Category: Статті

У світі криптовалют все частіше виникають складнощі, пов’язані з правовими та юридичними аспектами. Крипто юристи та адвокати з криптовалют надають консультаційні послуги, щоб допомогти людям розібратися в юридичних питаннях, пов’язаних із криптовалютами та блокчейн-технологіями. У цій статті ми розглянемо, чому важливо звернутися за консультацією крипто юристів, а також як знайти кваліфікованого фахівця в цій галузі.

Хто такі крипто юристи та адвокати з криптовалют

Крипто юристи та адвокати з криптовалют – це юридичні фахівці, що володіють глибокими знаннями в галузі криптовалют, блокчейна, ICO (Initial Coin Offering) та інших пов’язаних з ними юридичних питань. Вони мають експертизу в галузі фінансового права, міжнародного права, податкового права та інших суміжних галузей.

Навіщо потрібна консультація крипто юристів

Консультація крипто юристів необхідна для забезпечення юридичної підтримки та захисту інтересів окремих осіб і компаній, які займаються криптовалютами або планують увійти в цю сферу. Криптовалюти мають особливі правові та фінансові аспекти, і неправильне розуміння або невиконання відповідних законів і нормативних актів може призвести до серйозних наслідків.

Які запитання можна поставити крипто юристу

Звертаючись до крипто юриста, ви можете поставити низку важливих запитань, пов’язаних із криптовалютами та блокчейн-технологіями. Деякі з них включають:

  1. Регулювання криптовалюти в країні

Які закони та нормативні акти регулюють використання криптовалюти в нашій країні?

Яких правил необхідно дотримуватися під час проведення операцій із криптовалютою?

  1. Ліцензування та реєстрація криптовалютних бірж

Які вимоги необхідно виконати для отримання ліцензії на відкриття криптовалютної біржі?

Як відбувається процес реєстрації криптовалютної біржі?

  1. Захист прав та інтересів інвесторів

Які заходи захисту передбачені для інвесторів у разі шахрайства або хакерських атак?

Як можна звернутися по юридичну допомогу в разі порушення прав інвесторів?

  1. Податкові питання

Як оподатковуються операції з криптовалютою?

Які податкові зобов’язання наявні для осіб, що займаються майнінгом або трейдингом криптовалют?

  1. Юридична підтримка ICO

Які юридичні аспекти необхідно врахувати під час проведення ICO?

Які документи та угоди мають бути розроблені для успішного проведення ICO?

  1. Захист від шахрайства та кібератак

Як забезпечити безпеку своїх криптовалютних активів і запобігти можливим шахрайствам або кібератакам?

Яких правових заходів можна вжити для захисту від кіберзлочинів у сфері криптовалют?

Як знайти кваліфікованого крипто юриста?

Під час пошуку крипто юриста рекомендується звернути увагу на такі аспекти:

Досвід і знання: Переконайтеся, що юрист має необхідний досвід і глибокі знання в галузі криптовалют і блокчейна.

Репутація: Досліджуйте репутацію юриста та ознайомтеся з відгуками його клієнтів.

Спеціалізація: Перевагу слід віддавати юристам, які спеціалізуються саме на криптовалютах і блокчейні.

Мережа контактів: Крипто юрист з гарною мережею контактів може виявитися більш корисним у вирішенні складних питань.

Висновок

Консультація крипто юристів та адвоката з інвестицій, з криптовалют є важливим кроком для забезпечення правового захисту та дотримання регуляторних норм у сфері криптовалют. Вони допоможуть вам розібратися в складних питаннях і прийняти правильні рішення. Тому, якщо ви займаєтеся криптовалютами або плануєте увійти в цю сферу, рекомендується звернутися до кваліфікованих фахівців.

Криптовалюти стали все більш популярними, і все більше людей починають інвестувати в них. Однак, разом зі зростанням популярності криптовалюти, збільшуються і ризики, пов’язані з їх використанням. Забезпечення безпеки ваших криптоактивів є надзвичайно важливим, існують певні заходи, які можна прийняти для мінімізації ризиків.

Коли справа стосується криптобезпеки та захисту криптоактивів, основне завдання полягає в забезпеченні безпечного зберігання і передачі цифрових активів. У цьому контексті стає необхідним звернути увагу на передові методи та інструменти, які допоможуть гарантувати надійність і неприступність ваших криптовалютних коштів. З метою забезпечити повний захист вашого портфеля, вам рекомендується ознайомитися з високоякісними послугами адвоката, що спеціалізується на криптобезпеці та захисті прав власників криптоактивів. Довіртеся досвіду та професіоналізму експертів, таких як адвокат компанії “Riyako & Partners”, щоб гарантувати безпеку та стабільність вашого інвестиційного портфеля.

Що таке криптовалюта?

Криптовалюта – це цифрові або віртуальні валюти, які використовуються як засіб обміну. Вони базуються на криптографічних принципах, що забезпечують безпеку транзакцій та контроль над створенням нових одиниць. Найбільш відомою і популярною криптовалютою є Bitcoin, але існує багато інших альтернативних криптовалют, таких як Ethereum, Ripple і Litecoin.

Ризики, пов’язані з криптовалютою

Використання криптовалюти пов’язане з певними ризиками, які необхідно враховувати:

  1. Втрата приватного ключа
    Приватний ключ є важливою складовою криптовалютного гаманця. Якщо ви втратите приватний ключ, ви можете втратити доступ до своїх криптоактивів назавжди. Тому дуже важливо забезпечити безпеку свого приватного ключа та резервні копії.
  2. Хакерські атаки
    Криптовалюта привертає увагу хакерів, які намагаються зламати гаманці та отримати доступ до криптоактивів. Хакерські атаки можуть призвести до втрати коштів, тому необхідно вживати заходів для забезпечення безпеки гаманця та мережевих з’єднань.
  3. Фішингові атаки
    Фішингові атаки – це шахрайські спроби отримати ваші конфіденційні дані, такі як паролі або приватні ключі, шляхом підробки веб-сайтів або надсилання підозрілих електронних листів. Будьте уважні і не розголошуйте особисту інформацію на ненадійних веб-сайтах.
  4. Підробка веб-сайтів
    Шахраї також можуть створювати підроблені веб-сайти, що намагаються викрасти ваші дані або підманити вас до здійснення небезпечних транзакцій. Перед виконанням будь-яких операцій з криптовалютою перевіряйте веб-адресу сайту та переконайтеся в його надійності.

Безпекові заходи для захисту криптоактивів

Існує декілька важливих заходів, які можна прийняти для забезпечення безпеки ваших криптоактивів:

  • Використання надійного гаманця. Оберіть надійний криптовалютний гаманець для зберігання своїх криптоактивів. Гаманець повинен мати сильну криптографічну безпеку та надійний механізм контролю доступу.
  • Встановлення двофакторної автентифікації. Активуйте двофакторну автентифікацію для свого криптовалютного гаманця. Це забезпечить додатковий шар безпеки, оскільки буде потрібно підтвердження з вашого мобільного пристрою або іншого пристрою для здійснення транзакцій.
  • Застосування сильних паролів. Створіть складні паролі для своїх криптовалютних гаманців та облікових записів. Використовуйте комбінацію великих і малих літер, цифр та спеціальних символів.
  • Оновлення програмного забезпечення. Регулярно оновлюйте програмне забезпечення свого гаманця та комп’ютера, щоб забезпечити останні заходи безпеки. Оновлення можуть містити важливі патчі та заходи проти нових загроз.
  • Перевірка адреси отримувача перед транзакцією. Перш ніж здійснити транзакцію, уважно перевірте адресу отримувача, щоб упевнитися, що вона правильна. Введення неправильної адреси може призвести до втрати коштів.
  • Уважне використання громадських мереж. Якщо ви користуєтеся громадськими мережами Wi-Fi, будьте уважні і не здійснюйте фінансові операції або надсилайте конфіденційну інформацію без шифрування. Злочинці можуть перехоплювати ваші дані через незахищені з’єднання.
  • Безпечне зберігання резервних копій. Створіть резервні копії свого приватного ключа та інших важливих даних і зберігайте їх в безпечному місці, наприклад, у фізично відокремленому пристрої або на зашифрованому носії.
  • Обмеження розголошення особистої інформації. Уникайте розголошення особистої інформації про свої криптовалютні операції або гаманці. Це може зменшити ризик піддачі вас фішинговим атакам або іншим видам шахрайства.

Спільні помилки, які потрібно уникати

При роботі з криптовалютою необхідно уникати наступних спільних помилок:

  1. Довіряти ненадійним джерелам
    Будьте уважні при отриманні порад та інформації про криптовалюти від ненадійних джерел. Завжди перевіряйте інформацію і робіть власні дослідження перед прийняттям рішень.
  2. Інвестування в нерозумні проекти
    Не вкладайте гроші в будь-які проекти, які здаються надто ризикованими або мають сумнівну репутацію. Розумно оцінюйте ризики та переваги перед тим, як здійснити інвестиції.
  3. Зберігання всіх криптоактивів в одному місці
    Не зберігайте всі свої криптоактиви в одному гаманці чи на одній біржі. Розподіліть свої активи між декількома гаманцями та різними місцями зберігання для зменшення ризиків втрати.

Висновки

Забезпечення безпеки ваших криптоактивів – це важливий аспект у сучасному світі криптовалюти. Ви повинні бути свідомими про ризики, пов’язані з використанням криптовалюти, і приймати відповідні заходи для їх мінімізації. Використовуйте надійні гаманці, застосовуйте двофакторну автентифікацію, створюйте сильні паролі та будьте обережні при взаємодії з криптовалютними операціями. Не забувайте про резервні копії та оновлення програмного забезпечення. За дотриманням відповідних заходів безпеки ви зможете насолоджуватися безпечним та успішним використанням своїх криптоактивів.

Почніть застосовувати ці заходи безпеки вже сьогодні, щоб забезпечити захист своїх криптоактивів і уникнути потенційних загроз. Захист вашого капіталу – це ваша відповідальність.

Війна в Україні змінила життя кожного і внесла корективи в усі сфери суспільного життя. Право теж адаптувалося до нової реальності, як і весь державний апарат. Розширилися повноваження та компетенція майже всіх державних інституцій, діяти почали нові правила і воєнні норми.

Загальновідомо, що з 24 лютого 2022 року наша країна функціонує в умовах особливого періоду, законодавчим підґрунтям якого є ряд нормативно правових актів, в тому числі ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 5 грудня 2015 року. Він, з поміж іншого, визначає ряд заходів, які військове командування самостійно або із залученням компетентних органів може здійснювати у період дії воєнного стану.

Незадовго до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну набрав чинності Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану, затверджений Постановою КМУ від 29 грудня 2021 року.

Діють, звісно ж, і норми Конституції України, КУпАП, а також профільних законів: ЗУ «Про основи національного спротиву», ЗУ «Про оборону України», ЗУ «Про національну безпеку України», ЗУ «Про Національну поліцію».

Для визначення повноважень працівників поліції та військовослужбовців під час дії воєнного стану доречно з’ясувати, які ж заходи можуть здійснюватися в цей особливий період?

Так, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» надає право уповноваженим органам встановлювати трудову повинність для працездатних осіб; примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності; вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка; запроваджувати комендантську годину; встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування, а також рух транспортних засобів.

Однак, чи не найрозповсюдженішими заходами правового режиму воєнного стану є перевірка документів, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Здійснення всіх цих дій відбувається згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану, п. 5 якого встановлює, що право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам:

  • Національної поліції;
  • СБУ;
  • Національної гвардії;
  • Держприкордонслужби;
  • ДМС;
  • Держмитслужби;
  • Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта (який у свою чергу, призначається наказом військового командування разом із відповідними військовими адміністраціями).

Зауважу, що Сили територіальної оборони входять до структури ЗСУ, тому так само мають право на здійснення перевірок та оглядів.

Хто має право перевіряти ваші документи?

Відповідь надає той же таки Порядок, в якому йдеться про те, що наказом військового командування разом із військовими адміністраціями призначається комендант. І саме в наказі коменданта визначаються відповідні уповноважені особи Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, яким надається право перевірки документів у осіб (п. 5 Порядку перевірки).

Важливо, здійснення перевірки можливе за наявності наступних підстав, а саме:

  • якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
  • якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
  • якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
  • якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
  • якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
  • якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
  • порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Отже, перевіряти документи мають право особи, визначені наказом коменданта, і виключно за наявності підстав, перелік яких наведений вище.

Якщо документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус відсутні, особа може бути затримана не більш як на 3 години, як це передбачено в ст. 263 КУпАП.

Хто має право перевіряти мій мобільний телефон?

І так, Конституція України гарантує кожному право на приватність, що включає в себе таємницю листування, телефонних розмов, кореспонденції та захищає від втручання в особисте і сімейне життя. Однак, таке право не є абсолютним, тобто може бути обмеженим за певних умов, як от в період дії воєнного стану.

Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» підтвердив цю доктрину, і передбачив можливість обмеження конституційних прав і свобод, у тому числі й права на приватність.

Враховуючи характер війни, непоодинокі прояви колабораціонізму й іншої підривної діяльності по відношенню до України, Верховна Рада криміналізувала несанкціоноване поширення інформації про переміщення зброї, Збройних Сил України чи військових формувань.

Зрозуміло, що потенційним «знаряддя злочину» може виступати ваш телефон, а тому з метою перевірки такого пристрою на вміст несанкціонованих фото чи відео правоохоронні органи можуть перевіряти телефон.

Говорячи про підстави зупинки транспортних засобів, варто наголосити, що вони майже не зазнали змін. Тому готуйтеся гальмувати якщо ви порушуєте Правила дорожнього руху чи маєте технічну несправність транспортного засобу, або автомобіль перебуває в розшуку. Також зупинитися доведеться під час проїзду транспортного засобу через блокпости та контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Розглянемо далі правові аспекти поверхневої перевірки речей, транспортних засобів, багажу та вантажів.

  1. По-перше, поверхнева перевірка являє собою візуальний огляд особи, речей, багажу, вантажів та/або транспортного засобу (салону, багажника). В разі необхідності можливим є проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, для виявлення заборонених до носіння предметів і речовин.
  2. По-друге, така перевірка обов’язково проводиться уповноваженою особою відповідної статі. Тобто якщо перевіряють чоловіка, огляд теж має проводити чоловік. Однак, з цього правила є виключення: у невідкладних випадках поверхневу перевірку може проводити будь-яка уповноважена особа, але лише з використанням спеціального приладу або засобу.

Що ж до транспортних засобів — вимагати відкрити багажник та/або двері салону уповноважені особи мають право. При цьому, вміст транспортного засобу ви повинні демонструвати самостійно.

Також, уповноважені службові особи можуть здійснювати огляд житла чи іншого володіння громадян, службового приміщення відповідно до вимог законодавства і такі дії здійснюються без вмотивованого рішення суду виключно в невідкладних випадках, пов’язаних із:

  1. рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
  2. безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
  3. припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Тому просто так, без передбачених законом підстав, проникати у ваше житло ніхто не має права.
Отже, воєнний стан не привід забувати про свої права і громадянські обов’язки, навпаки — можливість збудувати дійсно правове суспільство і воістину сильну державу.

IT компанії в Києві є великою галуззю, що швидко розвивається. Вона являє собою безліч можливостей для зростання, але вона також передбачає складні правові питання, які необхідно вирішувати правильно. Звернення до юридичного супроводу є важливим кроком для IT-компаній у Харкові, адже допомагає уникнути необхідності ухвалювати неправильні рішення і запобігає правовим спорам у майбутньому.

Основні причини звернення до юристів у Києві для IT бізнесу включають:

  • підготовку договорів,
  • консультації з правових питань,
  • розробку правил і процедур для співробітників,
  • оцінку правового ризику та допомогу в представленні справ у суді.

Юридичний супровід допомагає підприємцям правильно складати договори та виконувати їх дотримання, а також надає захист прав та інтересів індивідуальних і юридичних осіб.

Основні юридичні питання, з якими стикаються IT-компанії в Харкові та Києві

ІТ бізнес у Києві стикається з низкою юридичних питань, які необхідно враховувати для успішного ведення бізнесу. Одним із ключових питань є право інтелектуальної власності. У сфері IT це включає в себе охорону авторських прав на програмне забезпечення, бази даних, домени, а також товарні знаки і патенти. Правильний юридичний супровід у цій сфері допомагає захистити інтелектуальну власність компанії, а також запобігти порушенням з боку конкурентів.

Захист персональних даних – ще один важливий аспект для IT бізнесу в Харкові. Законодавство в цій сфері перебуває в постійному розвитку і зміні, що може призводити до необхідності оновлення політики обробки персональних даних. Компаніям важливо стежити за відповідністю своєї діяльності законодавству в галузі захисту персональних даних, а також захищати самі дані своїх клієнтів і користувачів.

Крім того, питання оподаткування є важливим аспектом для IT адвоката в Києві. Вони включають в себе питання про податки на доходи, податки на додану вартість, а також про податкові пільги та переваги для IT компаній. Неправильне оподаткування може призвести до штрафів та інших негативних наслідків, тому важливо мати компетентний юридичний супровід у цій галузі.

І останнє чимало важливе – Договори з клієнтами та партнерами. IT компанії, як і будь-який бізнес в Україні, мають розробляти та підписувати договори з клієнтами та партнерами, які визначають права та обов’язки всіх учасників. Щоб убезпечити себе, компанію – необхідно відповідально підходити до питання складання та аналізу договорів.

Роль юридичного супроводу в захисті інтересів IT компаній

Опис ролі юридичного супроводу в захисті інтересів IT компаній у Києві. Пояснення того, які ризики можуть виникнути без відповідного юридичного супроводу, і як IT юристи можуть допомогти захистити бізнес.

Юридичний супровід відіграє ключову роль у захисті інтересів IT компаній у Харкові. Юристи спеціалізуються на юридичних питаннях, пов’язаних із правом інтелектуальної власності, захистом персональних даних, оподаткуванням, укладенням договорів із клієнтами та партнерами тощо. Вони допомагають компаніям розуміти й оцінювати ризики, пов’язані з їхньою діяльністю, а також розробляти стратегії для їхнього управління.

Відсутність юридичного супроводу може призвести до серйозних ризиків для бізнесу. Наприклад, компанія може зіткнутися з порушеннями інтелектуальної власності з боку конкурентів, а також з можливістю некоректного опрацювання та захисту персональних даних, що може призвести до порушень законодавства і штрафів. Без відповідного податкового супроводу компанія може також зіткнутися з невідповідністю податковому законодавству і бути оштрафованою.

IT юрист допомагає захистити бізнес, надаючи компаніям компетентну консультацію і допомогу в юридичних питаннях. Вони розробляють політики обробки та захисту персональних даних, а також допомагають компаніям отримувати необхідні ліцензії та дозволи на використання інтелектуальної власності. Юристи також допомагають компаніям правильно оформляти й укладати договори з клієнтами та партнерами, що забезпечує їхній захист і мінімізує ризики. Загалом, юридичний супровід важливий для бізнесу у сфері IT і допомагає компаніям захистити свої інтереси та мінімізувати ризики.

Як обрати юридичну компанію для супроводу IT бізнесу в Києві

Під час вибору юридичної компанії для супроводу IT бізнесу в Києві слід враховувати низку критеріїв. Важливо вибирати компанію з досвідом роботи у сфері IT, яка знайома з особливостями цієї галузі. Також необхідно враховувати репутацію компанії та її кваліфікацію. Крім того, важливо переконатися в доступності та готовності IT юристів у Києві (Харкові) вирішувати ваші проблеми в будь-який час.

Вибір юридичної компанії для супроводу IT бізнесу в Харкові є важливим рішенням, яке може істотно вплинути на успіх компанії. Тому слід ретельно досліджувати ринок, ставити правильні запитання і вибирати компанію, яка найкраще підходить для конкретних потреб вашого бізнесу.

Багато ІТ компаній у Києві обирають юридичну компанію Riyako&Partners для супроводу свого бізнесу. Це пов’язано з тим, що IT адвокати юридичної компанії Riyako&Partners мають високий рівень кваліфікації та досвіду, які роблять її ідеальним вибором для супроводу IT бізнесу в Харкові, а також репутацією компанії на ринку. Юристи Riyako&Partners знайомі з усіма основними юридичними питаннями, з якими стикаються IT-компанії, і надають індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Наша команда IT адвокатів має досвід роботи з IT-компаніями, тому знає, які податкові переваги та правила необхідно враховувати під час супроводу IT бізнесу. Ми працюємо відповідно до правил і законів України та надаємо якісні юридичні послуги для підтримки IT бізнесу.

Висновок:

Юридичний супровід є невід’ємною частиною успішного IT бізнесу в Києві. Він допомагає компаніям захистити свої інтереси, дотримуватися законодавства й уникнути ризиків. У цій статті ми розглянули основні юридичні питання, з якими стикаються IT-компанії в Харкові, а також описали роль юридичного супроводу в захисті бізнесу та причини, через які багато компаній обирають юридичну компанію Riyako&Partners.

Важливо розуміти, що кожен бізнес має свої особливості та потреби, і тому необхідно обирати юридичну компанію, яка надає індивідуальний підхід і найбільш підходить для конкретних потреб компанії. Під час вибору IT юристів слід враховувати кваліфікацію та досвід роботи у сфері IT, репутацію на ринку, а також доступність та готовність вирішувати питання у будь-який час.

Кожен з нас хоча б один раз у своєму житті стикався з ситуацією, коли власник бізнесу затримував виплату заробітної плати. Ще більш неприємним може бути порушення термінів виплати належних грошей співробітнику, який звільняється. Адже ніхто не хоче сидіти без грошей і роботи одночасно!

Вищенаведені порушення є поширеними і не кожен знає як правильно на них реагувати. Дехто радить одразу звертатися до суду, дехто – йти на переговори з начальством, бо невиплата зарплати це порушення трудового законодавства. Істина полягає в тому, що є досить чітка послідовність дій дотримуючись якої можна швидко вирішити спір.

Куди звертатися якщо не платять зарплату Україна? Поради співробітникам

Перша порада полягає в тому, що не слід панікувати, переживати й одразу дзвонити в правоохоронні органи. Заспокойтеся, почекайте день-два і поговоріть з керівником з приводу виплати ваших грошей. Причиною затримки може бути банальна короткострокова нестача фінансів або незадовільна робота бухгалтера підприємства. У будь-якому разі кожен керівник (навіть недобросовісний) пам’ятає про обов’язок щодо виплати зарплати своїм підлеглим. У рамках першої розмови з керівництвом не слід погрожувати адвокатами або судом, спробуйте пояснити, що ви потребуєте отримання грошей, бо запланована якась покупка, платне лікування, стоматолог і т.д.

У разі, якщо перша розмова з керівництвом не принесла належного результату, слід повторно нагадати про порушення термінів виплати заробітної плати. Під час другого спілкування погрожувати керівництву так само поки що не має сенсу, краще підготуйтеся до такої розмови юридично. Процитуйте начальнику статті законодавства про штрафи за прострочення. Ви маєте виглядати якомога грамотнішим. Ваша юридична обізнаність якісно відрізнить вас від інших співробітників, які можуть місяцями соромитися підійти до керівництва і поговорити з приводу виплати заробітної плати. Таким чином, начальство, відчувши від вас якесь нахабство і потенційну юридичну небезпеку, обов’язково внесе вас до “списку” першочерговиків на виплату боргів.

Куди скаржитися якщо роботодавець не виплачує зарплату

Контролює дотримання трудового законодавства Інспекція Держпраці. Саме туди варто скаржитися працівнику, якщо керівництво не реагує на ваші прохання. Але перш ніж це робити, рекомендуємо по черзі вчинити такі дії:

  • втретє поговорити з директором або власником і сказати, що ви записалися на прийом до адвоката і попросили допомоги у троюрідного кузена, який працює в Інспекції Держпраці (спробувати налякати начальника). Головне вести розмову максимально впевнено і вже з позиції сили, а не прохання. Роботодавець має відчути від вас твердий намір домогтися свого. Натякніть роботодавцю, що ви готові навіть звільнитися (це продемонструє, що ви не дуже сильно залежите від роботи). Скажіть, що окрім самої заборгованості із зарплати ви маєте намір стягнути також моральну шкоду та витрати на правову допомогу,
  • оплатити адвокату складання адвокатської вимоги до вашого начальника з приводу виплати боргів із загрозою звернення до правоохоронних органів. Пам’ятайте, що будь-яка усна розмова не фіксується. Для роботодавця красиво складене звернення від адвоката буде набагато вагомішим, ніж вічні усні прохання від співробітників,
  • разом з адвокатом прийти до керівництва з конкретно сформульованими вимогами. Слід визнати, що ви можете працювати двірником, підсобним робітником тощо. Це не означає, що ви гірші або кращі за інших, але якщо до начальника ви прийдете з гарно вбраним адвокатом у строгому костюмі та з краваткою, який вміє “правильно” спілкуватися, то ефект від розмови буде набагато вищим,
  • оплатити адвокату складання скарг на роботодавця в Інспекцію Держпраці. Будь-який бізнес боїться перевірок контролюючих органів і дорогих судових процесів. Особливо той, що порушує чинне законодавство.
  • Сначала митинг — потом суд

Якщо невиплата зарплати має систематичний характер, а керівник ніяк не реагує на ваші вимоги, то можна перейти до більш радикальних заходів. Влаштувати мітинг працівників підприємства або збори трудового колективу, привернути журналістів до проблеми – теж досить ефективні способи, однак застосовуються в крайніх випадках за наявності значної заборгованості підприємства із заробітної плати перед великою кількістю співробітників. Навряд чи журналістам буде цікава ваша історія про те, що підприємство винне вам тисячу гривень уже цілих три дні.

Лише в разі, якщо вищевказані способи не принесли бажаного результату і роботодавець не виплачує зарплату й надалі, то є сенс звертатися до суду і стягувати заборгованість. Строки на звернення до суду не обмежені, судовий збір не оплачується.

Гроші не віддадуть, якщо їх немає

Перед поданням позовної заяви слід в обов’язковому порядку написати скаргу на роботодавця до Інспекції Держпраці. Крім цього, важливо перевірити роботодавця на наявність майна і грошових коштів на банківських рахунках. Запам’ятайте: рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати нездійсненне в разі, якщо роботодавець голий як сокіл! Виконавча служба не зможе змусити ваше начальство виплатити борги із заробітної плати, якщо на підприємстві не значиться жодного майна (яке можна було б розпродати з метою погашення боргів), а банківські рахунки порожні.

У такому разі необхідно звертатися до правоохоронних органів і намагатися притягнути роботодавця до кримінальної відповідальності, адже невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена з умислом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 175 Кримінального кодексу України). Якщо ви все ж таки звернулися до суду із заявою про видачу судового наказу або позовом, то важливо розуміти строки розгляду справи. Якщо подано заяву про видачу судового наказу, то строки скорочені (15-20 днів), але роботодавець досить легко може скасувати такий судовий наказ. Якщо подано позов, то строки його розгляду досить тривалі (3-9 місяців), але роботодавець не зможе з легкістю оскаржити таке рішення.

Крім суми заборгованості із заробітної плати, працівник може пред’явити також вимоги щодо виплати середнього заробітку за час затримки (з моменту звільнення до дати фактичної оплати) та відшкодування моральної шкоди.

Після отримання судового рішення про стягнення боргу із заробітної плати, наступним етапом є виконавче провадження. Працівник, який отримав рішення на свою користь, у суді також отримує окремий документ – виконавчий лист, який надсилається до виконавчої служби.

Після відкриття виконавчого провадження, виконавець накладає арешт на майно боржника та банківські рахунки. Крім цього, виконавець стягує з боржника додатково десять відсотків від суми боргу як виконавчий збір. Таким чином, боржнику максимально вигідно погасити заборгованість до моменту відкриття виконавчого провадження. Тому радимо вам додатково звернутися до боржника з метою добровільного погашення боргу перед поданням виконавчого листа до відповідного органу виконавчої служби.

У разі, якщо співробітнику не виплатили зарплату при звільненні, то процедура спроби повернення своїх грошей така сама. Слід спершу поговорити з директором, вказавши на те, що це незаконно, і тільки після того, як роботодавець не прислухався до ваших слів, починати активні дії із залученням адвокатів і судовими позовами.

Борги із зарплати з роботодавця можна стягнути двома способами:

  • У порядку наказного провадження
  • У порядку позовного провадження

Простіше і швидше стягнути свої гроші в порядку наказного провадження. У цьому випадку питання вирішується без виклику сторін до суду. Наказне провадження видається тільки в разі, якщо борг роботодавця доведено. І у співробітника на руках є довідка з розміром заборгованості із зарплати, а також документи, які підтверджують факт його роботи на цьому підприємстві. Тоді протягом трьох днів з моменту відкриття наказного провадження видається судовий наказ, без виклику сторін до суду.

Не менше двох місяців знадобиться, якщо справу розглядатимуть як позовне провадження. Процедура передбачає виклик сторін до суду. Там вони доводитимуть кожен свою правоту і представлятимуть суду докази.

Звертаємо увагу, що в порядку наказного провадження, стягується виключно сума боргу. А згідно із законом, співробітник має право на компенсації у зв’язку із затримкою або невиплатою зарплати. Гроші від компенсації можна отримати тільки в порядку позовного провадження. Для того щоб отримати компенсацію, на підприємстві необхідно отримати:

  • розрахунок заборгованості із зарплати
  • копію наказів про прийняття на роботу
  • копію наказу про звільнення
  • копію трудової книжки

Після цього співробітник іде до суду і подає заяву з вимогою видати судовий наказ про нараховану, але невидану на руки зарплату. Усі перераховані вище документи потрібно додати до заяви. Далі є два варіанти: суд або видасть наказ про стягнення грошей з роботодавця, або ні. У разі відмови, можна знову звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Крім суду, співробітник може звернутися в поліцію із заявою про те, що його роботодавець порушує трудове законодавство і не виплачує зарплату. А за це передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

На шляху кожного бізнесу виникає питання пошуку партнерів/контрагентів, що є запорукою стабільності процесів та оптимізації часових витрат.

Особливо це актуально для start-up проектів, бо коли ти новий гравець на ринку, ти не маєш відповідного бекграунду для того, щоб стовідсотково обрати собі якісного контрагента, а ті топи, що є загальновідомі, можуть вам бути ще не по кишені, або просто не захочуть співпрацювати з невідомою компанією.

Це є і не менш актуальним для вже бувалих гравців, бо трапляються форс-мажори, псуються відносини, відкриваються нові напрямки і постає теж саме питання з обранням контрагента.

Тож в даній статті ми розглянемо, як обрати і перевірити контрагента та мінімізувати ризики.

Як обрати контрагента

Одразу зауважу, що ми не враховуємо лідерів галузі, з якої вам необхідно залучити контрагента, із зрозумілих та вище описаних підстав.

На мою думку, як і у будь якій справі, до даного питання необхідно підходити системно та раціонально. І розпочати варто з визначення критеріїв за якими ви будете обирати контрагента та співвідношення пріоритетності між ними. Для початку я наведу приклад таких критеріїв (але варто розуміти, що саме ви маєте визначитись з ними), а далі вже перейдемо до питання пріоритетності.

Критерії можуть бути наступними:

  • якість послуг/товару;
  • вартість послуг/товару;
  • ділова репутація на ринку;
  • ризиковість;
  • строки виконання;
  • іміджевість/медійність.

Наразі, давайте більш детально розглянемо кожен критерій, та що я під ним розумію.

  1. Якість послуг/товару

Гадаю, тут все зрозуміло. Ви здійснили контрольну закупівлю, або потенційний контрагент надав вам зразок, і на підставі отриманих даних ви зробите власні висновки. Звісно це стосується в переважній більшості про якість саме товару, бо послуга споживається в момент її надання і тут ви практично не маєте можливості “доторкнутись” до предмета договору.

Але ви маєте можливість іншими способами знайті певні дані, щодо відповідного контрагента та якість його товару/послуг. Про це ми більш детально поговоримо у наступному блоці статті.

Хочу зауважити, що в будь якому разі, контрольна закупівля або надання контрагентом зразку – не може бути стовідсотковою гарантією якості, бо ви не знаєте, як будуть йти справи у безперервному ланцюгу роботи (з великими обсягами, конкретними дедлайнами, тощо), будь то поставки або послуги.

Але, якщо потенційний контрагент не зміг навіть створити ефект “першого враження” то це має бути для вас маркером, що він не підходить вам. Таким чином ви вже маєте фільтр на явних аутсайдерів галузі.

  1. Вартість послуг/товару

Як і в вище розглянутому критерії, все прозоро та зрозуміло. Необхідно знайти баланс ціна/якість виходячи з ваших фінансових можливостей та необхідних якісних показників.

  1. Ділова репутація на ринку

Я б назвав це додатковим критерієм, який допоможе сформувати цілісний “портрет контрагента”. Як ми можемо його використати ? Наприклад у потенційного контрагента задовільна ціна та відповідна якість товару/послуг, проте його ділова репутація залишає бажати кращого. Тому наступним правильним кроком в такому випадку буде перейти до критерію “ризиковість”. Що може бути джерелом інформації про ділову репутацію потенційного контрагента ? Від звичайного для нас “сарафанного радіо” до профільних форумів на просторах інтернету.

  1. Ризиковість

Даний критерій стосується недобросовісності і навіть небезпечності потенційного контрагента, але не так, як у випадку з сумнівною діловою репутацією, а більш глибоко та ризиковано для вас. Мається на увазі наявність судових спорів, кримінальних справ, щодо такого контрагента.

Що саме ви можете побачити аналізуючи судові спори:

  • контрагент несвоєчасно поставляє товари/виконує послуги;
  • контрагент поставляє неякісні товари/надає неякісні послуги;
  • контрагент неодноразово набуває статус боржника;
  • інші можливі маркери

Тобто вступаючи у відносини з таким контрагентом ви опинитесь в зоні потенційного ризику.

Знову ж таки, як виявити такі ризки ми розглянемо трохи згодом.

  1. Строки виконання

Все просто та зрозуміло. У вас є дедлайни і ви маєте бути впевненими чи зможе ваш контрагент поставити товар/надати послуги своєчасно.

Тільки не забувайте мислити обсягами. Наприклад, коли вам необхідно, щоб постачальник поставив декілька партій товару протягом кількох місяців поспіль, то одразу закладайте це у строки, бо виготовити десять одиниць товару або тисячу, то є велика різниця. І справа може бути навіть не у недобросовісності контрагента, а його обмежених виробничих можливостях.

  1. Іміджевість/медійність

Це вочевидь додатковий критерій для більшості компаній, проте я не міг його не відзначити, оскільки коли бізнес виходить на якісно новий рівень то це дійсно може грати важливу роль. Про що взагалі йде мова.

  • Репутаційні ризики – взаємовідносини з компанією, яка має сумнівну репутацію та фігурує у скандалах, які наприклад навіть освітлювались у медіа-просторі. Є ризик ототожнення вашого бізнесу з такою компанією, суспільний та осуд бізнес середовища.
  • Інший випадок. Використання медійності контрагента на свою користь. Тут справа здебільшого у маркетингу, коли ви за рахунок іншої компанії хочете покращити власну медійсність. Щоб хто не казав, але зустрічають “по одягу”, і в очах людей є велика різниця, коли ви співпрацюєте з “Coca – Cola”, чи якоюсь noname компанією.

Узагальнюючи, я хочу звернути вашу увагу на те, що це лише приклади на мою думку базових критеріїв.

До всього необхідно ставитись критично, ідеально не буває і не буде, тому ваша задача знайти баланс. Не варто відмовлятись від співпраці з контрагентом без глибокого аналізу ситуації. Навіть, якщо мова йде про такий важливий критерій, як ризиковість, то повірте мені, важко знайти зараз компанію, яка не судилась. Найважливіше це контекст ситуації.

Пріоритетність критеріїв

Як і в будь-якій справі, при визначенні пріоритетів необхідно керуватись раціональністю. Ви маєте ставити найвищий пріоритет критерію, який виходячи з стану вашого бізнесу на сьогодні та його позиціонування на ринку є найбільш важливим. Гадаю, що є безумовним той факт, що новоствореному бізнесу варто зосередитись на якості послуг/товарів потенційного контрагента та критерії ризиковості.

Як перевірити контрагента та мінімізувати ризики

В даному блоці ми вже розглянемо, як та за допомогою яких інструментів ми можемо перевірити потенційного контрагента.

Одразу хочу зробити важливе зауваження. На час воєнного стану, доступ до багатьох джерел відкритих даних було закрито або обмежено. Якщо раніше ви могли зробити безкоштовний витяг, щодо юридичної особи або фізичної особи – підприємця безпосередньо на офіційному сайті від міністерства юстиції, то станом на сьогодні це є неможливим. Тому далі я буду надавати вам можливі альтернативи, бо не бачу сенсу писати про те, що наразі є недоступним.

Пропоную умовно розділити перевірку контрагента на наступні процеси:

  • запит документів контрагента
  • самостійна робота з інструментами для перевірки
  • складання/перевірка/редагування договору

1.Запит документів

Почати перевірку варто з запиту документів контрагента, якими регулюється його діяльність. Таким локальним актом в дев’яносто дев’яти відсотках випадків є статут.

Що ми маємо перевірити в статуті або іншому акті, яким регулюється діяльність контрагента:

  • повноваження директора (на предмет укладення договорів наприклад, та граничних по ним сумам предмету договору);
  • які рішення підлягають обов’язковому затвердженню загальними зборами учасників (та чи не підпадає укладення договору під такі випадки).

Також, виходячи з положень ст. 44 ЗУ “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” (значні правочини) варто отримати від контрагента протокол загальних зборів учасників (або рішення засновника, якщо він один) про надання повноважень директору на укладення договору.

Ще одним документом, який ви маєте запитати, є спеціальний дозвіл/ліцензія, якщо діяльність контрагента передбачає обов’язкову наявність такого.

  1. Самостійна робота з інструментами для перевірки

Одразу визначемось із тим, що наразі є нашими основними інструментами:

  • єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
  • реєстр судових рішень
  • реєстр виконавчих проваджень
  • реєстр боржників
  • інтернет

З реєстром виконавчих проваджень та боржників все зрозуміло та прозоро, необхідно ввести дані контрагента (найменування, ідентифікаційний код) та ви отримаєте інформацію, щодо наявності виконавчих проваджень та статусу боржника.

Реестр судебных решений

Певна інформація є наразі обмеженою, проте загального доступу вам буде достатньо. Необхідно здійснити пошук на предмет наявності судових спорів, як актуальних, так і на історії. Виходячи з цього ви матимете нагоду пересвідчитись у відсутності ризиків для вас. Що саме розуміється під ризиками ми вже розглядали у першому питанні, проте пам’ятайте, що ризик є не тільки тоді, коли ваш потенційний контрагент є безпосередньо стороною по справі, а й бувають випадки, у разі, коли він являється опосередкованим участником. Найчастіше це актуально для кримінальних справ. Так ви можете потрапити у цей ланцюг, хоч і будь-яким чином не будете причетні до чогось протиправного, але, як люблять казати у правоохоронних органах – “потім розберемось”.

ЄДР

Цей реєстр наразі обмежений у доступі. Але інформація з нього нам вкрай важлива. Тож в нас є два варіанти вирішення питання:

  • Отримання витягу через офіційні, уповноважені на це державою органи. Не буду перелічувати всі, зазначу найбільш оптимальні варіанти. Такими є:

ЦНАП. Подаєте відповідну заяву, сплачуєте адміністративний збір (приблизно сто двадцять гривень, якщо витяг на паперовому носії, та на 25 % дешевше, якщо в електронному форматі) і протягом одного робочого дня отримуєте витяг.

Приватний нотаріус (державний також підійде, але поважайте свій час). Той самий результат у вигляді витягу, проте дещо дорожче, але й строки отримання послуги і комфортність умов також на іншому рівні.

  • Використання digital інструментів. Суть в них одна, якісь просто більш зручні на мою думку. Особисто я використовую OpenDataBot. Це дуже зручно, відкрив Telegram, вписав ідентифікаційний код компанії і за секунду отримав ті ж дані, що містяться у витягу з ЄДР, плюс додатково з судового реєстру і виконавчих проваджень. Проте, ви вільні у своєму виборі, сервісів безліч (YouControl, Liga360 тощо).

Але, яку ж саме інформацію ми хочемо побачити у таких витягах.

  • Дата реєстрації компанії (пересвідчитись у тому, що вона не створена вчора). Так, дійсно, компанія просто може бути новоствореною, а власники порядними особами, проте коли це не один із маркерів, що вас насторожують, то будьте обережніше.
  • Хто є уповноваженою особою на підписання документів та чи співпадає вона із зазначеною в договорі.
  • Хто є кінцевими бенефіціарами (вигодонабувачами) компанії. Для чого нам ця інформація. Компанія підписант може бути інструментом в руках інших осіб. Тобто, компанія, яка безпосередньо укладає з вами договір є кришталево чистою, а весь бруд ховається за бенефіціарами. Це може бути безпосередньо інша компанія, але частіше ця схема працює через опосередковану особу, яка є засновником іншої компанії, що має прямий вплив на вашого контрагента. І часто трапляється, що коли ви перевіряєте таку “материнську” компанію (або самого бенефіціара фізичну особу, що однозначно варто теж робити), то виявляються чисельні кримінальні справи, судові спори тощо.
  • Перевірити чи не знаходиться контрагент в процесі банкрутства.

Інтернет

Потужний інструмент, який може бути корисним, навіть для людини з базовими навичками. Його в першу чергу доцільно використовувати для пошуку інформації, щодо ділової репутації контрагента, та як інструмент медіа-моніторингу. Достатньо просто ввести ключові слова в пошукову строку та досліджувати.

  1. ССкладання/перевірка/редагування договору

Якщо ви вже наважились на укладення договору з контрагентом не зважаючи на маркери, що сигналізують про ризикованість, то хоча б мінімізуйте ризики через договір.

Це актуально для будь якого договору, але для таких особливо – використовуйте контекст, ви маєте відображати на папері дійсність ваших домовленостей.

За наявності вихідних даних про наявність певних ризиків, я б взагалі не радив працювати за договором контрагента, але якщо ви вже пішли на цей крок, то уважно перевірте його на предмет наявності абстрактності та недосказаності.

Умови мають бути конкретними, забудьте про “це просто формальність”, “повну суму вказувати не будемо, щоб зменшити відрахування на податки” і інші пастки, в які вас хочуть заманити. Сміливо редагуйте пункти з метою захисту ваших прав та законних інтересів.

Якщо ви не маєте in-house юриста, то моя вам порада обов’язково скористатись послугами адвоката/юриста або консалтингової фірми.

Сподіваюсь, що дана стаття стане вам в нагоді.

Верховною Радою України 08.09.2021 було ухвалено ЗУ “Про віртуальні активи” (далі за текстом – “закон”), довкола якого було й залишається багато суперечок і невизначеностей. Хайп навколо цього закону насамперед пов’язаний із тим, що здійснення операцій із криптовалютою та віртуальними активами вже є новою реальністю, як у світі, так і в нашій країні.

Станом на 08.09.2021 це питання ніяк не було врегульовано. Тож пропоную з’ясувати, яка мета ухвалення цього закону, які правовідносини він регулює, та які нові правові інструменти запроваджуються.

Цель принятия ЗУ “О виртуальных активах”

Як уже вище було зазначено, здійснення операцій з віртуальними активами є нормою сьогодення, в тому числі в нашій країні. Хтось уже інвестує свої грошові кошти в криптовалюту, займається трейдингом, проте певний відсоток людей досі не наважується на взаємодію з віртуальними активами, зокрема через відсутність законодавчого регулювання.

Досі не були врегульовані такі питання, як: оподаткування криптовалюти та віртуальних активів; обов’язковість їхнього декларування; хто та на підставі чого вважається власником віртуальних активів; що взагалі в розумінні законодавця вважається віртуальним активом та багато інших питань, що залишалися/залишаються не врегульованими. Частково деякі питання були вирішені з ухваленням цього закону, а ті, що залишилися не розкритими, очікується, що будуть вирішені в Законі України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування криптовалюти або операцій з віртуальними активами в Україні, текст нової версії якого, станом на дату написання статті, у відкритих джерелах відсутній. Є лише проєкт закону, який було відкликано 29.08.2019.

Навіщо це державі і чи потрібно це зацікавленим особам?

Я вважаю, що можна виділити дві основні причини, з якою метою було ухвалено цей закон.

  1. Державі це необхідно насамперед тому, що крім державного бюджету проходять значні суми грошових коштів. Я маю на увазі можливі податкові зобов’язання, виникнення яких зумовлено здійсненням операцій з віртуальними активами. Мовою трейдерів у держави виник FOMO.
  2. Необхідність у новому механізмі, який, на думку держави, дасть змогу збільшити ефективність у розкритті злочинів, для здійснення яких – використовуються віртуальні активи.

Чи потрібно це зацікавленим особам, учасникам ринку віртуальних активів?

На мою думку, у переважної більшості учасників ринку віртуальних активів (трейдерів) відсутня необхідність в ухваленому ЗУ “Про віртуальні активи”. Бо, якщо все працює і люди заробляють на цьому великі гроші, то вони не потребують втручання держави в ці процеси. Так, може для певних великих гравців на ринку віртуальних активів цей закон відіграє важливу роль, але це виняток.

Які правовідносини регулює ухвалений закон

Для початку, давайте з’ясуємо, що законодавці визначають віртуальним активом.

Так, відповідно до п.1 ст.1 ЗУ “Про віртуальні активи”:

Віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обігу віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

У свою чергу сам віртуальний актив поділяється на:

  • забезпечений віртуальний актив – віртуальний актив, що засвідчує майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Забезпечені віртуальні активи є фінансовими віртуальними активами і поділяються на:

  • емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, забезпечений валютними цінностями (далі – ЗВА (ВЦ)
  • емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, забезпечений цінним папером або деривативним фінансовим інструментом (далі – ЗВА (ФІ)
  • незабезпечений віртуальний актив – віртуальний актив, що не засвідчує жодних майнових або немайнових прав.

Закон регулює правовідносини, що виникають у зв’язку з обігом віртуальних активів в Україні, визначає права та обов’язки учасників ринку, принципи державної політики у сфері обігу віртуальних активів. Виходячи з цього, нам необхідно встановити, що є обігом віртуальних активів і, які особи вважаються учасниками ринку віртуальних активів.

  • Обіг віртуальних активів – усі правовідносини, які стосуються віртуальних активів, що виникають між учасниками ринку віртуальних активів, а також між ними та державою.
  • Учасниками ж ринку віртуальних активів є послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.

Хочу звернути увагу, що цей закон не застосовується до правовідносин, пов’язаних з випуском, обігом, зберіганням і погашенням електронних грошей, а також до правовідносин, які виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладення та виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів і вчинення правочинів з фінансовими інструментами на ринках капіталу, експлуатації програмних чи програмно-апаратних комплексів обміну електронними даними, у яких забезпечується здійснення електронного обміну електронними даними.

Сальвадор не наздогнали. Віртуальні активи не є засобом платежу на території України і не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

Нові правові інструменти та особливості

Щодо визначення права власності на віртуальний актив.

Право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу, на підставі норм закону або рішення суду та засвідчується володінням ключа такого віртуального активу.

 

Дуже цікавим і, на мою думку, суперечливим є той факт, що, відповідно до закону, учасникам ринку віртуальних активів інших, надається право самостійно визначати та встановлювати вартість віртуальних активів, за якими здійснюються операції з віртуальними активами.

Тобто, простіше кажучи під час здійснення операцій з криптовалютою, учасники на власний розсуд можуть визначити, скільки вона коштує на момент здійснення конкретної операції. Це дає можливість маніпулювати на цьому з огляду на особисті інтереси в кожній конкретній ситуації.

Легалізовано так звані “криптообмінники”. Так, відповідно до закону, послугами з обміну віртуальних активів є діяльність, пов’язана з обміном криптовалюти (віртуальних активів) на інші віртуальні активи та валютні цінності, що здійснюється для третіх осіб та/або за дорученням та в інтересах третіх осіб.

Постачальники послуг з обміну віртуальних активів мають право надавати послуги з обміну віртуальних активів виключно на інші віртуальні активи або на національну валюту (гривню), а у випадках, визначених Національним банком України, – на інші валютні цінності.

Окрім цього, законом передбачається існування інших суб’єктів, які надаватимуть послуги, пов’язані з операціями з віртуальними активами, як-от:

  • послуги зі зберігання або адміністрування віртуальних активів або ключів віртуальних активів;
  • послуги з переказу віртуальних активів;
  • посередницькі послуги, пов’язані з віртуальними активами;

Здійснення кожного з цих видів діяльності можливе лише за умови отримання дозволу (на платній основі), рішення щодо надання якого прийматиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу віртуальних активів, що має бути спеціально створений.

Буде створено Державний реєстр постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Державне регулювання обігу криптовалюти та віртуальних активів в Україні

Я не бачу сенсу цитувати повністю норми закону, які передбачають стандартизовані повноваження, тому зазначу, на мій погляд, найважливіше.

Як я вже вище зазначав, має бути створено спеціалізований орган, який реалізовуватиме державну політику у сфері обігу віртуальних активів. До найважливіших завдань/повноважень такого органу належать:

  • захист прав учасників ринку віртуальних активів шляхом здійснення заходів щодо запобігання та припинення порушень законодавства про обіг віртуальних активів, застосування санкцій за порушення законодавства в межах своїх повноважень;
  • забезпечення та здійснення в межах своїх повноважень контролю за виконанням учасниками ринку віртуальних активів законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
  • здійснення повноважень суб’єкта державного фінансового моніторингу;
  • видає, анулює, здійснює переоформлення та видачу дублікатів дозволів на надання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  • вносить відомості про надавачів послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, до Державного реєстру надавачів послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  • встановлює обсяги, склад, строки, вимоги, порядок та стандарти звітності надавачів послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  • здійснює контроль і нагляд за дотриманням учасниками ринку віртуальних активів законодавства України про обіг віртуальних активів та притягнення таких учасників до відповідальності;
  • винесення попереджень, видання розпоряджень про усунення порушень у разі встановлення фактів порушення надавачами послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, вимог законодавства про обіг віртуальних активів у випадках та порядку, визначених цим Законом та прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами;
  • розгляд справ про порушення надавачами послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, та іншими особами законодавства про обіг віртуальних активів, застосування фінансових санкцій та заходів впливу, передбачених законодавством;
  • отримання в установленому законодавством порядку пояснень, інформації та документів, що стосуються діяльності надавачів послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, від інших державних органів та учасників ринку віртуальних активів;

Вважаю за необхідне виділити важливі повноваження Національного Банку України:

  • проводить планові та позапланові інспекційні перевірки надавачів послуг, пов’язаних з обігом забезпечених віртуальних активів, які надають послуги, пов’язані з обігом звар(ВЦ)
  • визначає вимоги щодо забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки постачальниками послуг, пов’язаних з обігом звар(ВЦ), які надають послуги, пов’язані з обігом звар(ВЦ)
  • застосовує заходи впливу до надавачів послуг, пов’язаних з обігом звар (ВЦ).
  • Національний банк України має право проводити планові та позапланові інспекційні перевірки надавачів послуг, пов’язаних з обігом звар(ВЦ), які є банками, філіями іноземних банків або небанківськими фінансовими установами.

Фінансовий моніторинг криптовалюти та віртуальних автівок в Україні у 2021

Законом вносяться зміни до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, а саме внесено зміни до ст. 14. Інформація, що супроводжує переказ коштів або віртуальних активів, відповідно до якої суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів та/або віртуальних активів платнику (ініціатору переказу), повинен забезпечити, щоб усі перекази співвідносилися з переказом коштів або віртуальних активів.

  1. номер рахунка/електронного гаманця, на якому зберігаються електронні гроші (далі – електронний гаманець)/ідентифікатор у системі забезпечення обігу віртуальних активів, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції, що дає змогу здійснити відстеження операції (далі – унікальний обліковий номер фінансової операції);

У разі ініціювання переказу в межах України з використанням електронних платіжних засобів, електронних грошей на суму, меншу ніж 30 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за умови відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 000 гривень, такий переказ повинен супроводжуватися щонайменше номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/заздалегідь оплаченим

Зверніть увагу! Суб’єкту первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів та/або віртуальних активів платнику (ініціатору переказу), забороняється здійснювати переказ коштів/віртуальних активів у разі відсутності інформації, якою має супроводжуватися фінансова операція з переказу коштів та/або віртуальних активів. Цікаві зміни вносяться до ЗУ “Про запобігання корупції”, а саме щодо декларування віртуальних активів.

Суб’єкт декларування, щодо наявних віртуальних активів, повинен зазначити такі відомості: вид активу, його найменування, розмір, вартість на дату набуття права у грошовій одиниці України, а також ідентифікатор у системі забезпечення обігу віртуальних активів, на якому містяться задекларовані віртуальні активи; інформація про верифікацію суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї в системі забезпечення обігу віртуальних активів, зокрема надавачем послуг; дані про транзакцію з придбання таких активів, достатні для ідентифікації суб’єкта декларування, зокрема надавача послуг; дані про транзакцію з придбання таких активів, достатні для ідентифікації суб’єкта декларування.

Закон набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування криптовалюти операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування цього Закону. Як я вже зазначав, на сьогодні нова редакція Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування криптовалюти у 2021 році та операцій з віртуальними активами в Україні у відкритому доступі відсутня. Є лише проєкт закону, який було відкликано 29.08.2019. Тож про те, коли закон повноцінно функціонуватиме питання залишається відкритим.

Якщо подружжям або одним із них було прийнято рішення про розставання і про припинення подружнього життя, необхідно пам’ятати про правила, за якими ця процедура відбувається.

Можна піти двома шляхами: звернутися до органів РАЦСу або до суду.

Але все ж, пропонуємо звернути Вашу увагу на нюанси, які притаманні процедурі розлучення в Україні:

По-перше, існує можливість подачі заяви про розлучення через електронну форму, тобто онлайн. Це значно полегшує процедуру подачі документів і дає змогу заощадити час громадян, які вирішили розлучитися. Тож, насамперед необхідно пройти процедуру реєстрації на порталі: dracs.minjust.gov.ua.

Під час такої реєстрації, необхідно визначити ваші анкетні дані, вказати вид заяви про розлучення, увійти в систему за допомогою систем електронного цифрового підпису, обрати відповідний відділ РАЦСу та зручний час для запису на прийом.

Також аналогічним чином, можна буде надати скан-копії таких документів: свідоцтва про шлюб, документ, що підтверджує оплату цієї послуги, а також, за наявності, рішення суду.

По-друге, слід зосередити увагу на процедурі розлучення з іноземними громадянами.

Досить часто, люди в пошуках кохання їдуть за кордон або ж відвідують сайт знайомств з іноземцями. Незалежно від громадянства і національності, люди прагнуть створити сім’ю і зареєструвати шлюб. Однак з плином часу, можуть бути прийняті рішення і про розлучення.

У такому разі, вирішення цієї проблеми може викликати низку запитань, з якими ми зараз будемо намагатися розібратися.

Така процедура саме в даному випадку також може відбуватися через суд або органи РАЦСу.

Перш за все, слід пам’ятати, що для розірвання шлюбу необов’язково потрібно їхати в країну, громадянином якої є ваш обранець. Розірвати шлюб з таким громадянином можна і в наших судах, звернувшись із відповідною заявою до суду за останнім відомим вам місцем перебування, або місцем знаходження його майна, або місцем роботи іноземця на території України.

Суд візьме до свого провадження вашу заяву про розлучення і після кількох викликів до суду, навіть якщо він/або вона не з’явиться, суд все одно вас розлучить, ухваливши рішення.

Звертаємо увагу, що шлюборозлучний процес в Україні є значно легшим та економічно вигіднішим для обох з подружжя, тому що за іноземним законодавством ця процедура тримає значно довше, прикладом в Україні цей процес займає 1,5 – 3 місяці, в той час як в європейських країнах може тривати до року. Тож подружжю треба буде належним чином аргументувати, що має бути застосоване саме українське право, пославшись на один із критеріїв, зазначених у ЗУ “Про міжнародне приватне право”.

Незважаючи на те, що розлучитися можна через РАЦС, рекомендуємо Вам все ж таки розривати шлюб з іноземцем через судові органи, оскільки рішення суду визнається за межами України на підставі міжнародних договорів про правову допомогу між державами, тоді як документи органів державної влади, а саме РАЦСу, можуть вимагати здійснення процедури апостилю та легалізації.

Отже, у разі остаточного рішення розірвання шлюбу, пам’ятайте про можливість онлайн процедури подачі документів та не забувайте про важливість визнання права держави, що повинно застосовуватися при розлученні з іноземцем.

Що робити, якщо рішення про розлучення видано на тимчасово окупованій території або АРК Крим

Це питання є особливо актуальним і виникає в реаліях з огляду на факт того, що відносини могли виникнути, змінитися або припинитися на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зазначене свідчить, що будь-яке рішення, видане на тимчасово окупованій території є недійсним.

Водночас, відповідно до національного законодавства, суд може розглянути та ухвалити рішення у справі про встановлення факту розірвання шлюбу.

Для цього необхідно звернутися із заявою до суду про встановлення такого факту. У заяві зазначити факт, який ви просите встановити, і з якою метою. Повідомити суду причини неможливості отримання або відновлення документів, що засвідчують цей факт, які будуть підкріплені відповідними доказами.

До таких доказів можна віднести, наприклад свідоцтво про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території та відповідно відмову, органу, на який покладено функції розірвання шлюбу. Така заява подається до суду за місцем проживання заявника, з доказами сплати судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд розглядає заяву в порядку окремого провадження і повинен у рішенні зазначити відомості про факт, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт. І саме на підставі такого рішення орган державної реєстрації актів цивільного стану надалі зможе видати вам свідоцтво про розірвання шлюбу між подружжям.

Контрагент порушує строки оплати/поставки ? Товар поставлено в неналежній якості ? Діло дійшло до суду, а ваш договір “просто формальність” і будь яким чином не захищає ваші права та інтереси ?

Гадаю, що для багатьох це знайомі ситуації, і якщо ви нарешті стали цінувати свій час, нерви та гроші, то welcome. В даній статті ми розберемось із тим, як скласти договір поставки товару, який буде працювати на захист ваших прав та інтересів.

Обов’язкові (істотні) умови договору поставки

Мова йде про ті умови договору, які є обов’язковими відповідно до діючого законодавства. Всього за загальним правилом їх три (предмет, ціна, строк дії), тож розберемо кожну окрему та визначимось з тим, що вони собою являють, та як їх правильно викласти в тексті договору.

Предмет договору – це те, стосовно саме чого укладається договір поставки (предмет домовленості між вами та вашим контрагентом). В нашому конкретному випадку предметом договору виступає товар.

За текстом господарського кодексу України нам необхідно визначити наступні умови в договорі:

  • найменування товару;
  • номенклатуру;
  • асортимент;
  • кількість;
  • вимоги до якості.

Але не обов’язково та навіть не правильно з точки зору універсальності та юридичного дизайну договору намагатись все викласти в одному розділі або навіть пункті. Тому, як ви доволі часто можете бачити, конкретні умови щодо постачаємого товару викладаються в додатках до договору (найбільш вживаним варіантом є “специфікація”), які є його невід’ємною частиною.

Це є безумовно правильним варіантом, що не суперечить чинному законодавству.

Окремо хочу зупинитись на вимогах до якості. Вони мають бути конкретними (ДСТУ, ТУ, відповідність сертифікату якості виробника), бо використовуючи абстрактне формулювання “належної якості”, ви маєте шанс й товар отримати умовно якісний.

Тобто, безпосередньо в тексті договору ви можете використати таке формулювання, проте маєте зазначити, що конкренті вимоги до якості товару будуть визначені в специфікації.

Ціна – виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару/партії товару. При викладенні даної умови договору, як і при його написанні в цілому, необхідно врахувати всі нюанси, що кореспондують з вашою господарською діяльністю.

За приклад можемо взяти наступну ситуацію. Ви закуповуєте сировину для виготовлення продукції за іноземну валюту, що робить кінцеву вартість товару динамічною, оскільки це залежить від курсових коливань.

Тож, для того, щоб створити механізм інвалідації ситуації, при якій ви втрачаєте гроші, необхідно передбачити курсову прив’язку ціни товару. За законом ви маєте зазначати ціну у гривнях (окрім ЗЕД), проте виходом із ситуації є визначення гривневого еквіваленту до іноземної валюти з прив’язкою до курсу валют (можно зафіксувати визначений курс, або встановити, що оплата здійснюється за курсом, який діє на дату здійснення оплати).

За аналогією з попередньою істотною умовою, яку ми розглянули, я б радив ціну визначати також в специфікації. Це робить ваш договір гнучкішим, бо якщо ви наприклад поставляєте товар партіями (а на кожну партія ціна може різнитись), при визначенні ціни в специфікації, ви просто зазначете нову ціну безпосередньо в ній, а якщо ви вказали ціну в договорі, то вам необхідно буде укладати новий договір поставки товару або укладати додаткову угоду до вже існуючого.

Хочу звернути вашу увагу на те, що частою помилкою є не вказувати, що в собі містить ціна товару. Тобто, чи міститься в ціні товару доставка та/або тара. Ви можете прорахувати це при ціноутворенні та закласти в вартість товару, але якщо ви цього не зробили, то не забувайте, що необхідно в такому разі окремо зазначити вартість доставки, тари і т.п.

Строк дії. На мою думку, умова, яка найбільш зрозуміла за змістом і формою. Ви маєте визначити момент (дату) з якого договір поставки набуває своєї чинності та коли він її втрачає.

Моя особиста рекомендація – завжди прописувати порядок одностороннього розірвання. В кожної сторони має бути така можливість. Я зазвичай передбачаю формат письмового попередження за тридцять календарних днів до бажаної дати розірвання. Звісно, що до цієї дати сторони мають провести взаєморозрахунки.

Важливо пам’ятати, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час його дії. Тобто, не слід вважати, що якщо строк дії договору закінчився, то закінчився і строк по виконанню зобов’язань по ньому.

Викладені вище умови є істотними умовами договору за загальним правилом. Проте, якщо за заявою однієї із сторін є умови, щодо яких має бути досягнуто згоди – такі також набувають статус істотних.

Як правильно використати контекст

Для початку, давайте визначимось із тим, що я вкладаю в дане поняття в рамках укладення договору.

Контекст – це заздалегідь відомі або потенційно можливі обставини, які здатні вплинути на належне виконання умов договору, досягнення мети його укладення з дотриманням відповідних критеріїв за якими досягнуто згоди з іншою стороною до початку його виконання.

Простіше кажучи, це те, що ви маєте врахувати перед складенням та укладенням договору. Це може бути, як вже наявний інсайд так і ті обставини, які можливо змоделювати з метою їх врегулювання заздалегідь, нівелюючи непередбачувану негативну поведінку з боку контрагента.

Перед тим, як навести приклади, я хочу, щоб ви раз і назавжди зрозуміли – договір це не формальність, не потрібно виносити на вашу думку і так зрозуміли речі за межі тексту договору. Ваш договір поставки має відображати дійсність, те чого він не містить – того не існує.

Тож, до прикладів. Я наведу приклад, як з використанням інсайду, так і з моделюванням можливої ситуації для обох сторін договору поставки.

Інсайд з боку постачальника.

Ви укладаєте новий договір з контрагентом, з яким вже неодноразово працювали і знаєте про існуючу проблему несвоєчасних оплат за поставлений товар.

Рішення: викласти в умовах договору, що товар буде відвантажено на користь покупця та/або його представника виключно після здійснення оплати в повному обсязі.

Інсайд з боку покупця.

Ви укладаєте договір з постачальником, в якого є періодичні проблеми з дотримання строків поставки, проте в цілому він вас влаштовує.

Рішення: визначити умови оплати, за якими така буде здійснюватись виключно після відвантаження товару або максимально зменшити відсоток суми попередньої оплати. Також можливо встановити штраф, який буде спочатку діяти, як превентивний захід, а у випадку необхідності, і як реальний механізм стягнення збитків, які є наслідком несвоєчасної поставки товарів.

Змодельована ситуація з боку постачальника.

Ви укладаєте договір з новим покупцем, з яким раніше ви не працювали і не знаєте, що можно від нього очікувати. Наприклад, уявимо, що він почне висувати безпідставні претензії до якості товару.

Рішення:

  • перш за все дивимось у наш блок про предмет договору та згадуємо, що умови по якості мають бути викладені конкретно, бо це важливо не тільки для покупця, а й для постачальника також. Тож визначаємо відповідний ДСТУ, ТУ, СОУ тощо.
  • по-друге, необхідно встановити умови оплати хоча б з п’ятдесят відсотковою попередньою оплатою
  • а також, я б радив прописати в розділі “порядок приймання-передачі товару”, що у випадку, якщо сторони не можуть дійти згоди, щодо якості товару, то має бути залучена незалежна експертна організація за рахунок тієї сторони, яка ставить якість під сумнів.

Змодельована ситуація з боку покупця.

Ви укладаєте договір з новим постачальником і хочете себе певним чином убезпечити від того, щоб товар не виявився заставним майном, не мав інших обтяжень та щоб, щодо нього були б відсутні права третіх осіб.

Рішення: гарним варіантом буде використати достатньо новий інструмент, який пропонує нам законодавець – “запевнення”. Це свого роду гарантійне забезпечення. В нашому випадку ми можемо його використати, як забезпечення постачальника перед покупцем, щодо того, що товар належить постачальнику на праві приватної власності та його будь-яким чином не обтяжено. І якщо цей пункт виявиться порушеним то можливо стягнути заподіяні цим збитки.

Підсумовуючи, щодо правильного використання контексту, я хочу, щоб ви зрозуміли головну ідею: ніхто краще вас не може знати больове місце вашого бізнесу. Використайте це правильно та заздалегідь врегулюйте можливий розвиток подій на свою користь, аби захистити власні права та інтереси.

Must have пункти в договорі поставки

Якщо в першому питанні було розглянуто пункти, які є обов’язковими з огляду на законодавчі вимоги, то в цьому питанні, я дам свої рекомендації, щодо включення в договір поставки певних пунктів (або їх редакції) з огляду на мій досвід та реальні кейси. Ви можете їх проігнорувати, але зверніть на них увагу, якщо цінуєте свій час та гроші.

  1. Пункт-запевнення постачальника перед покупцем, щодо відсутності обтяжень на товар. Так, я вже згадував цей пункт вище, проте його важливість важко переоцінити, тож він небезпідставно займає своє місце серед must have пунктів.
  2. Строки поставки. Дуже важливо коректно прописати строки, бо я доволі часто бачу, як сторони встановлюють строки поставки проте не зазначають, з якого моменту вони починають свій перебіг. Тобто, ви маєте встановити точку відліку часу від якої реально починають йти строки, а не умовний місяць з моменту укладення договору. Приклади відлікових точок: з моменту здійснення попередньої оплати; з моменту укладення специфікації; з моменту отримання постачальником оригінал-макетів; тощо.
  3. Розділ “порядок-приймання передачі товару”. Дев’яносто відсотків договорів поставки в даному розділі містять відсилку до архаїчних інструкцій № П-6 та П-7. Перед тим, як згадувати їх в договорі, задайте собі або своєму юристу питання: “ти їх читав, ті інструкції шістдесятих років ?”. Якщо ви їх прочитали та вони дійсно відповідають вашому баченню порядку приймання-передачі товару та претензійної роботи, то нема питань. Але, якщо ні, то попрацюйте над цим розділом самостійно та відобразіть дійсність процесу з урахуванням усіх ризиків. Як то: що має бути передано разом з товаром та хто є відповідальними за це особами; а який передбачено розвиток подій у випадку виявлення товару неналежної якості; а чи має бути фотофіксація товару, що заявляється, як неналежний; як має зберігатись товар до прибуття представника постачальника для складання акту виявлених недоліків; тощо.
  4. Відповідальність сторін. Я не буду багато розписувати щодо цього пункту, зазначу коротко та зрозуміло – використовуйте реальні штрафи! Так, застосування подвійної облікової ставки НБУ це стандартизований пункт і він є нормальним для зразку договора, проте просто порахуйте в грошах, скільки ви можете стягнути з боржника з використанням штрафної санкції в такому форматі.

Шаблон договора поставки скачати тут:

Для постачальника:

Заявка до ДоговоруDownload
Договір поставки (Постачальник)Download

Без пріорітетний:

Заявка до ДоговоруDownload
Договір поставкиDownload

Для покупця:

Договір поставки (Покупець)Download
Заявка до ДоговоруDownload

Сподіваюсь, що дана стаття стане вам в нагоді.

Співпраця компаній на міжнародному рівні набагато складніша, ніж здійснення угод між суб’єктами на території України. Для регулювання такої діяльності використовується більша кількість законодавчих актів, а сам процес взаємодії передбачає багато етапів. Щоб зменшити кількість спірних нюансів і зробити роботу комфортнішою, сторони укладають зовнішньоекономічний договір.

Скласти його не так просто, оскільки потрібно враховувати норми різних країн, логістичні особливості, а також традиції ведення бізнесу в певних державах. У таких умовах навіть найменша деталь може стати великою проблемою і навіть причиною для припинення співпраці. Якщо ви не хочете таких наслідків, варто замовити розробку ЗЕД договору в юристів з “Riyako&Partners”. Професіонали допоможуть скласти грамотний міжнародний документ, а також проконсультують з усіх питань.

Чому ЗЕД контракт повинні розробляти юристи?

Деякі недосвідчені підприємці вважають, що не варто витрачати гроші на залучення фахівців. Головними причинами є наявність десятків шаблонів і бажання заощадити кошти. Але, на практиці подібні рішення часто обертаються провалом, а в деяких випадках – втратою великих сум. Спровокувати такі наслідки можуть невизначений порядок вирішення спорів, нечітка інформація про права та обов’язки сторін, а також відсутність деталізації в порядку виконання домовленостей.

У результаті один з учасників зовнішньоекономічного співробітництва може отримати проблеми з кількома органами:

  1. Податковою службою. Це один з органів, який безпосередньо контролює підприємства, що працюють з іноземними контрагентами. З цієї причини ЗЕД договір обов’язково повинен містити розділ, присвячений податковим ставкам. Будь-які помилки в цьому пункті можуть призвести до розглядів зі службою.
  2. Митними органами. Зовнішньоекономічне співробітництво часто пов’язане з переміщенням через кордон різних товарів. Тому в пунктах пропуску вимагають грамотно складений ЗЕД контракт. Якщо він не відповідає вимогам, то можливі затримки в постачанні та нарахування штрафів за це.
  3. Зарубіжною компанією. Найчастіше спори в цьому випадку виникають через відсутність у ЗЕД-договорі пункту про порядок вирішення спорів.

З огляду на серйозність наслідків, стає зрозуміло, чому підготовка зовнішньоекономічних контрактів має здійснюватися виключно професіоналами. Допомогти в цьому зможуть досвідчені юристи з компанії “Ріяко та партнери”. Наші співробітники мають багаторічний досвід у цій сфері, знають усі тонкощі співробітництва на міжнародному рівні та орієнтуються в актуальних змінах законодавчої бази різних країн.

Що являє собою ЗЕД договір?

Кожному підприємцю, який планує розпочати співпрацю з іноземним контрагентом, необхідно знати визначення цього документа. Зовнішньоекономічний договір (контракт) являє собою угоду, оформлену в письмовому форматі.

У ньому прописуються умови роботи, а також порядок здійснення всіх операцій між іноземною компанією і суб’єктом України. Крім цього, структура ЗЕД договору також містить розділи, що стосуються спорів і форс-мажорних ситуацій. Наприкінці обов’язково вказуються пункти зі змінами та доповненнями.

Що входить у послугу складання ЗЕД договорів?

Підготовка зовнішньоекономічних контрактів юристами нашої фірми містить в собі цілий комплекс дій:

  • консультування клієнта щодо формату, умов і порядку укладення документа;
  • допомога на переддоговірному етапі та в процесі обговорення деталей співпраці;
  • розробка проєкту зовнішньоекономічного контракту (пропонуємо стандартний формат, який можна використовувати надалі як шаблон, і договір індивідуального типу);
  • виконання аналізу вже укладених ЗЕД договорів на наявність спірних пунктів і ризиків.

Комплексна послуга також передбачає професійну допомогу на стадіях розірвання або внесення змін до чинних контрактів. Усі дії здійснюються відповідно до норм українського законодавства, а також міжнародних правових актів. Це гарантує вирішення всіх питань між сторонами та мінімізує ризики.

Чому варто обрати компанію “RIYAKO&PARTNERS”?

Розробку та аналіз зовнішньоекономічних договорів у нас виконують тільки кваліфіковані юристи, які мають відповідну спеціалізацію та досвід. Це одна з головних причин, через які нам довіряють складання таких важливих документів. Серед інших переваг співпраці з нами можна назвати:

  • комплексний підхід до розробки;
  • оперативність;
  • професіоналізм;
  • доступні ціни на послуги;
  • відповідальність;

Юристи детально вивчають умови, обставини, сферу діяльності, а також усі законодавчі акти, що регулюють відносини між сторонами. Це дає змогу скласти грамотний ЗЕД контракт, який допоможе організувати успішний бізнес на міжнародному рівні. Отримати допомогу наших фахівців дуже легко. Для цього достатньо відвідати наш офіс або зв’язатися з менеджерами телефоном.

Ми з радістю створимо для вас найкращий зовнішньоекономічний договір з урахуванням усіх індивідуальних особливостей бізнесу!