Category: Статті

Купівля житла у новобудові – важлива подія для більшості людей. Але в багатьох випадках продаються лише “голі” стіни без проведення внутрішніх ремонтних та оздоблювальних робіт. Який ремонт зробити, як знайти будівельників, який з ними підписати договір – не менш важливі питання, що хвилюють усіх.

Знайти будівельників можна за рекомендацією або у мережі Інтернет. Безумовно, оптимально шукати фахівців через знайомих, адже сарафанне радіо – це найпотужніша реклама. Важливо звернути увагу на їхній досвід та компетенцію. Запитати про це доцільно вже при першому дзвінку, це дасть будівельникам зрозуміти, що Ви не простий клієнт, а в майбутньому уважно стежитимете за їх роботою. Крім цього, слід організувати зустріч із будівельниками на об’єкті. Якщо такі будівельники виглядають охайно, одягнені в спеціальну форму і прийшли до Вас з необхідними технічними пристроями для первинного огляду квартири (хоча б рулеткою та лінійкою (кутом) для перевірки рівності стін), то найімовірніше ремонт вони зроблять сумлінно. Якщо будівельників складно відрізнити від любителів алкоголю, а розмова про ремонт одразу звелася до фінансової складової, то з великою ймовірністю можна стверджувати, що ремонт буде зроблено неякісно.

Не домовляйтесь із будівельниками з першого разу. Торгуйтесь!!! Вони у будь-якому разі закладають собі значний відсоток прибутку.

Попросіть у будівельників фотографії їхніх попередніх ремонтів. Уважно вивчіть такі фотографії та стиль будівельників.

Обов’язково уточніть, чи є у будівельників підрядники на окремі види робіт (укладання плитки, монтування підвісної стелі тощо). Поговоріть про досвід роботи таких спеціалістів.

Домовленість із будівельниками має бути максимально деталізованою, а це означає, що слід укладати письмовий договір на проведення ремонтних (підрядних) робіт. Під цією статтею Ви можете безкоштовно завантажити бланк такого договору в PDF-форматі, розроблений юристами нашої компанії. Такий договір має бути укладений у письмовій формі без нотаріального засвідчення.

Договір про проведення ремонтних робіт має містити:

  1. Детальну інформацію про ремонт, який буде проводитись. З самого початку обговорюйте з будівельниками матеріали, які повинні бути використані під час ремонту, та якість будівельних робіт, що виконуються. Не пишіть у договорі на ремонт – просто “проведення ремонтних робіт у квартирі”, а розпишіть, що має бути зроблена штукатурка стін, встановлена ​​підвісна стеля тощо. Наголос зробіть на якість роботи (оскільки це бачите Ви), інакше в майбутньому неможливо буде довести, що Ви хотіли зробити все саме так, а не інакше.
  2. Обов’язково вкажіть, які будівельні матеріали купуєте Ви самі, а які будівельники. Найчастіше чорнові матеріали (клей, штукатурку, куточки, цвяхи, ґрунтовку тощо) купують саме будівельники, а Ви компенсуєте їм вартість таких матеріалів. Але якщо Ви хочете заощадити, то можете купувати чорнові матеріали самостійно, але все-одно краще спочатку уточніть у будівельників, що і де краще купити.
  3. Оплату послуг будівельників краще проводити частинами за фактом прийняття певного обсягу робіт. Не сплачуйте аванс відразу. Уважно оглядайте проміжні результати роботи.
  4. Термін виконання будівельних робіт. У договорі мають бути максимально чітко зазначені такі терміни та відповідальність будівельників за їх порушення. Відповідно до чинного законодавства замовник ремонту має право на дострокове розірвання договору, якщо ремонт проводиться дуже повільно з порушенням термінів.

​​​

Під час проведення ремонтних робіт та спілкування з будівельниками дотримуйтесь наступних золотих правил:

  • Не сваріться із будівельниками, але максимально жорстко дотримуйтесь своєї позиції. Якщо Ви конфліктуватимете, то будівельники можуть навмисне пакостити.
  • Контролюйте будівельників, бажано щодня або через день, але не стійте над душею. Оцінюйте передусім результат роботи. Здійснювати контроль під час виконання такої роботи не слід – це лише додатковий привід для конфлікту.
  • Остаточний розрахунок проводьте за фактом. Жодних авансів або оплат наперед під слово честі.
  • Уважно контролюйте витрати матеріалів. Більшість будівельників схильні до крадіжок.

14.08.2021 набув чинності ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі за текстом – «Закон»), який сколихнув українську IT галузь та викликав безліч суперечностей.

Якщо раніше про Дія Сіті казали, як про щось абстрактне та переважна більшість ставила під сумнів той факт, що даний проект Міністерства цифрової трансформації буде реалізовано, то станом на сьогодні – це реальність яка вже наступила. На момент написання статті вже повернуто з підписом від Президента Закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в України, тобто для запровадження в повному обсязі правового режиму Дія Сіті залишилось лише прийняти Закон про внесення змін у Кримінальний кодекс України. Проте, Міністерством цифрової трансформації вже анонсовано, що проект повноцінно запрацює на початку 2022 року.

Так що ж таке Дія Сіті ? Звернувшись до закону ми маємо наступне визначення:

Дія Сіті є сукупністю правових норм, що використовуються для визначення обов’язків та прав особи, що виникає. Правові норми та обов’язки припиняються або коригуються у разі набуття статусу резидента Дія City або його втрати. Також у спектр даних правових норм входять особливості регулювання відносин та питань за участю резидента з питань статутного капіталу.

Як повідомляє міністр Федоров та Міністерство цифрової інформації, цей закон було прийнято, щоб допомогти майбутньому розвитку ІТ індустрії. Створення спеціальних умов для резидентів Дія Сіті, до яких входить особливий режим оподаткування, укладання договору нових видів, питання безпеки бізнесу, дозволить залучити іноземних інвесторів шляхом створення більш привабливого інвестиційного клімату.

Що таке резиденство Дія City і що воно включає?

У полі правового режиму Дія Сіті виявляться не всі особи, які підходять за видом діяльності для галузі ІТ індустрії, актуальним воно буде у вирішенні питань у відносинах, де одним із учасників буде резидент Дія Сіті.

Набути статусу резиденства Дія Сіті можливо лише за власним бажанням при поданні офіційної заяви до відповідних уповноважених органів. Процедура даного типу формально не є складною. Основний перелік вимог, що пред’являються до складання цієї заяви, можна вивчити в ст. 6 цього Закону. На розгляд уповноваженими органами поданої заяви дається 10 днів, після закінчення яких заявник отримує позитивну або негативну відповідь. Якщо заявник отримує позитивну відповідь, інформація щодо цього рішення вноситься до Реєстру Дія Сіті.

На особливу увагу заслуговують вимоги, які пред’являються для майбутніх резидентів Дія Сіті. Стати резидентом Дія Сіті має право юридична особа, яка в установленому порядку законодавством зареєстрована на території України, незалежно від її місця перебування або провадження діяльності. Також додатково пред’являється широкий спектр вимог:

  • Він має здійснювати певну або кілька видів діяльності, що перебувають у Єдиному державному реєстрі, визначаються законом, що має бути зазначено у відомостях або у її статуті.
  • Розмір місячних виплат для гіг працівників або залучених працівників, з початку календарного місяця в період якого був встановлений статус Дія Сіті, повинен становити не менше 1200 євро, при цьому орієнтуючись на офіційний валютний курс, що встановлено Українським національним банком, станом до першого числа цього календарного. місяця.
  • Кількість працівників, як і гіг працівників, у разі їх залучення, має відповідати не менше ніж 9 осіб, на перше число наступного календарного місяця, з моменту юридичної особи набуття статусу резидента.
  • Кваліфікований дохід, який має бути отриманий за виконані обов’язки протягом наступних трьох календарних місяців після придбання резиденства Дія Сіті, становить не менше ніж 90% від суми отримання загального доходу за даний період. Сума кваліфікованого доходу за рік резиденства у Дія Сіті має становити не менше 90% від суми загальної юридичної особи за три календарні місяці.

Дохід кваліфікованого типу називають чистий дохід, отриманий внаслідок реалізації послуг, товарів та робіт чи послуг, а також від роялті, які були отримані під час здійснення громадської діяльності на законодавчому рівні.

  • За відсутності у відносинах юридичної особи зобов’язань, передбачених ч.2 ст.5 Закону України.

Варто розуміти, що є можливість отримати резиденство без одночасного дотримання всіх вимог. При цьому це питання потребує окремого обговорення.

Звітність для резидентів Дія Сіті

На законодавчому рівні передбачено обов’язкову регулярну звітність для резидентів Дія Сіті. Звітність перед уповноваженими органами має здійснюватися резидентами про повну відповідність до всіх пред’явлених вимог.

Основний порядок звітності регулюється статтею 13 Закону, яким можна зрозуміти, що звіти складаються як початкові, і річні.

Початковими звітами називають звітність, яку необхідно здійснювати за підсумками трьох повних календарних місяців, причому пізніше останнього числа шостого календарного місяця, після придбання резиденства.

Річний звіт, у свою чергу, має надаватися за період 1 січня по 31 грудня за попереднім календарним роком. При цьому не пізніше 1 липня року, який є наступним після звітності.

Звітність не повинна стати проблемою, оскільки її складанням займаються безпосередньо резиденти, саме з цієї причини звітність має відповідати вимогам Закону. У разі проблемою потенційного характеру може бути незалежний висновок.

Незалежним висновком називають звітність із наданою впевненістю від суб’єкта аудиторської діяльності за результатами, які надав резидент Дія Сіті, викладеними у звіті за певний період.

При поданні річного звіту цей висновок є обов’язковим. Початковий звіт повинен бути поданий не пізніше ніж через 60 днів з моменту отримання запиту від уповноваженого органу, якщо будуть помічені невідповідності та розбіжності щодо поданих річних звітів.

Стосовно питань звітності виникає сумніви щодо наявності на сьогоднішній момент спеціалізованих і кваліфікованих фахівців аудиторської діяльності, особливо цікавить питання оплати даних послуг. При цьому в законі зазначено лише про те, що незалежний висновок має бути здійснений спеціалістом аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства може проводити обов’язкову перевірку фінансової звітності.

Правове регулювання чи умови співпраці

Укладання нових видів договору є ще однією особливістю Дія Сіті. 1800 нових умов співробітництва, які можна запровадити між роботодавцями та фахівцями ІТ індустрії.

У сьогоднішньому форматі це можна назвати цивільно-правовими відносинами у співпраці між замовником та спеціалістом – виконавцем, при тому, що за фактом ці відносини є трудовими. В даному випадку йдеться про актуальну схему, за якою здійснює свою діяльність більшість компаній ІТ індустрії. Безперечно, існує винятки з правил, при цьому всі усвідомлюють сучасні реалії співпраці ФОП та ТОВ для оптимізації бізнес-процесів та податків спрямованої на власників компаній.

Резиденти Дія Сіті зможуть у свою чергу зможу вести співпрацю як у цивільно-правовому форматі, так і в трудовому, при цьому цивільно-правовий формат співпраці відрізняється своїми особливостями.

Введено нові терміни, такі як гіг-фахівці та гіг-контракти, розгляд яких підлягає обговоренню в окремій змістовній темі. З тієї причини, що у цьому питанні спостерігаються не лише позитивні сторони, а й законодавчі прогалини.

Виходячи з вищевикладеного можна зрозуміти, що резидент Дія Сіті має право не тільки працювати зі співробітниками через укладання особливої ​​форми трудових відносин, спрямованих на підвищення взаємної відповідальності сторін, а також на активізацію самостійності, ініціативності працівників, беручи до уваги їхні професійні навички, індивідуальні особливості.

В процесі укладання договору сторонами може встановлюватися відповідальність, правничий та обов’язки сторін, термін дії трудового договору, організація праці та матеріальна сторона обов’язково має бути зазначена, і навіть умови якими може бути розірваний договір та інші аспекти.

Важливо звернути увагу, що втрати статусу резидента Дія Сіті до завершення трудових відносин не призводить до розриву трудових зобов’язань як повністю, так і частково.

Гіг-договором називають договір правово-цивільного формату, під час укладання якого працівник зобов’язується виконувати умови та обов’язки, встановлені резидентом Дія City. Резидент зобов’язується оплачувати у свою чергу виконані спеціалістом роботи або здійснені послуги, забезпечуючи гарантії соціального типу та належні умови для ефективного здійснення необхідних робіт або надання послуг, що передбачено розділом V закону.

Гіг-спеціалістом є фізична або юридична особа, яка укладає гіг договір, при цьому за фактом виконує обов’язки виконавця або підрядника.

Обійти деякі особливості гіг контракту неможливо, а саме:

  • Укладання договору такого типу гіг-спеціалістом не належить до господарської чи підприємницької діяльності.
  • Якщо не буде підтверджень того, що роботодавець під час укладання договору ввів виконавця в оману з приводу правового характеру укладеного договору, виконання його умов не вважається офіційним початком відносин трудового характеру.
  • Виниклі суперечки між резидентами та гіг-фахівцями розглядається у форматі порядку цивільного судочинства.
  • Розмір винагороди може встановлюватися як у державній, і у іноземній валюті.
  • Створена інтелектуальна власність гіг-фахівцем у період виконання зобов’язань за гіг-договором належатиме резиденту Дія Сіті, якщо немає інших умов, передбачених контрактом.

Також варто зазначити, що незважаючи на те, що в Законі прямим текстом визначено те, що суперечки між гіг виконавцем і роботодавцем, що виникли, розглядаються в цивільно-правовому полі, при цьому розділ Закону про гіг-контракт також має і окремі пункти, які стосуються соціальних гарантій для фахівців, особливо:

  • Час відпочинку та виконання робіт.
  • Оплачувана, щорічна перерва.
  • Умови за тимчасової непрацездатності.
  • Соціальне громадське страхування працівників на законодавчому рівні.

З урахуванням вищевикладеного можна зрозуміти, що такого плану відносини не називаються трудовими чи цивільно-правовими. Це нове правове явище нашої держави, втілене новим правовим режимом за допомогою Дія City.

Також важливо звернути увагу на те, що в законодавстві нарешті з’явилося визначення щодо нерозголошення конфіденційної інформації та наявність договору, що запобігає вчиненню конкурентних дій. За цими договорами регламентовані істотні умови для їх виконання.

Висновок

Незважаючи на те, що більшість моїх колег має негативне відношення щодо правового режиму Дія Сіті на мою думку, це нововведення може принести позитивний ефект. Безперечно, є недоробки, проблеми та окремі питання, а також протиріччя з Конституцією України. При цьому такого плану недоліки не були на заваді схвалення інших законів, які вже декларувалися в позитивному аспекті, при тому що ставали об’єктом суспільних суперечок і підставою виникнення недовіри до держави.

Зокрема, якщо зробити аналіз уже реалізованих проектів міністром М. Федорова та його команди у Міністерстві цифрової трансформації – їх результати є більшою мірою позитивними. Кожен українець може самостійно оцінити одну з розробок, що вже існують, – додатки «Дія».

На сьогоднішній день сфера транспортних перевезень значним чином змінюється.

Поступове впровадження використання електронно-цифровий підпис, обмін заявки на перевезення вантажів електронної пошти, впливає на порядок вирішення спорів, які виникають у зазначеній галузі.

Важливо відзначити, що в сфері транспортних відносин досить багато елементів шахрайства, що пояснюється відсутністю процедури забезпечення грошових зобов’язань і наявності на ринку значної кількості недобросовісних контрагентів. Особливу увагу слід приділяти товариствам з обмеженою відповідальністю, які можуть декларативно заявляти про наявність статутного капіталу в розмірі двох-трьох мільйонів гривень, але не мати навіть реальної тисячі гривень на банківському рахунку.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом

Перевезення вантажі автомобільний транспортом мається на увазі наявність чотирьох суб’єктів (вантажовідправник, вантажоодержувач, експедитор і перевізник).

При цьому, вантажовідправник або вантажоодержувач може виступати замовником перевезення вантажу, який наймає експедитора і укладає з ним відповідний договір транспортного експедирування.

У свою чергу, експедитор укладає договір перевезення вантажу вже з конкретним перевізником, який може мати в своєму штаті водіїв або бути таким самостійно. Ініми словами експедитор є логістом.

При цьому, експедитор виступає фактично посередником між сторонами, який координує весь процес і знаходиться на постійній зв’язку як із замовленням, так і перевезенням. Слід зазначити, якщо в ланцюжку відносин відсутня експедитор, то відносини між замовником і перевізником будуть регулюватися виключно договором перевезення вантажів.

У будь-якому випадку суперечки в даній сфері виникають або між перевізником і експедитором, або між експедитором і замовником. Перевізник не має права пред’являти претензії до замовника перевезення бо між ними відсутні прямі договірні відносини. Навіть в разі, коли експедитор не оплачує перевезення вантажу, перевізник не може подавати прямі позови проти замовника на підставі того, що експедитор не сплатив грошові кошти і є відвертим шахраєм або недобросовісним суб’єктом господарювання.

Абсолютно аналогічно повинен діяти і замовник. Якщо вантаж втрачений або пошкоджений, то претензії повинні пред’являтися до експедитора, а не перевізнику. Експедитор має право після відшкодування замовникові завданих збитків пред’явити претензію до перевізника за порушення умов договору перевезення вантажу, що спричинило його втрату або пошкодження.

З чого почати аналіз даної галузі

Аналіз даної галузі слід почати з договором транспортного експедирування і договором перевезення вантажів.

Порядок укладення таких договорів регламентується главою 64 і 65 Цивільного кодексу України. При цьому, важливо, що б в договорах зазначеного типу були прописані всі необхідні умови, які передбачені чинним законодавством.

Ми радимо всім суб’єктам відносин у сфері перевезень грузів особове увагу, щоб визначити зміст таких договорів. Адже вартість роботи юриста по редагуванню договорів буде безсумнівно меншою, ніж збитки, які може зазнати суб’єкт господарювання через підписання неякісних документів. Крім цього, досить одноразово скласти якісний договір і в подальшому не виникне постійні труднощі з приводу редагування окремих пунктів або проблемних ситуацій в судових інстанціях.

Як в договорі перевезення вантажу, так і в договорі транспортного експедирування, особливу увагу слід приділити:

  • за оплатою грошових коштів. Повинні бути максимально регламентовані положення про підстави для оплати; вказано, які документи повинні бути надіслані в один бік для оплати і як саме (простим письмом або ціною з описом).
  • відповідальності сторін за порушення умов договору. Повинна бути обов’язково прописана пеня та штраф за порушення покарання положень договору; розмір відсотків для безосновного користування грошовими засобами в порядку ст. 625 Гражданського кодексу України.
  • порядок обмін заявок на перевезення вантажів. На сьогоднішній день сторони ще більше всього обмінюються заявками за електронною поштою. Тому в договорі повинні бути чітко встановлені адреси електронної пошти з якої буде вестися офіційне листування між сторонами.
  • за конвертацією валют. Договір часто дотримується тем, що в рамках узгодження фігурують розрахунки в гривнях, а в конкретних заявках на перевезення вантажів виявляється еквівалент в євро або рублях. При цьому, немає ні слова про дату конвертації, а саме коли слід перевести іноземну валюту в гривню для проведення остаточних розрахувань між сторонами. Хотя практика і склалося, що така конвертація відбувається в день оформлення запитів про наявність транспортних розходів, однак суди рідко приймають таку практику за увагою, ведь договір і заявка не містять конкретних тимчасових вказівок, а довідка про наявність транспортних розходів – це односторонній документ експедитора або перевізника .

Основні особливості ведення договірної роботи в сфері транспортних перевезень

К веденню договірної роботи необхідно відноситися з особистим увагою. Недопустима утрата оригіналів договорів, заявок або додаткових домовленостей. Окремо слід зберігати CMR-накладні та рахунки на оплату транспортних послуг.

Найбільш популярні категорії судові суперечок в сфері перевезення вантажів є:

  • спори з приводу стягнення грошової заборгованості.
  • спори з приводу пошкодження або втрати вантажів.

Судові спори у сфері транспортних відносин розглядаються у Господарських судах за місцем нахождения ответчика. Перед подачею позовної заяви необхідно підготувати пакет документів, який включає в себе позовну заяву, договір транспортного експедирування або перевезення вантажу, заявка на конкретне перевезення і додаткові угоди до таких договорів. Після підготовки пакету документів слід сплатити судовий збір, який становить півтора відсотка від суми стягнення.

Порядок розрішень спорів за перевезенням

Строк звернення до суду за внутрішньодержавними перевезень становить три роки. Однак якщо перевезення вантажів відбувалося між певними країнами, то відносини будуть регулюватися Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, де чітко вказано, що строк звернення до суду обмежений одним роком. Як наслідок, якщо перевезення вантажів сталася між країнами, то позивачеві необхідно поквапитися з поданням позовної заяви.

У разі звернення до суду з позовом про стягнення грошової заборгованості до замовника або експедитору, слід підготувати документи, які підтверджують доставку вантажу згідно умов договору, і докази відправки пакета документів іншій стороні для оплати. Дуже часто суди відмовляють позивачам в задоволенні позовних вимог, навіть якщо перевезення вантажу пройшла успішно, однак перевізник не направив експедитору належний пакет документів для оплати.

Чаще всього для оплати перевізника повинно бути зроблено експедитор (або експедитор повинен надіслати замовлення) оригінал счета на оплату, оригінальний СМР-накладний, оригінальний акт прийому-передачі переданих послуг, налогової накладної (у разі оплати НДС) та інших документів, передбачених договором, укладених між ними сторонами транспортних відносин. Такі документи краще всього надіслати цінним письмом з описом та зворотним повідомленням.

Крім цього, важливо вийти з попередньо переглянутого договору строку оплати, який часто починає перевірятися не з часом передачі вантажу, а відразу ж відправляючи пакети документів для оплати. Перед подачею іскового заявлення слід вивчити іну сторону предмету наявності майна. Іначе говорячи, отримати рішення суда може не скласти проблеми, тоді як таке рішення суда ще потрібно буде виконати. Якщо інша сторона не має власності власності власності на майно чи транспортні засоби, то перспектива отримати бажаний результат є дуже привабливою.

З поданням позовної заяви до суду є можливість подати і заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки і майно іншої сторони судового спору. Тому важливо психологічно передбачити можливу поведінку експедитора або замовника і чи не стануть вони перереєструвати своє майно на підставних осіб з метою уникнути сплати грошових коштів за рішенням суду.

Тривалість судового процесу в господарському суді в середньому становить 4-6 місяців з моменту подачі позовної заяви. У разі апеляційного оскарження судового рішення терміни стягнення можуть скласти 12-18 місяців.

Після отримання судового рішення про стягнення грошових коштів перевізник або експедитор може звернутися до приватного виконавцю за місцем знаходження боржника з метою примусового стягнення грошових коштів. В такому випадку виконавець перевірить відповідач на предмет наявності грошових коштів на рахунках, наявність рухоме і нерухоме майно. Важливо пам’ятати, що відсутність майна практично завжди свідчить про фактичну неможливість виконання судового рішення.

Що стосується втрати вантажу, то замовник перевезення повинен своєчасно звернутися в поліцію із заявою про крадіжку вантажу. Крім цього, повинні бути в наявності документи, які підтверджують дійсну вартість товару і його кількість. Крадіжка товару не звільняє експедитора або перевізника від відповідальності.

З метою визначення матеріальних збитків в разі пошкодження вантажу слід провести товарознавчу експертизу. В такому випадку оптимально звертатися в державні експертні установи. Адже робота і висновок таких установ котирується на порядок вище ніж роботу приватних фахівців.

На сьогоднішній день залогом успішної роботи у сфері транспортних відносин та перевезення грузів є якісна перевірка перевезень та експедиторів. Благо, що існує маса способів такої перевірки. Найкраще просто – перевірити ідентичну сторону на сайті “Судова влада України”, де можна удосконалитись, що контрагент не замінить в підроздільних судових спорах, а також сайти “Автоматизована система виконавчих виробництв” та “Реєстр боржників”, де можна перевірити чи є контрагент недобросовісним з точки зору наявності та невозврата боргів.

Не слід вступати відразу в довгострокових відносинах. Найкраще почати з незначних перевезень і в міру розвитку ділових відносин довірити перевезення значних і дорогих вантажів.

Порушення кримінальних справ проти шахрайських дій експедиторів або перевізників часто не дає потрібного результату. Юридичні особи з великою кількістю боргових зобов’язань найчастіше перереєстровуються на підставних засновників, а реальні шахраї (колишні засновники або директор) давно вже знаходяться в розшуку або за кордоном.

Як наслідок, радимо Вам максимально уважно ставитися до вибору партнерів і контрагентів. У разі судових суперечок найкраще звертатися до фахівців – адвокатам по веденню суперечок в сфері транспортних перевезень вантажів.

Крім запеклих судових суперечок, завжди можливо мирне врегулювання. Часто правильно складена претензія експедитору або замовнику перевезення може вирішити безліч проблем. Але при цьому, така претензія повинна підписуватися на керівником заявника, а адвокатом. Це додасть претензії солідність і важливість документа.

Наявність судового процесу в сфері перевезення вантажів чи не свідчить про те, що сторонам заборонено вступати в стадію мирного врегулювання суперечок. Мирова угода між сторонами може бути подано суду на будь-якій стадії судового процесу до моменту прийняття судом відповідного рішення.

Відразу ж варто пам’ятати, що аліменти – це грошове утримання на дитину, а також грошове утримання на дитину, який може бути повнолітнім, або ж непрацездатним, або інший член вашої родини.

Сьогодні ми не будемо з вами говорити про те, як правильно вести судовий процес або яка потрібна доказова база. На ці питання ви отримаєте відповіді при консультації у адвоката, коли зверніться до нього за правовою допомогою. Сьогодні ж ми зіткнемося з міфами, з якими стикаються адвокати при консультуванні клієнтів, коли до них звертаються за правовою допомогою та просять допомогти стягнути аліменти.

Міф 1:
З аліментами в суд можна звернутися тільки після розлучення. Насправді це не так. З аліментами можна звернутися в будь-який період вашого життя, коли у вас народилася дитина. Ви можете при цьому знаходиться в щасливому шлюбі. Просто з іншого боку, відразу ж виникає питання, навіщо вам це треба. Але тим не менше, бувають ситуації, коли чоловік не дає розлучення, і при цьому не допомагає матеріально утримувати дитину. Таким чином, ще раз кажу, що ви маєте право звернутися до суду про стягнення аліментів без отримання рішення про розлучення.

Міф 2:
Дуже часто чоловіки вважають, що якщо я плачу дружині аліменти, я маю право контролювати витрати цих грошей. А ось і ні. Пам’ятайте, що ви платите аліменти не дружині, ви платите аліменти на утримання своєї дитини. Дружина, будь то колишня дружина, є лише одержувачем цих грошей і відповідно вона витрачає ці гроші на утримання вашої спільної дитини.

Міф 3:
Якщо я принесу довідку в суд про те, що я отримую мінімальну заробітну плату, то суд все одно стягне з мене аліменти в розмірі ¼ заробітку, або 25%. Це дуже улюблена виверт маніпуляції чоловіків. Дуже часто саме чоловіки маніпулюють такими хитрощами і кажуть дружині, що якщо ти будеш себе неправильно вести, то ця довідка ляже в матеріали справи.
Насправді не так. Є таке поняття, як стягнення аліментів у твердій грошовій одиниці. Який повинен становити не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Міф 4:
Я інвалід, пенсіонер, студент – з мене не можна стягнути аліменти на дитину. Насправді це не так. Стягуються аліменти з будь-якого доходу. Цей дохід може становити, як пенсія по інвалідності, як просто пенсія, як стипендія, навіть якщо ви просто отримуєте допомогу з безробіття. З цих всіх доходів, і інших, можна стягнути аліменти.

Міф 5:
Чоловіки вважають, що якщо я плачу аліменти, то я більше нікому нічого не винен, я адже щомісяця виконую свої обов’язки. Але це теж не є насправді так. Є такі поняття як додаткові витрати на дитину.

Звичайно ж, якщо говорити про те, що б йти з даним позовом до суду. і стягувати додаткові витрати на дитину, то до цього позову варто ретельно підготуватися, а саме зібрати доказову базу. Варто пам’ятати, що аліменти саме стягнути як додаткове участь батька у вихованні дитини, і якщо ви все таки зважитеся звернеться з позовом до суду про те, що ми маємо стягнути додаткові витрати на дитину, якщо дитина наприклад хворіє, якщо він є інвалідом або потребує постійного догляду. Також у дитини можуть бути якісь здібності, таланти, і для того щоб допомогти дитині розвинути їх, вам необхідно відвідувати певні гуртки або секції.

Як би там не було, як би не складалися ваші стосунки між колишніми, або нинішніми подружжям, варто пам’ятати, що аліменти – це не помста. Аліменти – це грошове зміст вашого спільного дитини, це грошове утримання дитини на його харчування. В силу свого малого віку, дитина не може сам себе утримувати. Також варто пам’ятати, що зв’язок дитини з батьками починається з моменту його народження, і триває все життя, як би не складалися ваші шлюбні відносини.

Всі суб’єкти господарювання, що працюють на додану вартість, рано чи пізно зустрічаються з такою річчю як відмова реєстрації податкової накладної внаслідок її блокування.

Порядок блокування і реєстрація податкові накладні передбачені Постанова Кабінету Міністрів України №1165 і він дає можливість працівникам податкову службу при наявності, або формальна наявність певних підстав, обставин, приймати рішення про блокування податкових накладних.

Якими бувають підстави для блокування податкових накладних

Їх чіткий перелік знаходиться в Положенні КМУ, але основні блокування відбуваються з таких підстав:

  • Перше: Невідповідність номенклатур між вхідною групою товарів по коді КТЖ і вихідні товари.
  • Друге: Це розкид між обсягами поставок входу / виходу товарів.

І найбільш цікава, з точки зору дослідження законодавчої підгрунтям цього процесу – це блокування податкових накладних в зв’язку з тим, що підприємство за певними критеріями включається в групі так званому – ризикове підприємства.

Що стосується включення в ризики – це окрема розмова, що вимагає уважного і детального вивчення. Постановка КМУ, коли вже говорили 8 пунктів для включення.

Що стосується першого сім пунктів – там все чітко і ясно. Останній же досить розмитий і фактично дає можливість співробітникам податкової регулювати діяльність через блокування можливості реєструвати податкові накладні, або зняття такого блокування.

Оскільки як включення так і виключення з даного списку відбувається шлях розгляду комісії податкових документів які надають платник податків. Рішення ж приймається на підставі особистої схильності учасників комісії.

Пункт 8 порядку надає можливість попадання в списку ризикової групи на підставі інформації про нібито неправомірної діяльності суб’єкта господарської діяльності.

На практиці ж ми маємо ситуацію, що на підприємство відправляється запит, або до б відправляється запит підприємство його отримує, або не отримує – це вже другий момент. Пишеться доповідна в податковій міліції, про встановлення підприємства по певного місця – підприємство це там не знаходить і після цього його включає в списку ризикових.

Все б нічого, можливо в цьому є якийсь сенс, але як тільки підприємство потрапляє в список, воно фактично позбавляється можливості діяти в інтересах своїх контрагентів. Відсутність можливості реєструвати податкову накладну, фактично позбавляє можливості контрагента цього підприємства користуватися податковим кредитом.

І часто такі блокування відбуваються перед кінцем податкового періоду, що в свою чергу наштовхує на певні думки.

Що стосується ще ситуацій, в яких може включити в ризиках. Виходячи із ситуації. Знову ж ситуації, коли податкова аналізуючи діяльність підприємства приходять до того, що у підприємства так звана податкове навантаження нижче того рівня, який на думку співробітників податкової необхідний в тому чи іншому вигляді госп. діяльності, що теж є не зовсім правильний аналіз ризики, так як господарська діяльність ведеться виключно так, як вважається потрібні суб’єкти господарська діяльність. Іноді для того, щоб завоювати ринок, або ж клієнтів потрібно йти на ризики і нести певні витрати – торгівля з меншою націнкою яка в подальшому призводить до меншого навантаження, ніж хотілося б співробітникам податкової.

З цікавих підстав для включення в список ризикових, також зустрічаються випадки, коли підприємство потрапляє в список ризикових через те, що в штаті числиться на 5 одиниць або на 6 одиниць менше співробітників, ніж хотілося б податкової. Наприклад, деякі види діяльності можна здійснювати використовуючи аутсорсинг-інговие послуги, тобто немає необхідності наймати собі в штат 10, 15, 20 чоловік, в той же час співробітники податкової вважають таку діяльність ризикової.

Як з’ясовується на практиці, ні контролюючий орган, ні платнику податку, ні в суді не можуть толком пояснити підстави включення в список.

Отже, ви подали на реєстрацію податкову накладну, і її реєстрацію було зупинено.

  • Перше на що варто звернути увагу, це на квитанцію в якій буде позначено підставу зупинки. Проаналізувавши квитанцію – ви зрозумієте, чи була допущена і справді помилка при оформленні накладної, наприклад помилка в коді номенклатур товару, або ж суб’єктивне сприйняття співробітників податкової – включення в список на підставі пункту восьмого порядку.
  • Якщо стався другий випадок, ви повинні розуміти що передбачений порядок розблокування накладної. Має на увазі ця процедура подачі заяви на комісії по розблокуванню податкових накладних. Комісія дворівнева – перший рівень територіальний на базі обласної податкової, і другий рівень, який знаходиться на базі Державної Податкової Служби України.

При подачі пояснень суб’єкти господарювання дотримується формалізму і подають виключно податкову накладну, договір між суб’єктами на підставі якого здійснювалась оплата, подають документи, що підтверджують підстави в цій оплаті і обмежуються дуже маленькими і вузькими поясненнями. Хочу акцентувати увагу на подачу пояснень. При будь-якій підставі блокування податкової накладної необхідно враховувати той факт, що комісія буде приймати рішення на підставі власних переконань і той факт, що ви на вашу думку подали все належним чином, жодним чином не гарантує вам того, що, наприклад комісія регіонального рівня ухвалить рішення на вашу користь.

Грунтуючись на цьому ви повинні розуміти, що рано чи пізно вам доведеться відстоювати свою правову позицію в суді.

Так ось, для того, щоб мати можливість відстоювати свою правову позицію в суді говорити про те, що податкова неправомірно прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки при реєстрації податкової накладної, через судовий порядок, буде саме визнання недійсним, неправомірним і незаконним рішення комісії і зобов’язання зареєструвати ця податкова накладна дату подачі реєстрації.

Це важливо, тому що подаючи податкову накладну без повного пакета документів, або ж неналежним чином зроблені пояснення, байдуже зроблені, які будуть поверхневими і не будуть розкривати суть господарської діяльності, ви даєте комісії податкового органу законні підстави відмовити вам у реєстрації податкової накладної. І в той же час, якщо ви будете подавати повний пакет документів комісії на розблокування податкової накладної в Україні, який буде підтверджувати не тільки саме наявність відносини з конкретним контрагентом, а й ще документи наявності належних трудових ресурсів, наявність належної кількості основних фондів. Ви будете розписувати в поясненнях детально суть вашої діяльності, детально розписувати порядок проведення платежів між вами і вашим контрагентом – це все по суті нівелює законність підстав відмови в реєстрації податкової накладної.

Зрозуміло що шанс того, що комісія податкового органу відмовить вам є, АЛЕ при подачі позову в суд, при наданні такого пакета документів, ви будете свою позицію перед судом аргументувати тим, що:

  • По-перше, комісія не дала чіткий перелік документів, які хотів би бачити, і ви завжди побачите в першому рішенні розгляду скарги комісії регіонального рівня. Здебільшого підстав відмови є неподання тих чи інші документи. в свою чергу, якщо ви подали весь пакет документів з розширеними поясненнями, то це практично буде підставами для отримання позитивного рішення в суді.

Як розблокувати податкові накладні в Україні

  1. Що стосується підстав для розблокування податкових накладних у 2021 році в Україні, якщо ми говоримо про заснування, як включення в список ризикових – то це підстава теж можна оскаржити в судовому порядку. Це зрозуміла судова практика, яка підтримує суб’єктів господарської діяльності. З тієї простої причини, що при детальному аналізі рішень щодо відмови реєстрації податкової накладної, вирішенні про включення підприємств до списку ризикових співробітників податкової по суті не виконуються процедурні вимоги щодо цих питань. Рішення про включення в список ризикових часто не має посилань на конкретну податкову інформацію, як на підставу для прийняття відповідних рішень. суд же розцінює такий як обґрунтована можливість скасування рішення податкового органу.
  2. Що стосується рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, часто обґрунтуванням там вказується ненадання тих чи інших первинних документів без конкретизації, а отже і без чіткого переліку документів, то суб’єкти господарської діяльності не можуть довести дійсність їх діяльності податкового органу без чіткого переліку документів, а це означає що це так само можна вважати підставою для позитивного рішення суду.

Виходячи з цього, думаючи про майбутнє, з метою підготувати для себе правильну грунт надалі, для можливого судового процесу, необхідно готуватися до надання цих пояснень дуже ретельно. Необхідно надавати повний пакет документів, необхідно правильно і грамотно писати пояснення, які будуть свідчити про те, що діяльність підприємства є реальною, знаходиться в правовому полі і націлена на отримання прибутку. Це по суті не дасть можливості співробітникам податкової дати обґрунтоване і законне рішення про блокування податковою накладною.

У той же час, ми всі повинні розуміти, що іноді допускається будь то помилка, технічна помилка, бухгалтерська помилка при оформленні та реєстрації накладної, або ж коли не під достатнім контролем ведуться процеси узгодження, або ж коли відсутні якісь документи, податкові накладні виписуються не в тому порядку і не на тих підставах, або коли рахунок був виставлений на одну суму, а оплата йде на іншу суму. Ясна річ, що всі документи про конкретну діяльність повинні бути ідеальними, не повинні суперечити один одному і з тексту одного повинен виходити текст іншого, розуміння того, що один документ не може існувати без наявності іншого, у вас, як суб’єкта господарювання повинно бути чітко сформованим.

Висновок:
Наявність розуміння у суб’єктів господарювання того, що подібні норми закону дають можливість податкову службу в ручному режимі регулювати діяльність підприємців. Треба розуміти, що справедливість швидше за все ви будете шукати в суді, і для того, щоб правильно зайти в судовому засіданні, щоб захищати себе як того наказує закон і потрапити в те судовій практиці, яка є на сьогоднішній момент, необхідно закладати цеглинки цього фундаменту ще на стадії подачі документів на розблокування податкової накладної в 2025 році.

Більшість суб’єктів господарювання хоча б раз у своїй господарській діяльності стикаються з отриманням запитів від податкової з надання пояснень документального підтвердження тих чи інших господарських операцій.

У чому полягає проблематика цього питання, так це в тому, що суб’єктами господарювання належним чином аналізується ризики, які виникають в той момент.

Перш за все, варто розуміти, що отримання Вами подібного запиту є першим свідченням того, що у вашого бізнесу є певні проблеми та він привернув додаткову увагу з боку податкової. Оскільки подібні запити та напрямки подібних запитів не є примхою податкового інспектора робиться це з чітким дотриманням вимог закону при наявності тих чи інших факторів необхідних для цього. В цьому випадку це або аналіз податкової інформації яка є у податкових органах, аналіз їх баз даних, або отримання такої податкової інформації з зовнішнього джерела, наприклад у вигляді скарги від будь-якого з ваших контрагентів.

Варто розуміти що для направлення подібного запиту і порядок цього напрямку, право напрямки цього запиту, вони чітко регламентовані податковим законодавством, статтею 20 Податкового кодексу, статтею 73 Податкового кодексу, також порядок направлення даного запиту і надання відповіді на дане питання регламентовані порядком періодичного надання інформації податковим органам на їх запит.

Що робити при отриманні запиту від податкової

При отриманні запиту від податкової у суб’єкта господарювання цілком резонно виникає два питання.

Перший: “Як правильно реагувати на дані запити?”
Другий: “Чи варто взагалі надавати інформацію необхідну в даному запиті?”

Деякі суб’єкти господарювання помилково вважаючи що таким чином позбавляє себе від негативних наслідків просто ігнорують даний запит його не отримують. Найчастіше це призводить лише до того, що ситуація суб’єкта господарювання погіршується, посилюється.

Чому? Тому що, по-перше, не отримання даного запиту є лише, з боку податкової, з точки зору податкових інспекторів, є свідченням того що даний суб’єкт господарювання є ризиковим платником податку – це відповідно призводить до включення даного суб’єкта господарювання до переліку ризикових і, відповідно, породжує все негативні зв’язку з цим наслідки, як-то, наприклад відмова в реєстрації податкових накладних.

Тому важливо розуміти що запит податкової в обов’язковому порядку варто отримувати.

Отже, Ви отримали запит від податкової. Що з ним робити? Як правильно на нього реагувати? Однозначно, правильну реакцію, правильну позицію і стратегію щодо реакції на цей запит повинен розробляти ваш юрист. Однак у вас є три основні шляхи.

Перший. Ви отримали запит і просто ігноруєте його, вони не надають на нього відповідь – це не є правильне рішення. Чому? Тому що ненадання відповіді на запит податкової автоматично є підставою у податковій для того, щоб призначити Вам проведення позапланової перевірки. Так, дійсно, 73 статтею Податкового кодексу, пунктом третім передбачено право платника не давати відповідь на запит податкової якщо на думку платника даний запит не відповідає вимогам податкового законодавства, вимогам і підстав позначеним в тому ж пункті 3 статті 73.

Однак Ви повинні самі для себе розуміти, що ті негативні наслідки які породжують відмову відповідати, просто ігнорування запиту, по суті, вони набагато вище ніж просто можливість Ваша правильно написати відповідь на запит податкової в якому позначені ваше з ним незгоду і відмовити податкової в задоволенні їх запит виходячи з мотивів того, що запит суперечить вимогам закону.

Другий варіант реакції на даний запит коли полягає в тому, що Ви після проведеного аналізу даного запиту приходите до розуміння і до думки того, що даний запит не відповідає вимогам закону не тільки з підстав направлення цього запиту, а й по черзі його оформлення або по черзі направлення його Вашу електронну адресу. Відповідно, пишіть письмову відповідь в податкову яка викладає свою незгоду з даними запитом мотивуючи посиланнями на податкове законодавство і по суті відмовляєте в задоволенні запиту податкової.

Така позиція є найбільш прийнятою і вірною, з точки зору юридичної практики, оскільки навіть Касаційний адміністративний суд в складі Верховного суду України неодноразово у своїх рішеннях вказує на те, що якщо запит податкової не відповідає пункту 3 статті 73 Податкового кодексу України, не має чітких посилань на пункти законодавства, яке на думку податкової порушені платником податку, не вказує чітких підстав для направлення даного запиту; не вказує чітких порушень які були встановлені, по суті. Те цей запит є нездійсненним, оскільки без цієї конкретики суб’єкт господарювання не в змозі надати детальні, правильні, повні пояснення стосовно питань, викладених у запиті, і по суті, таким чином, позбавлений права себе правильно захищати.

Виходячи з цього суд (найчастіше) завжди стає на бік суб’єкта господарювання в подібних складних ситуаціях. Тому користуватися цим механізмом варто. У будь-якому випадку варто надати відповідь у якому послатися на свою незгоду.

Також хочемо звернути Вашу увагу, на те, що кількість подібних відмов не регламентоване і не обмежена, тобто якщо кожен наступний запит податкової будете вважати, що не відповідає вимогам закону Ви повинні це викладати у своїх відповідях і таке право у Вас є.

Третій варіант реакції на отриманий запит. Я не прихильник подібної реакції, проте бувають випадки коли суб’єкти господарювання помилково вважаючи що у них все добре, їх господарська діяльність законна та обґрунтована, у них немає ніяких порушень і вирішують піти назустріч податкової й віддати чітко все що від них вимагається, тобто дати пояснення, віддати документи первинні. У чому помилковість дана даної реакції, на моє особисте переконання, так це в тому, що коли ви надаєте податковому органу всі вони вимагають первинні документи Ви по суті даєте їм можливість провести позапланову невиїзну перевірку вашої господарської діяльності.
Всі ви повинні розуміти, що напрямок вам запиту практично завжди є лише дотриманням процесуальної необхідності для того, щоб назначити Вам позапланову перевірку.

Яка це буде перевірка: виїзна або невиїзна, вже залежить від Вас, тому що якщо Ви надаєте всі документи, швидше за все, це буде не виїзна перевірка. Якщо ви документи не надасте перевірка, швидше за все, буде виїзна, оскільки акт податкової повинен містити в собі посилання на первинні документи.

І так, Ви все-таки прийняли для себе рішення відповісти податкової, дати всі пояснення, дати всі документи. Робити це теж варто за певними правилами.

Як правильно відповідати на запити податкової

  • Перше на що варто звертати увагу, так це на те, що Ваші пояснення повинні бути максимально деталізовані та мати посилання на всі документи господарські, які ви будете надавати податковій. Для чого? Для того, щоб максимально прибрати можливість у співробітників податкової якимось чином, так чи інакше, трактувати Ваші господарські операції й давати їм якісь висновки та аналіз які не відповідають дійсності.
  • Друге, на що варто звернути увагу, так це на те, що всі первинні документи, на які Ви будете посилатися в поясненнях і які Ви будете надалі надавати податковий – вони повинні бути належним чином оформлені, вони повинні містити в собі всі реквізити обов’язкові – які передбачені законом для даних первинних документів. Також вони повинні не мати під собою будь-яких системних помилок і бути пов’язані логічно і послідовно один з одним, не мати якихось не стикувань, оскільки будь-які не стикування в цих первинних документах, однозначно, будуть покладені в основу акту перевірки, як доказ порушення податкового законодавства, докази фіктивності ваших господарських операцій, і по суті, буде підставою для того, щоб надалі залучити Вас до відповідальності у вигляді нарахування податків і штрафів.
  • Третє, на що варто звертати увагу, так це той момент, що якщо Ви вже для себе вирішили надавати в податкову пояснення і первинні документи, то первинні документи варто представляти все що у вас є, то є надавати максимально повний пакет документів, який буде свідчити про те, що здійснена Вами господарська операція була реальна, мало під собою ділову мету. Ці документи повинні не тільки складати з договору акту прийняття-передання послуг, оплати, і чого б там не було, до цих документів доцільним є приєднання всіх документів які оформлялися в процесі здійснення господарської операції (господарської операції).

Навіть документи підтверджують Ваш переговорний процес з вашим контрагентом, документи, що підтверджують якісь журнали внутрішнього обліку, які ведуться на Вашому підприємстві та побічно будуть підтверджувати те, що ця операція здійснювалася – їх теж варто надати до цього запиту.

Для чого це робиться? Чому це важливо? Тому що Ви повинні розуміти, що швидше за все, після отримання Вашого запиту податкова все одно призначить Вам перевірку і буде донараховувати Вам податки та штрафи. Надалі Ви будете змушені оскаржити висновки цього акта перевірки в судовому порядку. І ось, в той момент, коли ви будете в суді надавати якісь первинні документи не надані вами до відповіді на запит або під час складання акта перевірки, проведення перевірки, суд може просто їх не взяти до уваги й не розглядати як доказ, мотивуючи це тим, що ці документи, по суті, були відсутні на момент проведення перевірки.

І в завершенні хочеться звернути Вашу увагу на те, що по суті, єдиним негативним наслідком реакції (правильної, неправильної) на запит податкової, буде тільки призначення позапланової податкової перевірки.

Однак, правильність реакції, правильність аналізу даного запиту і правильність підготовки до відповіді на дане питання все-таки варто довірити професійним адвокатам по податках.

Сьогодні не рідкість, що після закінчення часу відносини в родині можуть не скластися. Але в таких випадках не варто нехтувати спілкуванням з дітьми.

Зараз законодавство передбачає кілька варіантів яким можна визначити форми участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною:

  • висновок нотаріально посвідченого договору про реалізацію батьківських прав та виконання обов’язків;
  • вирішення спору про виховання дітей шляхом подання заяви до органу опіки;
  • звернення до суду з заявою про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною;
  • За висновком договору, то він повинен мати письмову форму і обов’язково нотаріально посвідчений. У договорі узгоджується час і дні зустрічей, спільний відпочинок, тимчасове проживання і інші деталі виховання. Не слід забувати про наслідки його невиконання. Сімейним кодексом передбачено, якщо один з батьків у кого постійно проживає дитина, порушує умови договору, то він повинен понести витрати по відшкодуванню іншому заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

Щоб вирішити суперечку за допомогою органів опіки у справах дітей необхідно подати заяву до органу опіки за місцем проживання дитини для того щоб визначити спосіб участі у відносинах з дитиною, одного з батьків, який проживає окремо. Для звернення необхідно зібрати пакет документів: копію паспорта заявника; довідку з місця проживання; копію свідоцтва про розірвання шлюбу (у разі розірвання шлюбу) копію свідоцтва про народження дитини.

Органами проводитися бесіда з батьками, Враховується Ставлення батьків до дитини, стан здоров’я батьків, вік дитини, Ставлення дитини до батьків и інші обставинні, Які могут вплінуті на Прийняття решение. После цього комісія на засіданні пріймає решение про призначення Певного графіка для спілкування з дитиною.

Варто відзначити, що хоча таке рішення є обов’язковим, в разі перешкоджання в спілкуванні когось із батьків, виконати його примусово майже неможливо. Ні органи Державної виконавчої служби, ні правоохоронні органи не в змозі змусити батьків дотримуватися рішення органу у справах дітей. У такій ситуації єдиним виходом є подача позову про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною в суд.

Для того, щоб подати в суд заяву, необхідно зібрати пакет документів: копію паспорта заявника, копію ідентифікаційного коду заявника; копію свідоцтва про народження дитини; копію свідоцтва про розірвання шлюбу (при наявності); копію документа, що підтверджує право на житло; копію довідки про несудимість; копію медичної довідки (нарколог, психіатр, терапевт) характеристику з місця роботи; копію довідки про доходи; копію рішення органу у справах дітей (при наявності).

Підставами для відмови суду в задоволенні позову є встановлення причини вважати, що такі зустрічі можуть негативно впливати на психологічний і фізичний стан дитини. Зокрема, такими причинами можуть вважатися жорстоке поводження з дитиною, хронічний алкоголізм або наркоманія, примус дитини до жебрацтва або бродяжництва та інші.

У кожному разі суди індивідуально підходять до вирішення питань, тобто якщо особа навіть вживає алкогольні напої, суд може визнати за необхідне встановити зустрічі в присутності другого з батьків і значно зменшити час зустрічей.

Варіантів зі спілкування з дитиною кілька. Тобто вам надано право визначити бажаний вами графік і способи спілкування.
Наприклад:

  1. побачення з дитиною кілька разів на тиждень в узгоджений час;
  2. побачення з дитиною в неробочі та святкові дні в узгоджений час;
  3. тимчасове проживання дитини у того з батьків, хто проживає окремо, певну кількість днів
  4. спільний відпочинок з тим із батьків, який проживає окремо, певну кількість днів

Також важливо, що законом не встановлено обмежень у часі наданого для спілкування. Тобто суд, враховуючи обставини може скоригувати графік певний вами в позові.

У разі якщо рішенням суду встановлено графік, але той з батьків, який проживає з дитиною порушує його, слід вживати заходів з примусового виконання рішення. Перш за все, необхідно звернутися до виконавчої служби, щоб виконати рішення в примусовому порядку. Якщо ж і надалі рішення не виконується, то варто звернутися із заявою в поліцію про відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 382 (невиконання судового рішення) Кримінального Кодексу України.

 

В умовах економічної нестабільності популярною темою є збільшення або зменшення розміру аліментів на дитину.

Важливо пам’ятати, що розмір аліментів не є стабільним, навіть якщо аліменти були визначені рішенням суду.
Згідно з чинним законодавством України розмір аліментів може бути збільшений або зменшений з певних причин.

Однією з підстав для збільшення / зменшення розміру аліментів є зміна матеріального стану платника аліментів або дитини. Щоб довести зазначені обставини необхідно отримати відповідні письмові документи (довідку про доходи, інформацію про придбання / продажу цінного майна, інші документи, що підтверджують зміну матеріального стану). У суді можна допитати свідків, які близько знають сторін судового спору. Істотним аргументом для зменшення розміру аліментів є створення батьком дитини нової сім’ї на яку буде йти значна частина матеріальних ресурсів.

Не менш важливим аргументом для збільшення / зменшення розміру аліментів служить зміна стану здоров’я платника або одержувача аліментів. На словах суддя не повірить в надумані хвороби, потрібно обов’язково звернутися до лікаря і задокументувати факт наявності захворювання.

Слід пам’ятати, що наявність серйозних хвороб є не тільки підставою для збільшення розміру аліментів, але й служить вагомим приводом для стягнення додаткових витрат на дитину. Це окреме від аліментів поняття, яке є незалежним видом витрат на утримання дитини. Наявність захворювань ні в якому разі не доводиться за допомогою показань свідків, тільки письмові докази і в крайньому разі допит лікаря.

Для збільшення / зменшення розміру аліментів, які встановлені договором або рішенням суду необхідно подати в суд позовну заяву.

Судовий збір за подання такої заяви не оплачується. Для підготовки якісного позовної заяви слід звернутися до адвоката по аліментах, адже від аргументів, викладених у позові, в значній мірі залежить успіх судового процесу.

Слід пам’ятати, що в суді потрібно підтвердити те, що діюча ситуація по аліментах відрізняється від ситуації, яка склалася під час попереднього суду. Інакше кажучи, повинні з’явитися нові обставини (збільшення доходу платника аліментів, погіршення стан здоров’я дитини і т.д.), які прямо впливають на матеріальну потребу дитини в отриманні аліментів і матеріальну можливість платника аліментів платити бажану суму.

Судовий розгляд в середньому триває близько року. Тривалість слухань обумовлюється значною бюрократичною і спробами іншого боку затягнути терміни розгляду справи.

Розмір аліментів будуть змінений з моменту вступу в законну силу рішення суду (30 днів з моменту прийняття судового рішення). У разі, якщо було відкрито виконавче провадження по стягненню аліментів, особа, яке виграло суд про зміну розміру аліментів має буде отримати відповідний виконавчий лист і віднести його до виконавчої служби. Виключно в такому випадку, виконавець робить перерахунок боргу по аліментах.

Законом передбачено певні рамки збільшення і зменшення розміру аліментів. Розмір аліментів не може бути менше половини прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. При цьому, розмір аліментів може бути встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та вище тільки в разі достатності заробітку платника аліментів. Достатність заробітку це досить суб’єктивне поняття, яке свідчить про наявність доходів не менше 7-8 тисяч гривень на місяць.

Слід пам’ятати, що зміна розміру аліментів може бути пов’язано зі зміною способу стягнення. Тобто в суді може бути змінений спосіб стягнення аліментів з твердої фіксованої суми на частину від доходу і назад. Наприклад, якщо на час першого суду батько дитини не був офіційно працевлаштований, то суд швидше за все стягнув аліменти у фіксованій сумі. Надалі за умови працевлаштування платника аліментів може бути ініційований новий судовий процес під час якого стягнення аліментів буде змінено з фіксованої частини на частку від доходу. В результаті зміни способу стягнення аліментів може змінюватися їх розмір – збільшуватися або зменшуватися.

Окремо слід сказати, що на розмір аліментів впливає наявність у платника аліментів інших осіб, які перебувають на його утриманні. Це можуть бути непрацездатні батьки, дружина, неповнолітні діти платника аліментів. В обов’язковому порядку перебування на утриманні має бути підтверджено відповідними документами до яких належить вирішення суду і постанова виконавця про стягнення аліментів на утримання таких інших осіб.

Таким чином дамо нашим читачам кілька порад:

Для підготовки документів до суду шукайте компетентного адвоката. Тільки грамотний юрист може правильно підготувати позовну заяву і всі необхідні клопотання.
адвокат зможе витребувати всю необхідну інформацію без зайвих труднощів і тяганини. Органи державної влади зобов’язані відповідати на запити адвоката.
для зміни розміру аліментів повинні бути вагомі підстави. Доводи “на словах” про поліпшення чийогось матеріального стану не приймаються судом до уваги.
збільшення розміру аліментів має відповідати кількості майна, яке перебуває у власності у платника аліментів. Інакше кажучи, бувають ситуації, коли рішення суду про збільшення розміру аліментів отримати простіше ніж його виконати.
при стягненні аліментів після отримання судового рішення радимо вам звернутися до приватного виконавця. На сьогоднішній день вони на порядок ефективніше виконують судові рішення ніж державна виконавча служба.

Україна, як і весь світ зараз переживає не найкращі часи. Всі сили країни спрямовані на боротьбу з коронавирусной хворобою і її наслідками.

Так, Верховна Рада прийняла Закон в яких карантин був визначений як форс-мажор.

З метою забезпечення системного підходу були внесені зміни в деякі закони, за допомогою яких, законодавець спробував охопити всі сфери діяльності включаючи.

Законодавець вказав, що особа, яка потерпіла крах у введенні господарської детальності, може бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання зобов’язань у разі наявності надзвичайних обставин не залежних від нього.

При цьому, варто підкреслити, що такі обставини звільняють лише від наслідків невиконання умов договору (наприклад виплати пені), але не звільняють від виконання договору в цілому.

Перш за все, варто визначитися з понятійним складовими слів і словосполучень “форс-мажор”, “форс-мажорні обставини”, “обставини непереборної сили”.

Чи тотожні ці поняття?

Згідно з роз’ясненнями, які дав сьомий апеляційний адміністративний суд 27/03/2020 року – то вони є тотожними, тобто однаковими.

До форс-мажорних відносяться обставини, які призвели до невиконання зобов’язань, зазначених в договорі.

Якщо юридична чи фізична особа зможе з об’єктивної сторони довести, що невиконання взятих на себе зобов’язань виникло і не залежить від його волі та ту обставину може бути форс-мажором.

Тобто, важливим для визначення форс-мажору є наявність належних доказів, за допомогою яких можливо встановити відсутність волі особи в виникненні тих самих обставин.

Відповідно до існуючої судової практики, єдиним належним доказом, що підтверджує виникнення форс-мажору це висновок (або ж сертифікат) Торгово-промислової палати України, далі -ТПП.

Саме цей орган уповноважений засвідчувати причинно-наслідковий зв’язок між подією і не неможливістю виконати умови договору. На підтвердження такого посвідчення видаються сертифікати суб’єктам господарювання.

Структуру ТПП України складають 24 обласних і одна палата в м.Києві.

ТПП засвідчує обставини непереборної сили так званий форс-мажор за допомогою Регламенту.

Які документи потрібні для отримання сертифіката в торгово-промисловій палаті?

Для того щоб отримати сертифікат суб’єкта господарювання або фізичній особі необхідно звернутися в ТПП із заявою та додати до неї документи, які будуть служити доказами наявності зв’язку між нездійсненними зобов’язаннями і обставинами, на які сторона посилається як на причину невиконання умов контракту.

Обов’язок такого доведення лежить на заявника як на особу, яка подає заяву. Відповідальність за зміст заяви покладається на заявника.

Результатом звернення з такою заявою з належними доказами (документами, які долучені заявником), є сертифікат ТПП про існування форс-мажору.

Важливо врахувати, що навіть належне підтвердження не звільняють від виконання договірного зобов’язання.

Висновок ТПП дозволить лише відстрочити виконання зобов’язання.

Якщо форс-мажорні обставини привели до порушення виконання зобов’язання, то відповідальність за таке порушення не настає (відповідальність може бути встановлена ​​Законом або передбачена договором).

Термін видачі сертифіката з дня звернення, становить сім днів.

Заява встановленої типової форми підписується керівником підприємства. При наявності печатки, проставляється на заяві друк.
У разі якщо заяву подає фізична особа, то вона повинна бути підписана власноручно.

Також, звернеться з таким заявам в інтересах фізичної або ж юридичної особи може особа з належними повноваженнями.

Для подачі заяви потрібно заповнити бланк-заяви який можна отримати в регіональному відділенні ТПП або ж завантажити його з офіційного сайту Торгово-промислової палати України перейшовши за посиланням https://ucci.org.ua.

Також перейшовши за цим посиланням, можна ознайомитися зі зразками заповнених заяв.

Відповідно до судової практики, яка сформувалася на даний момент часу, саме висновок ТПП є єдиним доказом підтверджує наявності форс-мажору, так як в ньому буде встановлена ​​та сама причинно-наслідковий зв’язок.

Відповідальність за достовірність обставин, за необхідну кількість фактів, викладених в заяві та документах, доданих до нього, несе заявник.

Правильність завірення документів покладається виключно на заявника.

ТПП залишає за собою право на залишення заяви без розгляду. До часто зустрічається причин можна віднести такі як: неналежне або ж неповне заповнення заяви, або відсутність необхідних документів, які передбачені в бланку заяви.

У разі, коли заява залишається без розгляду, то ТПП зобов’язане повідомити про це письмово заявника.

Видача сертифіката про форс-мажорних обставин здійснюються відповідно до затверджених тарифів встановленими ТПП.

У оплачувану послугу входить: розгляд самого заяви, посвідчення обставин непереборної сили та видача самого сертифіката.
З актуальними тарифами можливо ознайомитися на офіційному сайті Торгово-промислової палати України.

Отримати бажаний сертифікат можливо в звичайному або ж терміновому режимі, від цього збільшується ціна.

Суб’єкти малого підприємництва сплачують лише за розгляд заяви з доданими документами, а сам Сертифікат видатися безкоштовно.

Заявник у разі отримання обґрунтованої відмови у видачі сертифіката має право повернути гроші, які були ним сплачені при подачі заяви. Для цього необхідно звернутися в ТПП з письмовим зверненням.

Стрибки курсу валют, відсутність на рвнке товарів, що не віполненіе боржником зобов’язань, мінливість економічного стани не ставитися до обставин, які підтверджуються сертифікатом ТПП.

Куди звертатися, щоб підтвердити форс-мажорні обставини
Варто також врахувати, що форс-мажорні обставини можуть бути вказані в тексті договору, а значить узгоджені сторонами при його підписанні.
Підсумовуючи вищесказане, з огляду на рекомендації хотілося б вказати, про необхідність суб’єктам господарювання проведення аналізу діючих договорів з контрагентами в розрізі переліку форс-мажорних обставин, порядку і термінів їх підтвердження та повідомлення іншої сторони.

Оренда нерухомості – стандартне рішення для українців, у яких немає власної житлоплощі.

За незалежними опитуваннями, житлову нерухомість орендує близько 40% жителів країни у віці від 18 до 50 років.

І основна проблема, з якою вони стикаються, крім пошуку тимчасового місця проживання – підготовка договору оренди квартири.

Як його скласти, навіщо він потрібен і які підводні камені виникають при апеляції до письмовою згодою в конфліктних ситуаціях, читайте нижче.

Договір найму чи оренди: чи є різниця

При зборі даних в Мережі про підготовку угоди на знімання житла зіткнетеся з наступними термінами – договір найму і договір оренди.

Різниці між ними немає.

У цьому матеріалі ми будемо застосовувати термін: договір оренди квартири.

У документі можна прописувати як договір оренди, так і договір найму. Врахуйте цей невеликий аспект при складанні та посвідченні у фахівця документів, що мають юридичну силу.

Навіщо укладається договір оренди квартири

Договір оренди квартири – документ, в якому зазначаються права та обов’язки всіх учасників угоди: орендодавця (власника нерухомості) і квартиранта (громадянина, який знімає житлову площу).

Ключова мета договору оренди квартири – залагодити конфлікти між власником житлового приміщення і громадянином, що орендують житлову площу, без звернення до суду.

І важливо відразу прописати всі аспекти, через які з’являються розбіжності. Наприклад, чи можна власнику навідуватися «в гості», поки вас немає вдома? Або хто платить за ремонт кліматичної техніки, холодильника, електрочайника, якщо вона вийшла з ладу.

Крім договору оренди, коли назріває конфлікт, уважно читаємо гл. 59 Цивільного кодексу України «Про наймі, оренді житла», де детально розповідає про права та обов’язки кожної сторони, що бере участь в угоді.

Які дані розміщуються в договорі оренди

У договорі оренди квартири вказуються такі інформаційні дані:

  • адреса квартири, будинки і будь-якого іншого житлового об’єкта: його площа, кількість кімнат;
  • реквізити документів, що підтверджують право власності (назва документа, номер в реєстрі, дата його реєстрації);
  • паспортні дані громадян, які орендують тимчасове житло;
  • термін дії договору. І в цьому пункті є один нюанс: за ст. 821 Цивільного Кодексу України, якщо терміну оренди нерухомості в договорі немає, то документ вважається за замовчуванням підписаним на п’ять років. Якщо власник об’єкта планує виселити мешканців, то йому треба повідомити про наміри за 90 днів до того, як закінчиться термін дії договору оренди квартири. Інакше термін договору продовжується автоматично без зміни умов і на такий же термін;
  • сума оренди житла в гривнях або в доларовому еквіваленті в залежності від обраної валюти для оплати знімного об’єкта;
  • обов’язки сторін по догляду за житлом: хто несе відповідальність за ремонт побутової техніки, сантехнічних пристроїв, меблів, установки кліматичного обладнання тощо;
  • відповідальність за витрати на утримання житла: хто оплачує комунальні платежі, а хто – ремонтні роботи.

Також в типовому договорі оренди житла вказується додаткові дані:

  • показання лічильників перед здачею житла в оренду;
  • дозвіл або заборона на суборенду – здачу квартири квартиронаймачами третім особам;
  • перелік побутових приладів і меблів, які передаються в користування орендарям. Описується їх стан – наявність / відсутність пошкоджень, термін експлуатації;
  • частота і час візитів власника житла;
  • умови для підвищення оплати житла. Наприклад, збільшення вартості комунальних послуг, коливання курсу іноземної валюти більше, ніж на 10% і т. Д;
  • причини для розірвання договору оренди квартири і механізм врегулювання цього питання – термін, коли квартиранти звільняють житлову площу;
  • сума застави і процедура його повернення – термін виплати після розірвання угоди. Також в документі вказується сума і валюта, в якій виплачується заставу.

І перед підписанням договору на оренду квартири важливо переконатися, що ви маєте справу з власником житлового об’єкта. Він надає документи, що підтверджують право власності:

  • договір купівлі-продажу житла, міни, дарування, заповіт;
  • виписку з Єдиного державного реєстру майнових прав;
  • паспорт.

Якщо здачею житла займається третя сторона, то крім перерахованих документів, у нього на руках повинна бути генеральна довіреність від власника нерухомості, завірена нотаріально.

Яку інформацію потрібно обов’язково обговорити перед заповненням паперів

Є ряд питань, які слід обговорити до укладання угоди, щоб усунути причини для спірних ситуацій:

  1. хто оплачує комунальні платежі: якщо мова про тривалій оренді житла, тоді оплата «комуналки» покладається на наймача житлового об’єкта за умови, що це прописано в документі. Але орендодавець і квартиронаймач завжди можуть обговорити умови оплати комунальних платежів. Наприклад, квартирант оплачує рахунок за світло і воду, решту платежів бере на себе власник;
  2. хто повинен робити ремонт в орендованому житловому об’єкті: згідно зі статтею 819 Цивільного кодексу України, ремонт житлового приміщення – кімнати, квартири, котеджу, дачного будинку, переданого в оренду, здійснюється наймачем, а капітальний ремонт житла робить орендодавець. Але є і одне умови, якщо це ці умови прописані в документі здачі-оренди житлового об’єкта.

Якщо ці два питання орендодавець і квартиронаймач вирішать відразу, то ключові причини для конфлікту виключаються.

Які права отримують квартиронаймачі після укладення договору

Після укладання угоди квартиронаймачі мають право:

  • користуватися житловою площею, побутовими приладами, меблями за цільовим призначенням;
  • підселювати в квартиру третіх осіб і здавати житло в суборенду з дозволу власника житлового об’єкта і при укладанні письмового документа терміном не менше, ніж на 1 рік. У разі здачі житла в суборенду потрібно укласти два договори: між власником житла і орендарем, орендарем і субарендатором;
  • вимоги фінансову компенсацію в разі, коли здоров’я або життя було завдано шкоди через неналежний стан житла;
  • вимагати знизити вартість оренди, якщо якість житлового об’єкта знизилося і безпосередньо впливає на якість життя;
  • переукладати договір на новий термін.

Також квартиранти мають право отримати компенсацію від власника нерухомості за покупку і установку техніки, побутових приладів, обладнання, що поліпшують стан житлового об’єкта та умови перебування в ньому.

Власник житлового об’єкта має право частково компенсувати покупку і установку додаткових приладів або включити її в рахунок орендної плати. Такий порядок прописаний в 3-й частині статті 778 Цивільного кодексу України.

В яких випадках укладається договір на оренду квартири

Ми рекомендуємо складати і підписувати цей документ у всіх випадках, незалежно від того домовляєтеся ви про оренду житла безпосередньо з власником або через рієлтора.

У першому випадку вам доведеться знайти, прописати всі умови знімання житла і завірити договір на оренду квартири у нотаріуса самостійно.

У другому випадку ви заповнюєте договір оренди разом з власником житла і ріелтором. Засвідчення документа у нотаріуса в цьому випадку тільки за бажанням квартиронаймача.

Але найчастіше складання договору на оренду квартири з ріелтором має умовний характер, оскільки він не несе відповідальності, якщо після підписання документа виникне спірна ситуація. Залучати його до відповідальності не маєте права.

Тепер важливе питання: що ж робити, щоб договір оренди квартири отримав юридичну силу і в спірних ситуаціях ви змогли з його допомогою відстояти свої права і інтереси.

Де знайти зразок договору оренди квартири

Згідно зі статтею 811, глави 59 Цивільного Кодексу України, договір оренди квартири укладається у письмовій формі і посвідчується у нотаріуса. Після цього фахівець повідомляє податкові інстанції про підготовку договору оренди.

Якщо плануєте заповнити договір на оренду квартири разом з власником нерухомості відразу після затвердження всіх умов угоди, а запевнити документ у нотаріуса самостійно, вам потрібно:

  • скачати договір оренди квартири;
  • роздрукувати документ;
  • внести в документ всі необхідні дані;
  • підписати папір.

Потім – завірити договір оренди у нотаріуса.

При цьому власнику житла необхідно сплатити:

  • внесок до Пенсійного фонду: він становить 1% від суми угоди для кожного з платежів. Якщо власник отримує за оренду житла 5000 Грн на місяць, то сума відрахувань до Пенсійного фонду – 50 грн;
  • військовий збір – 1,5%;
  • держмито – 0,01% від суми договору оренди.

Також власник квартири оплачує обов’язковий податок. Його розмір залежить від обраної системи оподаткування.

Для фізичних осіб він становить 18% від об’єкта оподаткування. Але якщо дохід фізичної особи перевищує позначку в 10 мінімальних зарплат, то розмір сума виплат збільшується до 20%.

Врахуйте, що послуги нотаріуса оплачуються окремо за домовленістю сторін – вони поділяють оплату порівну або хтось оплачує всю вартість послуг. Сума за роботу фахівця обговорюється в індивідуальному порядку.

Нижче ви можете завантажити розроблений нами договір оренди квартири. Вам надається можливість вибрати між «базової» і «розширеної» версією, які в свою чергу мають наступні відмінності.

  1. Базовий – стандартна відповідальність орендаря, менша кількість регульованих договором ситуацій, не містить додатків
Договір оренди квартири (Basic)Download
Акт прийому-передачі квартириDownload
Акт прийому-передачі (повернення)Download
  1. Розширений – розширена відповідальність орендаря, більшу кількість передбачених і регульованих ситуацій, містить додаткові додатки до договору, які допомагають ще краще врегулювати взаємовідносини сторін
Договір оренди квартири (Pro)Download
Акт прийому-передачі квартири (Pro)Download
Акт прийому-передачі (повернення) (Pro)Download
Перелік матеріальних цінностейDownload
Правила поведінкиDownload

Яке буває покарання за нелегальну здачу житлової площі

Нелегальна здача нерухомості в оренду – поширена практика. В цьому випадку скачується зразок договору оренди квартири і заповнюється сторонами самостійно або всі необхідні дані вносить ріелтор.

Якщо після укладення угоди документ не завіряється у нотаріуса, а в податкові служби надходить інформація про нелегальну здачі житла, то власник оплачує штраф в розмірі 19,5% від загальної суми за оренду житла за конкретний період часу.

Приклад: якщо за здачу житлового об’єкта власник отримує 5 000 грн, а термін оренди житла – 12 місяців, то він оплачує 11 700 грн: 5 000 х 12 = 60 000 грн. 19,5% від 60 000 грн – це 11 700 грн.

У випадку з офіційним посвідченням сума податків менше в кілька разів. Збори в Пенсійний фонд і військовий збір складає всього 2,5% від загальної суми оренди за конкретний період.

Візьмемо аналогічну суму за місяць знімання житла – 5 000 грн, і такий же період – 12 місяців. 2,5% від 60 000 грн. це всього 1500 грн.

І якщо додати одноразову оплату послуг нотаріуса, то отримаємо суму в 1800-1900 грн, що набагато нижче, ніж сума штрафу.

Можливі й інші покарання:

  • штраф за адміністративне порушення в розмірі від 51 до 136 грн;
  • всі неоплачені податки і зверху – штрафні санкції;
  • штраф від 17 000 до 34 000 долл, якщо сума несплачених податків значна.

Але перед тим, як виставити штрафні санкції податкові органи повинні довести сам факт нелегальної здачі житла, перевіривши всі факти.

Як правило, навіть в разі доведення провини власника нерухомості, штрафи незначні. Але завжди краще перестрахуватися і зробити все, як наказано законодавчим актами.

Чи має договір, не завірений у нотаріуса, юридичну силу

Так має. Але в шаблоні договору в цьому випадку детально прописується кожен пункт, щоб в разі конфліктної ситуації, оперативно вирішити проблему.

Що стосується терміну дії типового договору оренди квартири, складеного без завірення нотаріуса, він вказується внизу документа. Це може бути 1, 3, 5 років. І якщо через місяць після закінчення терміну дії договору квартиранти не покинув житло, то договір на оренду квартири продовжується на автоматично на строк, зазначений у документі.

Що робити, якщо виникла спірна ситуація

В цьому випадку потрібно сідати за стіл переговорів, і пропонувати рішення, які влаштували обидві сторони.

Якщо не вдалося домовитися, то рішення конфліктної ситуації переноситься в суд.

Судові засідання тривають до тих пір, поки сторони не знайдуть компроміс або до закінчення терміну дії договору оренди квартири.

Весь час, поки тривають судові засідання, квартиранти на законних підставах можуть знаходиться в житловому об’єкті.

Які існують ризики для орендодавця при укладенні офіційного договору оренди квартири

Коли власник здає житло, то він неохоче підписує договір оренди квартири і запевняє його у нотаріуса.

У нього є на це кілька причин.

Перше – квартиранти отримують майже необмежені права, оскільки в разі судових розглядів, вони залишаються на території житлового об’єкта.

Друге – договір про оренду квартири, завірений у нотаріуса дає право квартиронаймачам прописатися в квартирі і прописати неповнолітніх дітей без згоди власника житлового об’єкта.

Третє – в разі несплати за знімання житла виселення квартиранта вирішується через суд. А, як відомо, судові розгляди можуть тривати по кілька місяців. В цей час орендодавець залишається без прибутку.

Який договір на оренду житлового об’єкта безпечний для власника

Одне з рішень проблеми – висновок договір оренди квартири в Україні в 2026 році на термін від 1 до 11 місяців. Виселити квартирантів можна вже після двох затриманих оплат. При цьому періодичність виплат можна прописати на свій розсуд – наприклад, кожні два тижні або раз на місяць.

Також можна оформити договір про оренду квартири на 1 місяць і повторно заповнювати його кожен місяць, приймаючи гроші і зберігаючи заставну суму.

Для цього можна завантажити і роздрукувати шаблон договору. Його підготовка займе від 15 до 30 хвилин з повторним обговоренням ключових моментів.

Якщо відмовитися від договору про оренду квартири, то можна сплатити штрафи в розмірі від 51 до 34 000 грн.

Як розірвати договір оренди житлового об’єкта

Розірвання договору оренди квартири за бажанням однієї сторони – заборонено.

Якщо власник житла планує призупинити операцію, він повинен повідомити квартирантів за три місяці про своє рішення, або послатися на інформацію, викладену в конкретному пункті підписаного документа на знімання житла.

Якщо квартиранти погоджуються на умови, запропоновані власником житлового об’єкта, то договір розривається в двосторонньому порядку. Якщо – ні, то спірна ситуація вирішується через суд.

В яких випадках орендодавець може розірвати договір

Згідно зі статтею 783 Цивільного Кодексу України власник житла має повне право вимагати розірвання договору оренди квартири, якщо квартиронаймач:

  • використовує приміщення не за призначенням або всупереч умовам, визначеним у документі;
  • без дозволу передав житловий об’єкт у користування третій стороні;
  • своїми діями створює загрозу для добробуту приміщення.

І, як уже зазначили, є два шляхи для припинення дії документа – переговори або судовий розгляд.

В яких випадках квартиронаймач може розірвати договір

Відмовитися від знімання житла квартирант може в будь-який час. Але попередити власника житлового об’єкта потрібно заздалегідь – за 3 місяці до виселення або протягом терміну, прописаного в документі, в усній або письмовій формі.

Але є один нюанс: якщо орендодавець не погодитися розривати угоду, тоді розгляду переносяться в суд, і важливо довести, що повідомлення про виїзд було зроблено в строк. Інакше орендодавець може вимагати виплату за три місяці вже після виїзду квартирантів.

Згідно зі статтею 784 Цивільного Кодексу України, достроково розірвати угоду квартиронаймачі мають право в наступних випадках:

  • коли власник житла здав житловий об’єкт в неналежну якість;
  • якщо орендодавець відмовляється проводити капітальний ремонт приміщення;
  • коли власник житлової площі постійно або час від часу порушує умови, прописані в угоді.

Що відбувається, коли житло здається без оформлення письмової угоди

За статистикою договір оренди квартири в Україні в 2026 році укладає від 10 до 30% власників житлової площі. Всі інші залишаються «в тіні».

Вони не скачують і не заповнюють зразок договору оренди квартири, а всі умови здачі житла обговорюють в усній формі.

У цьому випадку власники житла повністю контролюють ситуацію, оскільки:

  1. стабільно отримують оплату за найм житла, якщо квартиронаймачі відповідальні люди;
  2. отримують депозит (оплата за останній місяць оренди житла) і залишають його собі в разі псування майна;
  3. вони не отримують повістки з податкових служб, оскільки довести факт здачі житла в оренду – неможливо;
  4. вони мають право піднімати суму оренди житлового об’єкта, коли завгодно – раз на місяць, раз на півроку, раз на рік. Це рішення не регламентується ніякими документами;
  5. власник житла має право виселити квартирантів в будь-який момент з попередженням або без.

Якщо квартиронаймачі перестають платити за орендоване житло, то власник нерухомості може вирішити питання будь-якими способами: 1) мирно: оголосивши термін виселення; 2) силовими методами.

Чим відрізняється формат договору про найм житла в різних містах країни

Цей письмовий документ складається по одному зразку. Різниця може бути тільки в додаткових умовах оренди житлового об’єкта, які стосуються вартості житла, умов оплати комунальних платежів, ремонту, покупки додаткового устаткування для квартири, будинку, котеджу.

Укладати договір оренди квартири чи ні

Це – особиста справа кожного власника нерухомості та квартиронаймачів.

Якщо власнику житлового об’єкта важливо зробити все по закону і уникнути тиску з боку податкових служб, тоді укладення договору оренди квартири і його запевнення у нотаріуса – вірне рішення.

Якщо власник житлового об’єкта впевнений, що вирішить будь-які непорозуміння з орендарями без сторонньої допомоги і йому досить усної угоди, тоді письмовий документ йому ні до чого.

Що стосується квартиронаймачів, то для них договір оренди квартири – це страховка від раптового підвищення плати за житло, збільшення списку комунальних послуг, за які вони зобов’язані платити, і виселення в будь-який момент.

Також з цим документом вони можуть звернутися до суду, і використовувати його в якості доказу своїх доводів. І з ним врегулювати конфліктну ситуацію через суд буде набагато легше. Особливо, коли мирні переговори закінчилися нічим.

Рекомендуємо ще раз уважно перечитати статтю, виписати для себе всі плюси і мінуси підписання договору оренди квартири, і прийняти відповідне рішення. Якщо Вам необхідна юридична допомога – ви завжди можете звернутися за юридичною допомогою до адвоката в Харкові.