Сучасний бізнес уже неможливо уявити без партнерів – постачальників, дистриб’юторів, логістів, підрядників. Однак кожен новий контрагент – це не лише можливість для розвитку, а й потенційний ризик, який у разі недобросовісності партнера може обернутися податковими донарахуваннями, блокуванням ПДВ чи навіть відкриттям кримінального провадження.  

Податкова служба дедалі частіше аналізує ланцюги постачання у комплексі, а не лише окремі господарські операції. Тому сьогодні недостатньо просто мати підписаний договір і видаткову накладну – важливо, щоб вибір контрагентів здійснювався з належною обачністю. Це означає, що платник податків має проявити розумну уважність і передбачливість у співпраці з партнерами, аби уникнути ризику взаємодії з фіктивними чи проблемними постачальниками. Такий підхід не є обов’язком доводити правомірність діяльності контрагента, але підтверджує добросовісність самого платника у межах принципу належної обачності. 

Як розібратися в цих ризиках і перевірити своїх third-party vendors так, щоб податкова не мала запитань – розповідає податковий адвокат з юридичної компанії Riyako&Partners в своєму блозі на “Ліга Закон Бізнес”

В статті про:

Що таке ланцюг постачання і чому він важливий 

Які ризики виникають у ланцюгах постачання 

Етапи перевірки сторонніх постачальників (third-party vendors)

Рекомендації з комплаєнс-захисту компанії від податкового адвоката

Юридична компанія Riyako&Partners продовжує працювати на межі швидкості реагування та стратегічних рішень, демонструючи, що саме глибина вузької експертизи формує довіру клієнтів та визнання ринку, особливо в умовах воєнного часу та постійного тиску на бізнес.

Новий офіс, оновлений сучасний сайт та, найголовніше, командна згуртованість стали символами зростання та нової якості сервісу.

Читайте в ексклюзивному інтерв’ю для «Юридичної Газети»:

🔍 Євген РІЯКО, керуючий партнер:

  • Про типовий робочий день керуючого партнера, який може початися о 6:00 ранку через обшуки.
  • Як компанія знайшла головний драйвер у тому, що заплановане рік тому почало вдаватися, та чому вузька спеціалізація стала сильною перевагою.
  • Що символізує переїзд у новий офіс та чому дизайн нового сайту був принципово важливим для боротьби за клієнта в online.
  • Який ризик недооцінює бізнес і чому «гра в білу» — це шлях до захисту від тиску.
  • Що у захисті бізнесу важливіше: швидкість чи стратегія? (Спойлер: свідомий пріоритет на швидкість!)

Експертні голоси Riyako&Partners:

  • Олександр ШЕВЦОВ (Кримінальна практика, WCC): Який підхід допомагає перемагати у складних кримінальних процесах та чому в антикорупційній справі важливо отримати від клієнта реальну інформацію.
  • Катерина АНІЩЕНКО (Сімейне, військове, кримінальне право): Як війна змінила практику сімейного права (розлучення дистанційно, аліменти з військовослужбовців) та чому Україні потрібні суди військової юстиції.
  • Андрій ТІМОНОВ (Податкові спори): Який ризик недооцінює бізнес у податковій сфері та чому навіть у безнадійних, на перший погляд, кейсах є шанс на перемогу.

Це історія про те, як Riyako&Partners поєднує незалежність, професійність і людяність у роботі, яка щоразу випробовує межі витривалості юристів.

Читайте повне інтерв’ю за посиланням: https://yur-gazeta.com/interview/budni-riyakopartners-pro-robotu-ofis-klientiv-i-vikliki-chasu.html

8 жовтня, на розширеному засіданні ради директорів Конфедерації Будівельників України (КБУ), створили новий комітет – Комітет з питань взаємодії з правоохоронними органами. 

Будівельна галузь є однією з тих, що найбільш часто стикається з перевірками та тиском з боку правоохоронних органів, зокрема під час участі в публічних закупівлях. Новий комітет має стати майданчиком для системного діалогу бізнесу з державою та напрацювання рішень для зменшення ризиків для забудовників. 

Першим заступником голови комітету обрали Євгена Ріяко, СЕО юридичної компанії Riyako&Partners.

У своїй новій ролі він долучиться до опрацювання механізмів правового захисту учасників ринку та формування безпечного середовища для розвитку галузі.

Євгена Ріяко, СЕО Riyako&Partners, призначили першим заступником голови Комітету з захисту бізнесу Конфедерації Будівельників України 

Призначення нового директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) стало важливим кроком для українського бізнесу та громадянського суспільства. Після тривалої боротьби Кабінет Міністрів нарешті обрав керівника, який відповідає очікуванням громадськості. Це рішення знаменує початок нового етапу в роботі БЕБ, і тепер головне питання — як ефективно оцінювати його діяльність.

Експерти та бізнес-спільнота сходяться на думці, що робота Бюро не повинна вимірюватися кількістю обшуків чи відкритих справ. Натомість, ключовими показниками мають стати реальні результати: зменшення “сірих” схем, боротьба з контрафактом і повернення коштів до держбюджету. Новий керівник БЕБ підкреслив, що ефективність роботи слід оцінювати за економічним ефектом. Цей ефект можна виміряти через скорочення втрат від несплати податків, блокування великих злочинних схем та доведення того, що “недоторканних” у бізнесі більше не існує.

Важливою частиною змін є налагодження конструктивного діалогу між БЕБ та бізнесом через профільні асоціації. Це дозволяє Бюро швидше отримувати інформацію про найбільші системні проблеми та зосереджуватися на боротьбі з недобросовісними гравцями. Крім того, наразі обговорюється законопроєкт, який може змінити порядок порушення кримінальних справ проти бізнесу, що викликає дискусії в експертних колах.

Дізнайтеся більше про перезавантаження БЕБ, нові критерії оцінки ефективності та майбутні зміни, які очікують бізнес, у повній статті за посиланням: https://www.liga.net/ua/economics/opinion/novoho-dyrektora-beb-pryznacheno-perezavantazhennia-rozpochato-shcho-dali

Законопроєкт №12439, що мав революційно змінити взаємодію бізнесу з правоохоронцями, пройшов через сито парламентського комітету, але вийшов з нього у суперечливій формі.

З одного боку, бізнес отримав значні позитивні зміни. Тепер невідкладні обшуки без рішення суду значно обмежуються, а статті, що найчастіше використовувались для тиску на підприємців (ухилення від податків, привласнення майна), виключені з переліку. Це має зменшити кількість несподіваних «рейдів». Крім того, обов’язкове повідомлення власника про розгляд клопотання щодо арешту та обмеження повторних арештів покликані посилити захист. Також, підприємці тепер мають гарантоване право на відеофіксацію слідчих дій, що підвищує прозорість процесу.

Проте, законопроєкт має і болючі втрати. Найбільш критичною є відсутність строковості арештів на майно, що залишає одну з найсерйозніших проблем у відносинах бізнесу та правоохоронних органів. Норма про обов’язкову участь спеціаліста під час вилучення техніки також не була підтримана, що загрожує роботі компаній. Крім того, надмірна концентрація повноважень у руках керівників прокуратури може створювати нові корупційні ризики та загрожує незалежності Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Загалом, законопроєкт №12439 – це компроміс. Він приносить прогресивні норми, але не усуває ключових проблем. Чи будуть нові правила працювати на захист бізнесу, чи лише створять нові важелі для тиску? Ефективність покаже лише практика.

Читайте повну статтю на The Page.

Верховна Рада розглядає законопроєкт №12439, який має на меті захистити підприємців від тиску правоохоронних органів. Основна ідея — надати виключне право на реєстрацію кримінальних справ проти бізнесу лише керівникам прокуратур. На перший погляд, це виглядає як дієвий крок до прозорості. Але чи справді це так?

Правник Євген Ріяко, керівник «Юридичної компанії «Ріяко і Партнери», у своїй статті для Forbes Ukraine розкриває приховані ризики цієї ініціативи. Він зазначає, що концентрація такої влади в руках однієї особи може призвести до нових корупційних схем і створити «ручне управління» замість системних змін.

Крім того, новий механізм може значно уповільнити розслідування, адже Бюро економічної безпеки (БЕБ) буде змушене чекати на рішення прокуратури, що може затягуватися на тижні.

Водночас, бізнес, який сам потерпає від шахрайства чи нелегальної діяльності конкурентів, і так стикається з відмовами правоохоронців у відкритті справ. А новий закон, на жаль, не вирішує цю фундаментальну проблему.

Тож, чи справді ініціатива здатна знизити тиск на бізнес, чи вона лише перерозподілить важелі впливу? Дізнайтесь більше в повній версії матеріалу.

Повну статтю читайте у статті на Forbes Україна Влада пропонує новий механізм порушення кримінальних справ проти бізнесу. Чому ризиків більше, ніж користі?

Питання реєстрації юридичної особи має важливе практичне значення. Так цивільним кодексом України передбачено, що цивільних прав та обов’язків юридична особа набуває з моменту державної реєстрації, що, своєю чергою, робить її повноцінним учасником господарських відносин.

У цій статті ми розкриємо наступні питання: які органи займаються реєстрацією, які реєстраційні дії доступні сьогодні, подання документів для реєстрації юридичної особи, вимоги до цих документів, які саме документи треба подавати та строки розгляду заяви про державну реєстрацію.

Які органи займаються реєстрацією?

Відповідь на це питання міститься у Розділі ІІ Закон України від 15.05.2003 № 755-IV, але треба зазначити, що на час воєнного стану та місяць після його закінчення діють Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 та від 24.06.2022 № 719, які обмежують кількість реєстраторів. З огляду на це, сьогодні зареєструвати юридичну особу можна у визначеному міністерством юстиції переліку державних реєстраторів. Чинний перелік був затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2022 № 1272/5 у відповідній редакції.

З огляду на цей перелік можна виділити основні органи для реєстрації:

  • державні реєстратори міжрегіональних управлінь Мінюсту, а саме: Південно-Західне(м. Івано-Франківськ), Західне(м. Львів), Південного(м. Одеса), Центрально-Західного(м. Хмельницький), Північно-Східного(м. Суми), Південно-Східного(м. Дніпро), Центрального(м. Київ), Східного(м. Харків) тощо;
  • деякі реєстраційні дії можуть проводити в ЦНАП при міських радах.

Які реєстраційні дії доступні сьогодні?

В наданому вище переліку можна побачити, що навіть у визначених Наказом державних реєстраторів є обмеження щодо реєстраційних дій – це пояснюється бажанням законодавця зберегти бізнес від посягань у зв’язку із війною. Важливим ще є Закон України від 12.05.2022 № 2255-IX, яким було внесено зміни щодо можливості здійснення реєстраційних дій в автоматичному режимі.

Так, сьогодні можна провести такі реєстраційні дії щодо юридичних осіб:

  • державна реєстрація створення юридичної особи на підставі модельного статуту(хочемо нагадати, що на підставі модельного статуту може бути створено тільки ТОВ);
  • створення, припинення ФОП та зміна відомостей щодо ФОП;
  • зміна керівника юридичної особи у зв’язку з його смертю;
  • зміна місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв’язку з юридичною особою;
  • державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи);
  • державна реєстрація створення благодійної організації, громадського об’єднання; державна реєстрація змін до відомостей про благодійну організацію, у тому числі до установчих документів;
  • майже всі реєстраційні дії пов’язані з профспілками(створення, зміна, ліквідація тощо);
  • державна реєстрація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів);
  • та деякі інші.

Подання документів для реєстрації юридичної особи

Це питання передбачено статтею 14 Закон України від 15.05.2003 № 755-IV. Так, подання документів може бути в паперовій та електронній формі.
Розглянемо перший варіант:

  1. документи в паперовій формі можуть бути відправлені поштою або їх може подати особисто заявник.
  2. паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу
  3. національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства
  4. у разі подання документів представником заявника, останнім подається документ, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Тут є деякі застереження у зв’язку з воєнним станом, треба перевірити, чи є підпис на документі посвідчена нотаріусом, включеним до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії або щоб такий підпис був зроблений до 23.02.2021 року.

У випадку електронної реєстрації:

  1. для громадських організацій: Онлайн будинок юстиції
  2. для ТОВ та ФОП: Портал “Дія”

Вимоги до документів, що подаються:

Вимоги до змісту документів передбачені в статті 15 Закон України від 15.05.2003 № 755-IV:

  • державна мова;
  • розбірливий текст;
  • документи не повинні містити виправлення, помилки та інші недоліки, які не дають змоги однозначно тлумачити текст;
  • документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
  • заява повинна містити підпис заявника. Якщо Ви подаєте поштовим відправленням, то підпис посвідчується нотаріусом(із застереженням, зазначеними вище);
  • рішення уповноваженого органу юридичної особи повинно бути оформлений згідно з законом;
  • установчий документ(статут, засновницький договір тощо) повинен бути поданий згідно з вимогами закону;
  • тощо.

Документи, що подаються:

  1. заява про державну реєстрацію створення;
  2. примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи;
  3. документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування;
  4. відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку;
  5. установчий документ юридичної особи: статут, установчий акт, засновницький договір тощо;
  6. реєстр осіб, які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах);
  7. документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
  8. копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи посвідчена згідно з законом;
  9. та інші вимоги, передбачені статтею 17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV.

Строк розгляду документів

Протягом 24 годин здійснюється розгляд документів для реєстрації юридичної особи, за розглядом документів заяву про реєстрацію можуть прийняти або відмовити у прийнятті, відмова у прийнятті повинна бути обґрунтована, посилатися на конкретну норму. Підстави для відмови є вичерпними та передбачені у статті 28 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV. Також є й інші строки в залежності від виду юридичної особи, так, наприклад, для політичної партії строк розгляду документів становить 10 робочих днів.

Отже, реєстрація юридичної особи є складним процесом, так, є виключення, як ТОВ та ФОП, які можна зареєструвати швидко та не виходячи з дому, але щодо інших, то, не треба забувати про виклики війни (обмежену кількість реєстраторів, реєстраційних дій тощо) та інші вимоги законодавця.

Будь-який бізнес в процесі своєї діяльності зіштовхується з необхідністю укладання договорів. Це можуть бути договори з безпосередніми клієнтами, дистриб’юторами, постачальниками та інші різноманітні види договорів.

Головним залишається те, що укладення договорів не оминути. 

Але на превеликий жаль, більшість до цього відноситься як до формальної необхідності, елементу бюрократії, і як наслідок таке ставлення не формує відповідальний підхід до складання, перевірки та підписання договорів.

Тож розпочати я хочу з того, чому договірна робота така важлива та яку конкретно користь вона може принести власнику бізнеса, директору і юридичному департаменту.

Бенефіт від якісної договірної роботи

Договірна робота в компанії це діючий та необхідний інструмент ризик – менеджменту. Пояснюю. Розробляючи бізнес-план, або складаючи roadmap нового проєкту, ви ж закладаєте туди ризики, створюєте команду під реалізацію різних задач з чіткими інструкціями, необхідними показниками та строками виконання.

Але, всі ваші плани можуть зазнати значних змін, що як наслідок відзеркалиться на строках їх виконання, якості реалізації конкретних задач та навіть фінального результату всього проєкту, і все це може статись через невідповідальне відношення до договірної роботи.

Декілька прикладів, які гадаю комусь згадаються і підтвердять мою тезу.

Ви домовились зі своїм постачальником про конкретні строки поставки, бо це є важливим для реалізації проєкту в цілому. Але ви обмежелись лише усними домовленостями, а договір в вашому розумінні на той час був лише формальністю “аби грошові кошти провести”. 

Настав час Х, вже минула дата поставки про яку ви домовились, а контрагент вам каже, що треба ще почекати пару тижнів. Ваші суперечки ні до чого не призводять, а в договорі у вас абстракція замість конкретних домовленостей, що відображають фактичні умови співпраці.

Інша розповсюджена ситуація. 

Ви виконали роботи / надали послуги та очікуєте оплату за виконані зобов’язання. Грошові кошти, які ви маєте отримати, закладені в бюджет для іншого проєкту, і мають піти на закупівлю сировини, ціна якої залежна від курсової валютної прив’язки. Замовник здійснює вам оплату із порушенням строків, а в розділі договору “Відповідальність сторін” у вас або нічого, крім загальних фраз, або в кращому випадку прописана відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. 

Тим часом, курс валют виріс і як наслідок зросла ціна на сировину, яку вам необхідно придбати. В вашому бюджеті виник розрив і відповідати за це тільки вам.

Чи можливо закрити всі несприятливі ризики договором ? Звісно ні. Але суттєво зменшити вірогідність їх настання або хочаб частично компенсувати заподіяну шкоду, безумовно так.

Потрібно складати і перевіряти договори завжди грунтуючись на контекстній складовій, так щоб він відображав дійсність реальних домовленостей. 
Чи договір діючий інструмент у вашому бізнесі, чи елемент бюрократії, вирішуєте саме ви.

Як в першому так і в другому прикладі, договором можливо було передбачити превентивні, та якщо що діючі механізми захисту ваших прав та інтересів.

Я вирішив саме в такий спосіб змусити вас поміркувати, щодо можливих бенефітів від здійснення якісної договірної роботи на підприємстві. Бо на жаль, станом на сьогодні відношення до договірного права таке, що найкращий приклад це приклад через демонстрацію можливого негативу.

А як необхідно складати договори на підприємстві?

Вище я вже розписав декілька тез щодо того, як ви можете покращити договірну роботу на вашому підприємстві, але давайте більш предметно.

Одразу скажу, що в межах статті я не можу розписати всі чинники, які гарантовано убезпечать вас, але я точно можу навести ті базові, що виведуть рівень договірної роботи у вашому бізнесі на новий рівень.

В першу чергу, найголовнішим серед усіх інструментів, що можуть покращити договірну роботу на підприємстві є використання контексту. 

Мабуть в кожній своїй статті, яка стосується договірного права, я використовую цей термін, але інакше неможливо, бо якісний договір будується на контексті, це фундамент домовленостей викладених на “папері”.

Якщо максимально спростити, то контекст це фактичні умови взаємодії між вами та вашим контрагентом. А безпосередньо договором вже мають бути передбачені всі деталі з цим пов’язані, побудовані можливі негативні моделі розвитку подій в процесі виконання договірних зобов’язань та які ризики це може створити. І вже виходячи з потенційних ризиків, необхідно передбачити важелі впливу, механізми захисту ваших прав та інтересів у вигляді пунктів договору.

Даний алгоритм дій має застосовуватись, як при складанні договору, так і під час його перевірки, якщо він наданий вам контрагентом.

Окремо хочу звернути вашу увагу на таку річ, як типовий договір. Це договір, який має бути в кожного бізнесу, бо саме з його допомогою ви будете працювати в умовах, що найбільшим чином мінімізують ризики порушення ваших прав та законних інтересів, а якщо такі і будуть порушені, то при судовому спорі ви матимете перевагу. Звісно, за умови якщо ваш договір якісний та складено його за принципами, що я навів вище.

Звісно цей інструмент переважно використовується, коли ви є виконавцем за договором і надаєте свій договір, але коли ви надаєте послугу / виконуєте роботи за договором, що вам надає сам замовник ваших послуг / робіт, ви завідомо погоджуєтесь на зміщення балансу прав та інтересів не на свою користь.

Мистецтво ведення перемовин з контрагентом

Дуже важливий чинник успішної договірної роботи. Мало скласти договір, що буде вас захищати, ще треба довести контрагенту, що він не є небезпечним для нього, та що кожен або конкретний пункт має місце бути та він обумовлений конкретними підставами та аргументами. 

Безперечно вам інколи доведеться поступатись, але ваша ціль має бути завжди досягти балансу між вашими правами та правами контрагента, і не дати прибрати пункти, що захищають вас від ризиків.

Так, є контрагенти які навіть не читають договір цілком, а лише розділ “про гроші” та відповідальність, але це не про абсолютну більшість.

Ще більшу роль відіграє вміння вести перемовини щодо умов договору, коли ви працюєте по договору іншої сторони, тут буде складніше лобіювати свої інтереси та втілювати їх у формі пунктів, але це є необхідним для вас.

Є й інші методи покращення договірної роботи, але як я вже казав, все в статтю не вмістити, та я навів найголовніше. Сподіваюсь це стане вам у нагоді.

Загальновідомим фактом є твердження, що Україна має необмежений потенціал зростання у сфері вирощування та продажу сільськогосподарської продукції. Якість ґрунту та клімат створюють умови для успішного розвитку підприємництва у сфері сільськогосподарських відносин.

В Україні на сьогодні бізнес в аграрній сфері має низку очевидних переваг.

  • По-перше, з липня 2021 року в Україні відкрився ринок землі сільськогосподарського призначення. Це означає, що будь-який підприємець, який хоче відкрити вигідний бізнес у сільському господарстві, може не тільки отримати землю в оренду, а й придбати її, оформивши договір купівлі-продажу в нотаріуса. Купівля землі для аграрного підприємства має величезне значення, адже оренда земельної ділянки обмежується певним терміном. Це означає, що з часом така ділянка землі може повернутися в користування орендодавця. Купівля землі у власність означає захист прав власника з моменту купівлі ділянки до моменту існування правового порядку в державі.
  • По-друге, рентабельність бізнесу в сільському господарстві значна. Раціонально використовуючи земельну ділянку є всі шанси успішно зібрати врожай і продати його трейдерам, або самостійно вийти на зовнішній ринок у разі значного рівня бізнесу. Рентабельність бізнесу в аграрній сфері досягається насамперед завдяки оптимізації оподаткування, раціональному використанню земельних ділянок і нової сільськогосподарської техніки.
  • По-третє, Україна є найпотужнішою державою з точки зору потенціалу розвитку аграрної сфери та тваринництва. Незважаючи на те що чітко не врегульовано кредитно-грошові аспекти ведення такого бізнесу, відсутня стабільна судова практика вирішення земельних спорів, аграрний бізнес (сектор) привертає увагу необмеженими можливостями. Формування нового ринку, в нашій ситуації ринку землі сільськогосподарського призначення, завжди створює можливості для входу бізнесу і наявності успішних стартапів.

Головним мінусом аграрного сектору є досить високий рівень рейдерства та злочинів з крадіжки врожаю. Більшість сільськогосподарських підприємств вважають за краще отримувати допомогу в “силових” неюридичних організаціях, ніж у кваліфікованих юристів. Але важливо пам’ятати, що Ваш партнер, який забезпечував захист бізнесу силовим шляхом, може в один день стати Вашим ворогом. З огляду на поступовий правовий розвиток нашої держави та інтеграцію до Європи, статус юристів та адвокатів з питань захисту аграрних підприємств від рейдерства та незаконних крадіжок врожаю тільки зростатиме.

Бізнес у сільському господарстві в Україні – з чого почати

По черзі розберемося, як все-таки побудувати найрентабельніший бізнес у сільському господарстві і як його почати?

Перш за все потрібно визначитися з наявністю у Вас досвіду в такій сфері і необхідних зв’язків. Серед Ваших знайомих мають бути люди, які готові передати Вам в оренду або власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, і трейдери, які купуватимуть у Вас готову продукцію. Крім цього, слід поміркувати над наявністю бюджету на придбання сільськогосподарської техніки та формуванням фонду оплати праці найманим працівникам.

У разі, якщо у Вас немає таких зв’язків, не потрібно впадати у відчай! Їдьте в села, селища та інші населені пункти. На сьогоднішній день жителі сіл і селищ шукають вигідні варіанти продажу землі і здачі її в оренду. Неважко буде знайти і трейдерів з купівлі продукції сільськогосподарського призначення, варто пошукати їх в інтернеті або попросити поради в сільських радах і сусідніх фермерських господарствах.

Після того, як у Вас уже твердо сформувався намір розпочати бізнес у цій сфері, слід визначитися з організаційно-правовою формою ведення бізнесу. Це може бути створення фермерського господарства або приватного сільськогосподарського підприємства.

Важливо зазначити, що для створення фермерського господарства та безоплатного отримання під таке фермерське господарство земельної ділянки, Ви маєте мати відповідну освіту або досвід роботи в сільськогосподарській сфері.

Крім цього, земельну ділянку Ви можете отримати не під новостворене фермерське господарство, а й в особисту власність з цільовим призначенням – особисте селянське господарство (до 2 гектар). Така земельна ділянка може використовуватися для ведення сільськогосподарської діяльності.

У разі, якщо ви пригледіли діюче фермерське господарство або підприємство, і у Вас достатньо коштів, непоганим варіантом буде купівля діючого бізнесу. Безумовно, в такому разі потрібно вивчити всю історію існування такого підприємства, документи бухгалтерської звітності, наявність боргових зобов’язань перед контрагентами і співробітниками.

Найближчим часом купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть тільки громадяни України. Тому організувавши юридичну особу у вигляді фермерського господарства або приватного сільськогосподарського підприємства, Ви зможете купувати землю на себе (як фізична особа) і здавати такі ділянки в оренду власному підприємству.

Після створення юридичної особи важливо вирішити всі податкові питання та обрати правильну систему оподаткування. Кількість податків значна: податок на прибуток, податок на додану вартість, податок на землю, рентна плата за спеціальне використання землі тощо. Без юриста або адвоката з податків не обійтися.

Як вести аграрний бізнес в Україні або інструкція як відкрити

Найважливішим аспектом ведення бізнесу в сільському господарстві є інформаційний супровід земельного банку та договірної роботи підприємства, оформлення землі.

Земельні ділянки, які належатимуть Вам або Вашому підприємству, мають бути оформлені належним чином. Оригінали документів на землю слід зберігати в окремому сейфі, адже найчастіше рейдерські захоплення підприємства і починаються з крадіжки або підробки таких документів. Зверніть увагу на те, що договори оренди краще укладати не на 2-3 роки, а на 30-40 років. Це додасть Вашому бізнесу стабільності та прозорості у взаємовідносинах з можливими кредиторами. З орендодавцями потрібно постійно підтримувати діалог, щоб вони не змінили Вас на іншого, більш вигідного орендаря.

Кожній земельній ділянці має бути присвоєно кадастровий номер.

У сфері аграрного бізнесу важливим є якісне складання договорів: оренди або купівлі землі, продажу врожаю, аграрних розписок, договорів зберігання врожаю тощо. Кожен такий договір може бути складений у типовій формі один раз на все життя. Але, на жаль, більшість підприємців продовжують задовольнятися безкоштовними зразками з інтернету, що нерідко призводить до програшу багатозначних сум у судах.

Паралельно з вибором організаційно-правової форми, вирішенням податкових питань, складанням договорів і веденням земельного банку, важливо співпрацювати з грамотним бухгалтером. У разі появи проблем – податковий бухгалтер стане для Вас надійним помічником.

На сьогодні найбільш рентабельними сферами бізнесу в аграрному секторі є вирощування зернових, соняшнику, гороху. Зазначені сфери вимагають мінімальних трудових і фінансових витрат (порівняно з іншими сферами).

У будь-якому разі на початковому етапі ви не зможете зайнятися значним тваринництвом і самостійно організувати експорт продукції. Тому доведеться співпрацювати з трейдерами і більшими гравцями на ринку сільськогосподарської продукції.

Тому Ви можете самостійно поцікавитися цінами на той чи інший вид сільськогосподарської продукції та зробити відповідні висновки.

Крім вищевказаного, не зайвим буде вивчення квотування, яке досить широко розповсюджене в Європейських країнах по відношенню до сільськогосподарської продукції з України.

Укладення договорів з контрагентами є важливим фактором при провадженні господарської діяльності. При укладенні договору необхідно врахувати потенційні ризики, які можуть виникнути в процесі виконання цього договору.

Основні ризики при укладенні договорів

1. Неналежна перевірка контрагента

Бажано здійснювати перевірку контрагента, з яким буде укладено договір, навіть якщо підприємство співпрацює з ним тривалий час, однак була перерва у такій співпраці. У випадку, якщо договір укладається з новим контрагентом, то здійснення такої перевірки є обов’язковою.
Перевірка контрагента здійснюється з метою встановлення “добросовісності” суб’єкта господарювання. Неналежна перевірка контрагента може стати підставою для виникнення спорів у процесі виконання договору, а в подальшому — звернення до суду.

Така перевірка здійснюється за допомогою відкритих ресурсів, таких як:

  • “Судова влада України”
  • Єдиний державний реєстр судових рішень
  • Автоматизована система виконавчого провадження
  • Єдиний реєстр боржників
  • Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Також необхідно перевірити, щоб особа, яка підписує договір, мала повноваження на підписання цього договору. Наявність таких повноважень має бути зазначена у Статуті підприємства або іншому документі, який має бути наданий іншій стороні договору на підтвердження повноважень підписанта.
Низка постанов Верховного Суду містить сталу правову позицію з цього питання, яка полягає в тому, що якщо договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що підтверджує її повноваження, то це свідчить про обізнаність іншої сторони договору з такими документами, і суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про обмеження повноважень представника контрагента (постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №924/491/17, від 12.06.2018 у справі №927/976/17, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 02.10.2019 у справі №910/22198/17 та від 20.02.2018 у справі №906/100/17, від 30.04.2020 у справі №925/1147/18, від 11.08.2021 у справі №910/9108/20, від 13.05.2021 у справі №910/4028/20).

2. Неузгодження спірних питань на етапі підготовки проекту договору

Узгодження сторонами істотних умов договору є дуже важливим етапом у процесі укладення договору.Питання, які виникли в процесі розгляду та узгодження сторонами проекту договору, можливо врегулювати та зафіксувати у протоколі розбіжностей. Таким чином, сторони досягнуть компромісу та встановлять взаємовигідні умови співпраці.

3. Відсутність фіксації усних домовленостей між сторонами договору у письмовому вигляді

Договірні відносини між контрагентами часто не обмежуються тільки укладенням договору. Деякі умови щодо виконання договору більш детально розкриваються у додатках до договору. Також, у процесі співпраці, сторони можуть дійти згоди щодо необхідності внесення змін до укладеного договору. Такі зміни в обов’язковому порядку треба фіксувати шляхом підписання додаткових угод до договору чи інших документів. Відсутність письмового погодження змін до договору може в майбутньому стати підставою звернення контрагента до суду і доведення наявності домовленостей у такому разі ускладнюється значним чином.

4. Приділення недостатньої уваги розділу, який передбачає застосування штрафних санкцій за неналежне виконання/невиконання умов договору

Доволі розповсюдженою є ситуація, коли сторони договору вирішують не прописувати детально розділ, який передбачає застосування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Як наслідок, неможливість стягнення з контрагента штрафних санкцій (штрафу, пені) за порушення виконання зобов’язання.
У постанові ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 вказано, що якщо умовами договору не встановлено розмір пені за порушення грошового зобов’язання, а частина шоста статті 231 ГК України не встановлює конкретного розміру (відсотку) пені, а лише визначає порядок його встановлення в договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період застосування санкції, то немає підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція.


5. Отсутствие конкретизации в договоре относительно действий в случае наступления форс-мажорных обстоятельств

Настання форс-мажорних обставин самих по собі не звільняють суб’єкт господарювання від відповідальності за порушення умов договору, оскільки такі обставини повинні бути засвідченні Торгово-промисловою палатою України або регіональними ТПП, яка встановлює наявність причинно-наслідкового зв’язку між наявністю форс-мажору та неможливістю виконання зобов’язання за договором. Відповідно документом, який посвідчує наявність форс-мажору у конкретному випадку є сертифікат ТПП, виданий за результатами розгляду заяви підприємства.

Щодо питання, чи є доказом існування форс-мажорних обставин лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі 910/7679/22 висловив позицію, яка полягає у наступному:

“Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх суб’єктів господарювання України з початком військової агресії Російської Федерації. Кожен суб’єкт господарювання, який не може виконати свої зобов’язання за певним договором, має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.”

Таким чином, вбачається необхідність отримання суб’єктом господарювання сертифікату ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин у кожному конкретному випадку.

Також, необхідно врахувати, що у разі визначення у договорі строку, протягом якого сторона має повідомити іншу сторону про настання форс-мажорної обставини, таке повідомлення є обов’язковим. У разі встановлення у договорі строку для такого повідомлення, несвоєчасне повідомлення або неповідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на ці обставини, якщо це передбачено договором. В іншому випадку порушення строку повідомлення не означає автоматичну втрату права посилатися на форс-мажорні обставини.