутність строковості арештів на майно, що залишає одну з найсерйозніших проблем у відносинах бізнесу та правоохоронних органів. Норма про обов’язкову участь спеціаліста під час вилучення техніки також не була підтримана, що загрожує роботі компаній. Крім того, надмірна концентрація повноважень у руках керівників прокуратури може створювати нові корупційні ризики та загрожує незалежності Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Загалом, законопроєкт №12439 – це компроміс. Він приносить прогресивні норми, але не усуває ключових проблем. Чи будуть нові правила працювати на захист бізнесу, чи лише створять нові важелі для тиску? Ефективність покаже лише практика.

Читайте повну статтю на The Page.

Верховна Рада розглядає законопроєкт №12439, який має на меті захистити підприємців від тиску правоохоронних органів. Основна ідея — надати виключне право на реєстрацію кримінальних справ проти бізнесу лише керівникам прокуратур. На перший погляд, це виглядає як дієвий крок до прозорості. Але чи справді це так?

Правник Євген Ріяко, керівник «Юридичної компанії «Ріяко і Партнери», у своїй статті для Forbes Ukraine розкриває приховані ризики цієї ініціативи. Він зазначає, що концентрація такої влади в руках однієї особи може призвести до нових корупційних схем і створити «ручне управління» замість системних змін.

Крім того, новий механізм може значно уповільнити розслідування, адже Бюро економічної безпеки (БЕБ) буде змушене чекати на рішення прокуратури, що може затягуватися на тижні.

Водночас, бізнес, який сам потерпає від шахрайства чи нелегальної діяльності конкурентів, і так стикається з відмовами правоохоронців у відкритті справ. А новий закон, на жаль, не вирішує цю фундаментальну проблему.

Тож, чи справді ініціатива здатна знизити тиск на бізнес, чи вона лише перерозподілить важелі впливу? Дізнайтесь більше в повній версії матеріалу.

Повну статтю читайте у статті на Forbes Україна Влада пропонує новий механізм порушення кримінальних справ проти бізнесу. Чому ризиків більше, ніж користі?

У той час, як світ уважно стежить за подіями на полі бою в Україні, у тіні розгортається не менш критична боротьба – за незалежність ключових антикорупційних інституцій. Останні події та законодавчі ініціативи викликають серйозне занепокоєння щодо майбутнього Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Адвокат та керуючий партнер юридичної компанії Riyako&Partners Євген Ріяко детально аналізує законопроєкт №12414, який може радикально змінити правила гри у боротьбі з корупцією.

Згідно з останніми правками до згаданого законопроєкту, який спочатку стосувався розслідування справ зниклих безвісти, Генеральний прокурор може отримати безпрецедентні повноваження. Це стосується вирішення спорів щодо підслідності справ (з можливістю вилучати справи у НАБУ), надання йому доступу до всіх розслідувань НАБУ та права давати обов’язкові письмові вказівки детективам, що ставить під загрозу конфіденційність та незалежність оперативних даних. Також обговорюється можливість погодження угод та закриття розслідувань щодо топпосадовців особисто Генпрокурором, а також самостійне підписання ним підозр. Ці норми, на думку експертів, можуть перетворити НАБУ та САП на “ручні іграшки”, повністю підпорядковані Офісу Генерального прокурора.

Євген Ріяко застерігає, що така централізація влади в руках однієї особи, особливо враховуючи, що Генпрокурор призначається не за конкурсом, може серйозно підірвати довіру до антикорупційної системи та негативно вплинути на інвестиційний клімат і відносини з міжнародними партнерами. Хоча НАБУ та САП не є ідеальними, їхня користь у розслідуванні топкорупційних справ є незаперечною. Чи зможе Україна зберегти незалежність цих органів та витримати цей критичний іспит, покаже найближче майбутнє.

Ці події є не просто черговими новинами, а вирішальним моментом для всього українського антикорупційного ландшафту.

Повний аналіз ситуації читайте у статті: Скільки часу залишилося існувати НАБУ і САП?

21 липня Президент України підписав указ, що вводить в дію рішення РНБО про запровадження мораторію на перевірки бізнесу. На перший погляд, це довгоочікуване рішення мало б захистити підприємців від надмірного тиску та стимулювати економічне зростання. Проте, як пояснює адвокат Євген Ріяко, ключові положення цього мораторію викликають низку запитань щодо його практичної реалізації та ефективності.

Урядовці обіцяють удосконалити перелік ризиків для перевірок, зосередитися на “ризикових” суб’єктах, а також посилити контроль за відкриттям кримінальних справ проти бізнесу. Проте, експерти застерігають: рішення РНБО не вирішує основних проблем бізнесу, таких як фінансування, кримінальні переслідування та нестача кадрів. Навпаки, існує ризик збільшення обшуків, оскільки правоохоронні органи можуть їх проводити без дозвільних ухвал суду, посилаючись на положення КПК.

Особливе занепокоєння викликає питання легалізації довідок Бюро економічної безпеки (БЕБ) як підстави для кримінальних справ щодо несплати податків. Якщо раніше податкові спори проходили через суди, то тепер “аналітичний продукт” БЕБ може стати достатньою підставою для обшуків та початку кримінальних проваджень. Це створює серйозні ризики для підприємців.

Крім того, запропоновані зміни до КПК щодо підвищення статусу прокурора, відповідального за внесення справ до ЄРДР, навряд чи суттєво змінять ситуацію. На практиці це може призвести до збільшення кількості справ, пов’язаних із розкраданням держбюджету, які прокурорам вигідно реєструвати.

Отже, замість справжнього мораторію, який би дійсно полегшив роботу бізнесу, ми отримуємо “гру слів”, що залишає багатьох підприємців у невизначеності. Для реального захисту бізнесу в умовах війни потрібен справжній мораторій, подібний до того, що діяв у перші два роки повномасштабного вторгнення.

Дізнайтеся більше про юридичні нюанси та неочевидні наслідки “мораторію” у повній статті: Гра у слова. Чому мораторій на перевірки від РНБО не допоможе бізнесу.

Останні дні стали справжнім випробуванням для антикорупційної вертикалі України. Ухвалення та підписання закону, що обмежував незалежність НАБУ та САП, викликало хвилю обурення по всій країні. Під тиском суспільних протестів, Президент Володимир Зеленський ініціював новий “невідкладний” законопроєкт №13533, обіцяючи повернути антикорупційним органам їхню колишню незалежність.

Але чи справді цей новий документ повністю виправляє ситуацію, чи все ж залишає “лазівки” для потенційного контролю над НАБУ та САП? Адвокат, керівник Юридичної компанії “Ріяко і Партнери” Євген Ріяко глибоко проаналізував президентський законопроєкт і поділився своїми висновками.

З одного боку, законопроєкт №13533 дійсно відновлює більшість ключових повноважень НАБУ та САП, які були обмежені попереднім законом. Він повертає необхідність санкції суду для проведення обшуків, що було одним із найкритичніших питань. Здавалося б, усе має повернутися до норми.

Проте, як зазначає Євген Ріяко, є й певні “але”. Залишаються питання щодо повноважень Генерального прокурора щодо передачі справ, хоча ця норма і не несе прямої загрози. Більше занепокоєння викликають кадрові норми: можливість добору прокурорів поза конкурсом та звільнення “поза штатом”. Це може створювати ризики для доброчесності та незалежності прокуратури.

Чи всі нюанси враховано? Чи не приховані у новому законі механізми, які дозволять впливати на антикорупційні органи у майбутньому?

Дізнайтеся більше про ключові зміни, ризики та перспективи для НАБУ та САП у повній статті Євгена Ріяка на Forbes Ukraine: Читати статтю повністю