CEO Riyako & Partners, адвокат Євген Ріяко, виступив із авторською колонкою у ZN.UA про нову хвилю тиску правоохоронців на оборонні компанії та про те, як бізнесу підготуватися до обшуку. Нижче — коротко головні тези, а повну версію можна прочитати за посиланням наприкінці.
Період «негласного імунітету» для оборонного сектора завершується
У 2022–2024 роках правоохоронці активно перевіряли оборонні компанії, після чого настало відносне затишшя — кількість кримінальних проваджень у сфері мілтеху помітно скоротилася. Але, як зазначає Євген Ріяко, влітку 2026 року галуззю прокотилася нова хвиля обшуків, і найрезонанснішим епізодом стала операція в одного з найбільших виробників, Vyriy Industries. Це сигнал для всього сектора: часи, коли оборонку фактично не чіпали, схоже, минають.
Причина, за оцінкою автора, доволі прозаїчна. За кілька років великої війни українські оборонні компанії перетворилися з волонтерських ініціатив і стартапів на системних гравців із мільйонними контрактами, інвестиціями й тисячами співробітників. Що більший бізнес — то більша увага до нього. Оборонну галузь почали сприймати як звичайний великий бізнес зі звичними «класичними» ризиками, а державний оборонний контракт став зручною точкою входу для кримінальних проваджень.
Що саме ставлять у провину виробникам
У колонці Євген Ріяко пояснює логіку слідства. В основі більшості претензій лежить теза про те, що маржинальність за оборонним контрактом нібито не має перевищувати певного рівня, а отже, калькуляцію собівартості продукції слідство намагається подати як завищену — і на цій підставі говорити про збитки, завдані державі.
На практиці суперечки найчастіше розгортаються навколо кількох питань: чи можна включати до собівартості адміністративні та непрямі витрати (зарплати, оренду, логістику, юридичний супровід, обслуговування обладнання); чи закуповувалися комплектуючі за ринковими цінами; як оцінювати операції з пов’язаними компаніями та закордонними постачальниками; і чи не приховується за фінансовими операціями спроба легалізації коштів. Проблема, наголошує автор, у тому, що виробництво оборонної продукції значно складніше за формулу «вартість комплектуючих плюс націнка» — воно включає розроблення, тестування, сертифікацію, логістику, утримання команди, безпеку виробництва та адаптацію виробів під потреби конкретних підрозділів.
Головна проблема — не в тому, що перевіряють, а в тому, як
Ключова теза колонки: значна частина проваджень виглядає як некваліфікована робота. Слідство системно не враховує специфіки оборонного виробництва — не орієнтується у вимогах ДСТУ та військових стандартах, намагається інкримінувати податкові порушення без розуміння механіки оподаткування в цій ніші й переносить підходи, напрацьовані на цивільному бізнесі, на галузь, що живе за іншими правилами. Показовий приклад, який наводить автор, — механізм зміни ціни за тривалим контрактом: коливання вартості комплектуючих для дронів є нормальною узгодженою практикою, але слідство трактує подібні розрахунки як ознаку схеми, а не як штатний фінансовий механізм.
Євген Ріяко звертає увагу й на зовнішні ознаки тиску, які фіксували у публічному полі навколо відповідних справ: обшуки без ухвал суду, супровід анонімними телеграм-каналами, обізнаними у деталях ще до офіційної комунікації, «викривальні» матеріали від окремих громадських структур. Усе це, на його думку, більше нагадує інформаційний тиск і перерозподіл ринку, ніж об’єктивне розслідування — і особливо небезпечне саме зараз, коли галузь виходить на міжнародні контракти й залучає іноземних інвесторів.
Що робити компаніям уже зараз
Автор радить готуватися одразу на двох рівнях. На тактичному — до самого факту обшуку: команда має знати алгоритм поведінки під час слідчих дій, а документи й техніка мають бути організовані так, щоб можливе вилучення не зупиняло виробництво (кожен день простою в мілтеху — це втрати для фронту). На стратегічному — превентивний аудит кримінальних ризиків і документальна дисципліна. Часто компанія ухвалює правильні бізнес-рішення, але оформлює їх так, що у слідства з’являється формальна підстава для претензій, навіть коли по суті порушення немає.
Висновок колонки прямий: правовий захист і комплаєнс для мілтеху сьогодні — це вже не розкіш, а базова умова того, щоб залишитися в грі на ринку, який щойно навчився заробляти і саме тому став цікавим не лише інвесторам, а й правоохоронцям.
Читайте повну версію
Повний текст колонки Євгена Ріяка — з детальним розбором сценаріїв претензій та практичними рекомендаціями — читайте на ZN.UA: «Мілтех у фокусі правоохоронців. Що робити оборонній компанії, якщо до неї прийшли з обшуком».
Ваша компанія працює в оборонному секторі й хоче підготуватися до можливого обшуку або провести аудит кримінальних ризиків? Залиште заявку — юристи Riyako & Partners зв’яжуться з вами протягом години. Докладніше про напрям — на сторінці захисту бізнесу та кримінального захисту.